ЧОЛО — ТЛУМАЧЕННЯ
ЧОЛО́
Верхня надочна частина обличчя людини; лоб.
Приклади
- Олена відгорнула з-понад очей волоссячко, що набігло їй на чоло, зачерпнула швиденько в криниці відро води. (А. Турчинська)
- Мамо, не плач... Твій син піде на смерть з піднятим чолом і чистим серцем. (М. Коцюбинський)
- Люди тихо подалися до стіни, а Тарас Шевченко так і залишився стояти з високо піднесеним чолом. (В. Кучер)
- Темні хмари засіли на сніжних чолах гір і перекидаються гнівними словами громів. (І. Франко)
- Над чим задумались громади гір? їх чола покриває тінь хмарини, Спливла вона і пасмо світла рине І заливає знов громади гір... (О. Ющенко)
- Дуб підняв високо горде чоло. (М. Старицький)
- Тут вітерець внизу ледь тільки дише, А в гущині, де дуб підніс чоло, Неждано зашуміло, загуло, Так, ніби вихором гілля колише. (П. Дорошко)
- В задумі я іду до гаю через баштан, що на путі, і соняшники повертають за сонцем чола золоті. (В. Сосюра)
Передня частина будівлі, споруди; фасад.
Приклади
- Чолом стоїть хата. (Номис)
- Попрямували обоє до давнього храму Феміди, Що його дах і чоло від налиплого моху сіріли. (М. Зеров)
- До роботи знов готовий, Печі виклавши чоло, Карбував дідусь бідовий Рік, і місяць, і число. (А. Малишко)
перен., заст.
Найкраща, добірна частина кого-, чого-небудь.
Приклади
- А це тобі дворянство, та ще саме спинкове, – чисте чоло з дворянського роду, що змалку звикло широко жити, солодко їсти, пишно поводитись. (Панас Мирний)
- Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. (Сл. Б. Грінченка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.