ПРОПАДАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПРОПАДА́ТИ

Загублюватися, втрачатися через недбалість, недогляд, крадіж і т. ін. Приклади
  • У казармі почала пропадати одежа: в одного вкрали сорочки, у другого свиту. (І. Нечуй-Левицький)
  • Книжки дорогою пропали, а лист прийшов дуже пізно. (Леся Українка)
  • Павло зліз із печі і став зазирати то під стіл, то під піл, то попід лави. – Чого шукаєш?.. – Чоботи десь пропали. (Григорій Тютюнник)
  • Добро не пропадає, а зло умирає. (прислів'я)
  • Не пропадає ніщо без останку: всі речі, розпавшись, Тільки вертаються знов до запасів матерії вічних. (М. Зеров)
Бути відсутнім якийсь час. Приклади
  • Він дедалі робився усе смутніший та смутніший, став часто пропадати на цілу ніч... (Панас Мирний)
  • Мати увійшла в хату, гримнула: – Шатаєшся там, шибенику, пропадаєш цілими днями, ось я тобі віника всучу. (М. Чабанівський)
  • Кладільник Петро зник з Махнівки, подавальники десь пропали. (І. Нечуй-Левицький)
  • Напередодні свят налагодив [Остап] косу, харчів торбу та й пропав з дому. (А. Головко)
  • Ми довго в морі пропадали, Прийшли в Дар'ю, на якор стали. (Т. Шевченко)
  • Гуща часто десь пропадав. Повертався заболочений весь, мокрий, але веселий. (М. Коцюбинський)
  • У Андріяна тепер і пропадав цілими днями Кирило. (А. Хижняк)
  • Хоча б раз запитала [жінка], де це я вечорами пропадаю, і то легше було б мені на серці! (Ірина Вільде)
Зникати з поля зору, робитися невидимим; щезати. Приклади
  • Стежка лагідно здіймалася вгору і пропадала місцями в густих лопухах. (М. Коцюбинський)
  • Вгорі кружляв хижокрилий половик, піднімався високо, бив крилами, закручував щораз менші круги й пропадав у хмарах. (Н. Кобринська)
  • Поїзд рвонувся після третього дзвінка й пропав на далеких рейках. (Ю. Яновський)
  • То пропаде вода між камінням і вурчить десь в глибині, то знов вискочить, засміється. (Г. Хоткевич)
  • Де ще дуже в холодку зостався сніжочок, так і той усе потроху пропадав. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У вас холоди, а у нас нині відлига, мокро страх, слизько, сніг пропадає. (М. Коцюбинський)
Зовсім затихати, робитися нечутним (про звуки). Приклади
  • Гомін бою затихав, віддаляючись за Данелевські горби, огортався синьою млою, пропадав. (Григорій Тютюнник)
  • Отаман сміється лукаво, пропадає в тумані той сміх... (В. Сосюра)
  • Він хотів крикнуть на всі легені, щоб луна покотилась з гори на гору аж до крайнеба, .. але раптом почув, що його голос пропав би у сих просторах, як комариний писк... (М. Коцюбинський)
Безповоротно втрачатися. Приклади
  • [Старшина первий:] Купили хріну, треба з'їсти; плачте, очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали [купували]; грошам не пропадать! (Т. Шевченко)
  • Що з воза впало, то вже пропало. (прислів'я)
  • [Xрапко (сам):] Якби уважив на сльози [молодиці] – пропали б мої 200 рублів з процентом, а то грошики дома будуть. (Панас Мирний)
  • По-старому возив Матвій залізні цебра у ливарні, але з кожним тижнем почував, що сила пропадає. (Мирослав Ірчан)
  • Блискучі карі очі наче погасли, лице постарілось, рум'янець пропав. (І. Нечуй-Левицький)
  • Був я трохи спочив на селі літом – та як вернувся додому та вскочив одразу у всякий клопіт та працю, так здоров'я й пропало. (М. Коцюбинський)
  • Бачив я, .. Як ту вродницю [вродливицю] побідну Лихо заїдало. Й молоде та пишне тіло Дарма пропадало. (Я. Щоголів)
  • – Хіба ж усі хороші йдуть за паничів..? .. Буде хороша, як тая квітка, а таки йде за хлібороба; і у полі з ним робить, і дома порається, і краса її не пропала. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Царем увійти, царем глянути і, як цар, покорити. Але уявляв собі [Юріштан] погляд Катерини в сю хвилю... Як вона скине здивовано-іронічними очима і кутиком уст посміхнеться... Пропадала вся охота Юрішкова при сій гадці. (Г. Хоткевич)
  • Хай горять, я палю їх свідомо, і з трояндами цими нехай пропадають сумніви, утома й марних сліз непотрібний одчай. (В. Сосюра)
  • Все обридло, надоїло, – І пропав благий спокій. (І. Франко)
  • З долею битися – Сон пропаде... (Леся Українка)
  • – З малих літ, ще як перший “Фордзон” в'їхав у село, отоді я пропав, дівчата. Якби не той перший трактор, давно вже був би десь завгаром. (О. Гончар)
  • – Ти не журись, бо од журби молоко в грудях пропадає. (Грицько Григоренко)
  • Дитинка народилася маленька й кволенька, не сподівалися, що вона й виживе. До того ж, у Варвари пропало молоко. (Л. Первомайський)
  • Ощенилася породиста сучка Гарецького, але в неї пропало молоко. (П. Кочура)
Гинути (звичайно передчасно) від нещасного випадку, внаслідок убивства, вмирати від хвороби, катувань і т. ін. (про людей та інші живі істоти). Приклади
  • Пан, вернувшись, занедужав. Стогне, пропадає. (Т. Шевченко)
  • – Пан наробив нами, надурив з нас... А нам хіба з голоду пропадати? (Панас Мирний)
  • [Конецпольський:] Та ти ж пропадеш! Такий молодий, хоробрий, у тебе жінка, і син, кажеш, є маленький. Саво, мені тебе жалко. Пожалуй сім'ю свою! (М. Костомаров)
  • А вчора знов: найкращий віл пропав!.. Та ще хоч би як там пропав, а то задавився. (Б. Грінченко)
  • – Не тямлю собі і не знаю, як я опинивсь у холодній .. і там трохи не пропав, не ївши, не пивши. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Він узяв руки зв'язані Давидові й потяг догори, надавивши одною ногою на плечі. Стиха, дужче. Давид ахнув і застогнав. Попустив Тягнирядно. – Ну, що ж, Давиде, оце ж так до світу будемо. Доки не пропадеш. (А. Головко)
  • Застеля дерева Сивий дим, Щоб пропала гусінь Назавжди. (Г. Бойко)
  • Далі у дворі повз будинки в'яне ріденька травиця та чубок .. деревців пропадає. (Марко Вовчок)
  • Дерево в корі швидко пропадає: черва його точить. (В. Гжицький)
  • – Пропав хліб по долинах, а решта погнила, бо дощі йшли два тижні, і не можна було хліба висушити. (І. Нечуй-Левицький)
  • Пропали парості, та не пропав корінь. (Панас Мирний)
  • Трави пропали, Хліб погорів... [під час посухи]. (Микола Чернявський)
  • – Тут [у лісі] ніщо не сміє пропасти! Ні лісковий горіх, ні малина, ні гриб... (М. Томчаній)
  • [Хоменко:] Пропаде просо! Перестигне і потече як вода. (З. Мороз)
  • Йому більше вже хотілося хмар і дощу, ніж сонця. Чорт бери сіно, нехай пропадає!.. (М. Коцюбинський)
  • – Набрав [Вихтір] повні міхи води і давай грати... Ну, думали [хлопці], пропала гармошка. А він висушив її, почаклував над нею, пошептав, помацав, – і знову заспівала в його руках. (Григорій Тютюнник)
  • Завдяки своїй твердості букові скрині не пропали за століття. (з наук. літ.)
  • – Даремно земля пропадає, – а ми б [кріпаки] її, як квітку ту, причепурили... (Панас Мирний)
  • Він замислюється про цю силу [води], що од якоїсь там палеозойської ери і до цього часу пропадає не використана. (М. Трублаїні)
  • – Спите тут, не вишукуєте. Стільки морської трави пропадає по узбережжю, а в них худоба дохне! (О. Гончар)
Перебувати або опинятися в скрутному чи безвихідному становищі, яке загрожує катастрофою, загибеллю і т. ін. Приклади
  • – Люди добрі, – благала Соломія, стоячи на колінах, – змилуйтеся, прийміть нас до хати... Ви ж бачите – пропадаємо. (М. Коцюбинський)
  • Каже зайчик-побігайчик: – Пропадаю, Бо учора Біля бору Сталось горе – Гнав мене Лис І у поле, І у ліс, Загубив я шапку, Покалічив лапку. (М. Стельмах)
  • От-от бугай настигне; от-от простромить рогом наскрізь Максимову спину... Аж ось і тин від генеральського двору – нікуди бігти... пропав Максим!.. (Панас Мирний)
  • І вже робітник наближається до нього, впевнено відбирає револьвер з закляклої руки. Пропав! В ораторових очах порожнеча. (О. Довженко)
  • В кого він тільки вдався такий? В кого ж, як не в батька. І в Гната добрішає й добрішає серце до свого норовистого чуприндиря. Цей не пропаде на світі. (М. Стельмах)
  • – А що, Нечипоре?.. Хіба хочеш так пропасти, як і батько твій? Так пропадай же собі як знаєш, а я знаю, що поки я жива, так не дам тобі волі шлятися та п'янствувати. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Палажка:] От хоч возьми Хвеньку: зовсім з пуття збилася; так і пропаде! (Панас Мирний)
  • – Пропадеш, хлопче, як потягнешся за совістю свого тата. Не доведе він тебе до добра. Маму, свою маму слухай: вона мучениця у вас. (М. Стельмах)
  • – Пропав чоловік!.. Ніколи ж такого не було, а це на тобі. – Де він так набрався? (Григорій Тютюнник)
  • – Єсть у мене брат єдиний У неволі вражій! У Криму десь пропадає. (Т. Шевченко)
  • – Який же козак з того, хто кинув у біді товариша? Кинув його, як собаку, пропадати на чужині? – гукнув Тарас, звертаючись до запорожців. (О. Довженко)
  • – Наш прямий обов'язок громади – захищати своїх членів. Бо це з кожним з нас може трапитись: купив, а воно крадене. І що ж, безневинно пропадати? (А. Головко)
  • [Андрій:] Ні, я не можу розрізнитися з тобою, нехай умру в ярмі, пропаду у кормизі, а тебе не покину!.. (М. Кропивницький)
  • – Чи так, чи інак, а ми не дамо вам пропадати з нудьги; ми витягнемо ваших дам з затвору, .. заведемо танці, .. пікніки, – говорив другий молодий офіцер Погожаєв. (І. Нечуй-Левицький)
  • – Коли б не божий чоловік, то довелось би з нудьги пропасти між плаксивим бабством. Той, спасибі йому, розважить таки інколи душу козацькою піснею та й на божий мир дивиться по-людськи. (П. Куліш)
  • По весіллі Гнат став наче спокійнішим. Він чув, що йому треба рятуватись, щоб не пропасти з туги, що ввесь його рятунок у праці. (М. Коцюбинський)
  • Як розбитий човен безталанний Серед жовтих пісків погибає, Так чудовий сей край богоданний У неволі в чужих пропадає. (Леся Українка)
перев. недок. Жити нужденно, надголодь, терпіти нестатки, злидні; злидарювати. Приклади
  • Сама жила – пропадала, в колгосп пішла – заможна стала. (прислів'я)
  • Мужики без землі пропадають, А дворяни ще й раді тому, Що дешевше вони наймають Мужиків на роботу свою. (з народної пісні)
  • – Живуть [люди], ходять собі, на божий світ дивляться, а я отут над чужою роботою пропадаю. (Марко Вовчок)
  • А не схочеш, мамо, встати, Так одна сирітці річ: В чередничках пропадати Літо й осінь, день і ніч. (Я. Щоголів)
Зводитися нанівець (про працю, зусилля і т. ін.). Приклади
  • – Голодна [земля] не хоче родити. А що вродила, все забрав пан. – Пропада твоя праця... А на той рік знов ідеш до пана, сам себе дуриш... (М. Коцюбинський)
  • Бодай тебе, Ївго, з твоєю правдою! Наробила була сим словом такого, що трохи вся твоя праця не пропала. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Поглядають усі на Чорногору – чи не суне звідти несподіваною хмарою, чи не пропала робота цілого дня. (Г. Хоткевич)
  • – Ні, ні, дядьку Мусію, нема про це що й казати!.. Тяжкі уроки даром не пропадають. (А. Головко)
  • Ці думки, мрії і роздуми не пропадали для хлопця даром. (І. Сенченко)
  • Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють... Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? (Т. Шевченко)
  • – Вся ж зима з довгими ночами пропадала задарма. Звечора було як заляжеш спати, то аж боки заболять до ранку. (Г. Коцюба)
  • – Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір, так нехай пропадає до кінця. (Г. Хоткевич)
  • Зараз такий йде дощ, як з відра. Гримить. Невже пропало гуляння? (М. Коцюбинський)
  • Взяти рів тепер було – “раз плюнути”. А от Корнюху згребти, – ще хто зна. Добре, як до рукопашної дійде, а як зарані втечуть? Пропала вся справа. (А. Головко)
тільки недок., за ким, розм. Кохаючи, побиватися за ким-небудь. Приклади
  • Я його од першого разу покохала. Вже я з того весілля за ним пропадаю. (Марко Вовчок)
  • Максимиха добре знала, як її сестра пропадала за сусідським парубком, та старі й чути про це не хотіли. (Н. Кобринська)
  • Як на злість, усе їй подобалося в того смішного дивака: і його ріст (сама маленька, пропадала за чоловіками високого росту), і його засмагле .. обличчя. (Ірина Вільде)
розм., рідко. Бути більше непотрібним. Приклади
  • Як сніг упаде, то й пастух пропаде; як сніг розтане, то й пастух устане. (прислів'я)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.