Підтримати проєкт!

СЕРЦЕМ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

умліва́ти / умлі́ти душе́ю (се́рцем).

Бути надзвичайно враженим, схвильованим чимсь. Приклади
  • — Сава!! — зойкнула [мати], умліваючи душею.— Сава убив його! — і упала на долівку (О. Кобилянська)
  • Вона [матушка] довго стояла під дверима, слухала і умлівала своїм добрим серцем (П. Колесник)

припа́сти се́рцем до чого.

Захопитися чим-небудь, віддаючи свої сили, здібності, талант і т.ін.; полюбити щось. Приклади
  • Краю мій зелений, вічная дорога,. . Припаду я серцем до твого порога, Як твоя кровинка, як твоя сльоза (М. Стельмах)
  • Дмитрова наречена залишилась у селі, ланковою призначили, до роботи серцем припала (П. Інгульський)

се́рцем (душе́ю) прирости́ ́до кого.

Відчути прихильність, прив'язатися до когось; полюбити когось, зріднитися з кимсь. Приклади
  • У рідну хату повела дівчина бійця, душею приросла до нього, рада поєднати свою долю з ним (К. Гордієнко)
  • Лагідна зовиця з першого ж дня серцем приросла до своєї молоденької невісточки (А. Дімаров)

прили́пнути [всім] се́рцем ([всіє́ю] душе́ю) до кого, до чого.

Зріднитися з кимсь, полюбити когось, щось. Приклади
  • Серцем Микола вже прилип до свого острова (Ю. Збанацький)
  • Усім серцем і всією душею прилип був [Опанас] до своєї батьківщини, жив у ній думками і жив нею (І. Франко)

млі́ти душе́ю (се́рцем).

Відчувати страх; боятися. Приклади
  • Мала пацієнтка мліла душею перед дверима лікаря. попомлі́ти душе́ю від стра́ху (тривалий час). Хай трохи попомліє [Пилипко] душею від страху, а як засне, переспить (Панас Мирний)
за кого--що і без додатка. Уболівати за кого-, що-небудь; переживати. Приклади
  • Попомлів же він тоді за них [пісні] душею (Панас Мирний)
  • помлі́ти (попомлі́ти) душе́ю (тривалий час). Скільки наплакалась [Надія], потім набідувалась, скільки душею помліла (Я. Баш)
  • — Сюди, туди — аж воли мої в гречці.. І, лихо!.. що ж це буде! — млію душею (А. Тесленко)
  • Вночі не спить [Катря], його [дитя] доглядає, вдень серцем за його [нього] мліє, коли робота одірве від його на яку хвилину (Панас Мирний)

прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що.

Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади
  • щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. ..Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка)
  • Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гамоном її [пісні] А серцем Прийміть і полюбіть її (І. Франко)
  • Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра)
  • Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу)

відта́нути (відійти́) се́рцем (душе́ю).

Стати добрішим, чуйнішим. Приклади
  • відта́нути в душі́ у кого. Видно, щось відтануло в душі у Васькова, що він вирішив заговорити з Варварою (Л. Первомайський)
  • Уснопкувала.., як на виставку,— моторна в'язальниця. І — чого раніш майже не було — раптом відтанув душею, ворухнулося в ньому щось тепле, родинне (О. Гончар)
Перестати сердитися, гніватися, ображатися на кого-небудь. Приклади
  • Допитливих очей Чучка Олексій не витримав і ще густіше почервонів. — Говори, — трохи відійшовши серцем, зажадав скретар райкому (В. Логвиненко)
  • Навіть в цей вечір, коли її руки так трепетно брали свій атестат зрілості та срібну медаль, не стала дочка по-справжньому веселою, не відтанула душею, не забула, видно, вчорашньої сварки з ним (О. Гончар)
  • Тато уже перегорів, відтанув серцем (А. Дімаров)

гаря́чий се́рцем.

Запальний, пристрасний. Приклади
  • Гарячий серцем, світлий головою, простий лицем, з усмішкою ясною, він [О. Бойченко] і тепер стоїть переді мною, немов живий, такий, як був тоді (І. Гончаренко)

від чи́стого се́рця; чи́стим се́рцем.

Щиро, з добрим наміром. Приклади
  • Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка… заплакала Й пішла за ворота (Т. Шевченко)

з важки́м (неле́гки́м) се́рцем.

У гнітючому стані, в тривозі, у передчутті чогось неприємного. Приклади
  • З нелегким, стривоженим серцем попрямував [Роман] до села (М. Стельмах)
  • З важким серцем ішов Максим Беркут посеред невеличкої ватаги (І. Франко)
  • Так і не діждавшись Стахи, Бронко з важким серцем повернувся додому (І. Вільде)

відпочива́ти / відпочи́ти (спочи́ти) се́рцем (душе́ю).

Заспокоюватися чим-небудь; знаходити душевний спокій в чому-небудь. Приклади
  • Спасибі тобі, велике спасибі за лист. Я хоч на хвилину спочив душею (М. Коцюбинський)
  • Шкода йому стало того давнього, на котрому він серцем одпочивав; шкода стало дитячих літ (Панас Мирний)

холо́дна жа́ба сиди́ть під се́рцем у кого.

Кого-небудь охоплює передчуття чогось поганого, неприємного. Приклади
  • — Навіть самі слова — прокурор, тюрма, слідчий — все життя викликали в усьому моєму єстві дріж і страх. А тепер у мене якась холодна жаба сидить під серцем… (В. Собко)

з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю.

З полегшенням. Приклади
  • Горіли плавні.— Ні, не до нас йде, а вбік, за вітром,— з легким серцем зітхнула врешті Соломія (М. Коцюбинський)
Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Приклади
  • — Б'ють і лежачих з легкою душею. Ті, що кохаються в зраді та лжі, І на невинного гострять ножі (С. Караванський)
  • Вдовольнивши таким чином своє почуття порядку, Гашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по живих мішенях (В. Козаченко)
  • Взагалі, не з легкою душею їду в Київ, але, врешті, може буде ліпше, ніж я думаю (Леся Українка)
  • Мусієві повезло. Він правив кіньми самого Жежері — баскими, вороними,.. Не з легким серцем дав її [упряжку] Жежеря (В. Речмедін)
  • Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко)

переболі́ти ду́шею (се́рцем) за кого і без додатка.

Пережити велику тривогу, зазнати страждань. Приклади
  • От тільки переболів душею за тебе, голубочко моя (М. Коцюбинський)
  • [Параска:] Зніметься [Мар'яна], піде та гляди — аж до півночі нема.., а тут ждеш, ждеш, передумаєш, переболієш серцем, поки прийде (С. Васильченко)

вчува́ти / вчу́ти се́рцем.

Здогадуватися про щось підсвідомо, інтуїтивно. Приклади
  • Серце моє поривалось з ним [генієм] линуть. Він же поглянув журливо на мене і серцем я вчула, Що у небесні простори не сила моя полину́ти… (Леся Українка)

душе́ю і се́рцем.

Самовіддано, щиро. Приклади
  • Душею і серцем до Вас прихильний П. Рудченко (Панас Мирний)

ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т.ін.) ли́нути (леті́ти) до кого--чого, куди.

Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Приклади
  • в ду́мці ли́нути. Летіть, хмари, в край південний, Там у мене рідна хата;. .Сам туди я в думці лину, Хоч мене там і забули (П. Грабовський)
  • всіма́ ду́мами леті́ти. Він солодко вкладається на ліжко, всіма думами летячи до Уляни (М. Стельмах)
  • А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну (Т. Шевченко)
  • Кожне дитя Мріями лине в широке життя! (С. Олійник)
  • Хоч де б він був, чи з цього, чи з протилежного боку земної кулі, він і звідти линув думками сюди (О. Гончар)
  • Думкою лине до сина (М. Стельмах)
  • Галя звернула до хутора. Думкою летіла поперед себе. Нарешті вона довідається, де її рідні (Ю. Збанацький)
  • Добру хвилину стояли вони мовчазні… і линули думкою в майбутнє (О. Довженко)

спопелі́ти се́рцем.

Дуже змучитися; стати душевно спустошеним, байдужим до всього через важкі страждання, випробування і т.ін. Приклади
  • Мати спопеліла серцем — єдиний син загинув на фронті (З газети)
  • спопелі́лий се́рцем. Жила [Лукина] невесело і незатишно, доживала віку. Байдужа до всього на світі, спопеліла серцем (І. Волошин)

всім се́рцем; всіє́ю душе́ю.

зі сл. люби́ти і под. Щиро, гаряче. Приклади
  • — Любиш думкою, любиш помислами своїми… ні, ти [Маруся] люби всім серцем своїм, всею [всією] душею своєю (Панас Мирний)
  • Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами!.. (В. Сосюра)
зі сл. співчува́ти, розумі́ти і т.ін. Цілком, повністю, до кінця. Приклади
  • Він співчував їм всім серцем і сам радо пішов би в дружину, коли б не його немолоді вже літа (О. Довженко)
  • Знала [Марта], всім дівочим серцем розуміла, що добре хлопцеві з нею (М. Стельмах)

скрипі́ти се́рцем.

Робити що-небудь дуже неохоче, всупереч власному бажанню. Приклади
  • Дядько змушений нарешті взяти до себе племінницю, хоч і скрипів серцем (Г. Хоткевич)

з щи́рим се́рцем.

Тепло, гаряче. Приклади
  • Череваниха почала Петра обнімати; тільки вже тепер пригортала до себе з щирим серцем (П. Куліш)
З довірою. Приклади
  • А хитрющий та підступний який! Ви думаєте, він і про Артема ото застеріг із щирим серцем? (А. Головко)
  • — Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами.. Ну, що в вас на мислі? (П. Куліш)

нутро́м (се́рцем) чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти що.

Підсвідомо, інтуїтивно передбачати що-небудь, здогадуватися про щось. Приклади
  • На душі важко, на серці сумно — аж мов нудно… Так буває тоді, як серцем чуєш якесь лихо (Панас Мирний)

з відкри́тою (розкри́тою) ДУШЕ́ю; з відкри́тим (розкри́тим) се́рцем, зі сл. зустріча́ти і под.

Щиро, радісно. Приклади
  • Вони [індійці] зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (В. Минко)
  • Ну,— вигукнув Брюллов…— Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Л. Смілянський)
  • — Знаєш, як тебе там зустрінуть? Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею! (О. Гончар)
Без будь-яких упереджень, хитрощів, підступів. Приклади
  • Татліп любив людей. Йшов до них з відкритою душею: мав багато друзів (З журналу)

прикипі́ти се́рцем (душе́ю).

до чого. Захопитися чимсь, полюбити щось. Приклади
  • Хто, як кажуть, прикипів душею до поля, той не зраджував йому (З журналу)
  • Подруга Марійка тільки рік проробила, пішла з трактора. А Докія прикипіла серцем до справи (З журналу)
до кого. Відчути велику прихильність, щиро прив'язатися до когось. Приклади
  • Вони якось відразу прикипіли серцем до нової виховательки, побачили в ній не тільки учительку, але й матір, людину близьку і рідну (Ю. Збанацький)
  • Отакий був наш Гриша. Він усім подобався, навіть Слюсаренко прикипів до нього серцем (М. Чабанівський)
Покохати когось. Приклади
  • От і тепер прикипіла Горпина вже душею до Петруся, бо вже ніхто в цілім світі не був для неї рідніший, ніж він (Грицько Григоренко)
до кого. Закріпився за кимсь, пристав до когось (про прізвисько, кличку і т.ін.). Приклади
  • Пуп'янок і Пуп'янок! Відтоді прізвисько це, не зовсім сказати б яке розумне і поважне, наче прикипіло до хлопця (І. Волошин)
  • Виріс, парубком став, одружився [Пилип], а прізвище Клешня так і залишилось, мов прикипіло до нього (І. Цюпа)

перетлі́ти душе́ю (се́рцем).

Тяжко пережити, перестраждати від тривоги, страху, туги і т.ін. Приклади
  • Ще більше перетліла серцем за Данька, доки він там десь з ворогом рубався (О. Гончар)
  • Невже… загинув Любчик? Не віриться. Скільки перетлів душею Юрій за ці години (А. Хижняк)

прихиля́тися / прихили́тися се́рцем (душе́ю) до кого.

Приятелювати з кимсь, симпатизувати комусь, любити когось. Приклади
  • Не хотіла [татарочка] підсобляти в будь-якім підступі супроти Подолянки, до котрої татарочка, в неволі зів'явши, чомусь прихилилась душею (О. Ільченко)
  • Олег все більше звикав і прихилявся серцем до Люди, а Люда сміялася, пустувала й хто зна, що було у неї на думці (Л. Дмитерко)

смокта́ти ко́ло (бі́ля) се́рця (під се́рцем, за се́рце) кого і без додатка.

Мучити, непокоїть кого-небудь, викликати відчуття душевного болю від чогось неприємного. Приклади
  • Йонька ніби погодився, але ганьби забути не міг, вона вічно смоктала його за серце (Григорій Тютюнник)

завмира́ти / завме́рти се́рцем (душе́ю).

Дуже хвилюватися, переживати (з переляку, від захоплення, тривоги і т.ін.). Приклади
  • Він знав напам'ять майже всього Кобзаря, читав його, коли на душі було важко, читав і.. завмирав душею, весь палав і хвилювався (Ю. Збанацький)
  • Андрій зайшов на ґанок і, завмираючи серцем, натиснув на клямку (І. Багряний)

щи́рим се́рцем; щи́рою душе́ю.

Віддаючи всі сили, самовіддано. Приклади
  • Робить [Андрійко] і діло, щирим серцем робить, а годинку урве собі на гуляння парубоцьке (Марко Вовчок)
  • — Послужив я козацтву щирою душею, а як-то мені козацтво послужить! (П. Куліш)

Серцем кучерявий.

Слова з шостої поезії циклу П. Тичини «В космічному оркестрі» (1921):
Вставай, хто серцем кучерявий! Нова республіко, гряди! Хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди!
«Серцем кучерявими» поет називав молодих душею людей нового світу. Приклади
  • «Коржами» облазять (навіть у тих, «хто серцем кучерявий») псевдопоетичні красивості, відпрацьовані, здевальвовані поняття, морально не забезпечені фрази, слова. (А. Ткаченко, Мета — морфози?)

сколихну́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кого.

Схвилювати, зворушити кого-небудь. Приклади
  • Хор гучних голосів і передзвін близьких і дальніх монастирів та соборів сколихнув серця майже всіх присутніх (О. Довженко)
  • Важке було дитинство у Миколи Щорса, багато горя й муки замолоду скоштував він, події 1905 року глибоко сколихнули його душу й залишили в ній незабутній слід (С. Скляренко)

не ма́ти Бо́га в душі́ (в се́рці, в животі́).

Бути жорстоким, бездушним, несправедливим і т.ін. Приклади
  • не ма́ти Бо́га й се́рця в животі́. — Та й чув я, що в таборі одчайдушні люципери, не мають Бога й серця в животі (Ю. Яновський)
  • — Бога в животі не мають, серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)
  • Тато його [діда] дуже не любив, називав босяком та волоцюгою і, що найстрашніше, казав, що він Бога не має в серці (А. Дімаров)
  • Такі ж, як і він, злодії:. ..весь той люд, що не має в душі Бога й не боїться ні тучі, ні грому (В. Винниченко)
  • — Ну, де це так видано, Супруне?.. Хіба ми Бога в душі, а дітей в хаті не маємо? (М. Стельмах)

як (мов, на́че і т.ін.) хто [ноже́м (серпо́м)] різну́в (різону́в) [по се́рцю] кого.

Кому-небудь стало боляче, дуже прикро. Приклади
  • на́че вда́рив хто го́стрим ноже́м. Юлдаш раптом відчув, що ці слова шпигнули його в самісіньке серце, наче вдарив хто гострим ножем (О. Донченко)
  • — Не жилець він..— мов хто серпом різнув по серцю Уляну, так тії Грицькові слова (Панас Мирний)
  • Софію наче хто різонув по серцю. Нещасна дитина, як їй хочеться, мабуть, мати годинника (А. Дімаров)

прихиля́ти / прихили́ти до се́бе се́рце (серця́) чиє (чиї), кого і без додатка.

Привертати до себе чиюсь приязнь, чиїсь симпатії. Приклади
  • Там, на чужині, вони зуміли прихилить до себе серця. Народи увінчували лаврами, підносили на Парнас їх, видатних співаків України (З журналу)
  • Маленька, кругловиденька, з терновими мрійними очима, вона зразу прихиляла до себе серце всякої людини (С. Васильченко)

се́рце боли́ть / заболі́ло (зболі́ло, наболі́ло); душа́ боли́ть (зболі́ла) чиє (чия), у кого і без додатка.

Хто-небудь тяжко переживає з якогось приводу, уболіває, тривожиться за кого-, що-небудь. Приклади
  • — Панна Анельо, моя дорога ви, моя кохана.. Я змучивсь… у мене душа зболіла (М. Коцюбинський)
  • Ах, той Йон!.. У неї серце так наболіло через нього (М. Коцюбинський)
  • Серце болить, коли глянеш, як воно [зерно] гине все, перестоює (В. Кучер)
  • — Я піду й на Сибір за правду. А вам не покорюсь. Ну, тільки ж душа болить… Серце болить. За що? Ну, хай ті барбоси, а свої, а хлопці?.. (В. Винниченко)
  • Дітки плачуть, а в матері серце болить (М. Номис)

се́рце обкипа́є (закипа́є, облива́ється, схо́дить і т.ін.) / обкипі́ло (закипі́ло, облило́ся, зійшло́ і т.ін.), кро́в'ю у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває неспокій, тяжко переживає. Приклади
  • Серце [Раїси] сходило кров'ю (М. Коцюбинський)
  • [Маруся:] Як згадаю свою Україну, то моє серце кров'ю обіллється… Я неначе бачу, над Россю, на горі батьківську хату у вишневому садочку (І. Нечуй-Левицький)
  • — Глузуєш? Та хіба тобі зрозуміти батькове горе… А в мене серце кров'ю обливається, коли подумаю, що ми без коня (П. Рєзніков)
  • Чубенко мовчав, сидячи на коні, серце його закипало кров'ю, перед очима стояла пелена (Ю. Яновський)
  • У неї серце обкипає кров'ю, коли подума вона, яке горе, яку нужду та недостачу терпить її Йосип (Панас Мирний)

крива́виться се́рце (душа́) чиє (чия), у кого і без додатка .

Хто-небудь мучиться, страждає. Приклади
  • Її душа кривавилася, мов покалічена (О. Кобилянська)
  • І кривавиться серце, читаючи повість вашу, гуцули,.. повість боротьби вашої (Г. Хоткевич)

се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося) у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь завмирає від раптового переляку, тривоги і т.ін. Приклади
  • Тимкові почулося, ніби його хтось покликав. Оглянувся і побачив Солов'я. Серце обірвалося: Ну, так і є — до командира! (Ю. Збанацький)
  • Він не пам'ятає, як відчинив двері.. Назустріч холодне, незнайоме обличчя чужої жінки.. .Серце обірвалося (О. Донченко)
  • Павло побачив свою пробоїну і серце його впало (І. Багмут)
  • Я прислухавсь. Найменший шелест або стук — і моє серце падає (М. Коцюбинський)

протопта́ти дорі́жку до се́рця чийого.

Завоювати чиюсь любов, довіру, симпатію. Приклади
  • Сестер вона не любила.., один лише тато зумів колись протоптати доріжку до її маленького серця (А. Дімаров)

проне́сти в се́рці кого, що.

Зберегти пам'ять про кого-, що-небудь, незмінно любити, плекати надії на майбутнє. Приклади
  • Через фронти в серці Людмилу, як мрію, проніс, а тепер біля самого, сказать би, порога — в першій-ліпшій спідниці заплутатись? (А. Головко)

покла́сти в се́рці (до се́рця).

Запам'ятати що-небудь. Приклади
  • Ті малі кияни, які гасають на роликових самокатах київськими вулицями, нехай замисляться і покладуть до серця імена двох своїх товаришів, яким було разом не більше, ніж півтора десятка років (Ю. Яновський)

му́лько на се́рці.

Неспокійно, бентежно, невесело і т.ін. Приклади
  • Надвечір Дмитрик помічає, що йому чогось мулько на серці (М. Коцюбинський)

до́бре се́рце у кого.

Лагідний характер. Приклади
  • Подруги в Уляні душі не чули. Любили в Уляні щиру душу, добре серце (Панас Мирний)
  • — Може, поїдемо назад у Хвощівку? Хай ви колись відцурались від дітей, але ж не такий Данило ірод, щоб від матері старої відцуратись! Я з ним побалакаю, а з Христею без балачки обійдемось, у неї добре серце (Є. Гуцало)

щеми́ть / защемі́ло се́рце.

чиє, у кого і без додатка. Хто-небудь сумує, тужить. Приклади
  • Серце Дороша защеміло, він скинув кашкета, став на коліна перед самітнім горбиком і довго стояв (Григорій Тютюнник)
  • Дивиться мати, а він озирнеться. І щемить їй серце, болить, як зранене (Григорій Тютюнник)
  • Все ж у нього щеміло серце, коли згадав, як плакала Ярина (М. Лазорський)
Хто-небудь відчуває піднесення, має добрий настрій. Приклади
  • Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач)

[живце́м] відрива́ти / відірва́ти від се́рця (від се́бе) кого, що.

Дуже тяжко розлучатися з ким-небудь близьким або покидати, віддавати що-небудь особливо дороге. Приклади
  • Хоч серце боліло іншим, але прощався і з кабінетом. Відчував [Василь], як відриває щось від серця (Ю. Мушкетик)
  • Мусить вона [Яресьчиха] розлучатися з сином, з дочкою, живцем відриваючи їх від серця (О. Гончар)

дохо́дити / дійти́ до се́рця (до душі́) кому, чийого і без додатка.

Хвилювати, зворушувати, боляче вражати кого-небудь. Приклади
  • — Коли вода камінь пробиває, а то щоб живе слово не дійшло до душі,— одказав Петро (Панас Мирний)
  • Та жалібна пісня доходила до серця, вимовляла якусь втрату, якийсь смуток та жаль (І. Нечуй-Левицький)

да́ма се́рця перев. чийого, жарт.

Кохана жінка. Приклади
  • Олександро Вікторівно! Ви мене ображаєте! Ви добре знаєте, що у мене тепер одна-єдина дама серця (Леся Українка)
  • — Я чую над нами подих середніх віків: сей лицар грає на бандурі, дама його серця виходить на замкову башту (І. Нечуй-Левицький)

не ма́ти се́рця.

до кого--чого. Не ображатися на когось, бути байдужим до когось, до чогось. Приклади
  • Вона [Кобринська], певно, сердиться на мене за те, що я ухилялася від бібліотеки сеї [цієї], але щось я не маю серця до сього видання, і така се вже вузенька річечка, сі жіночі видання (Леся Українка)
  • Хоч бувало й обзивав мене пан Казимир дурним бидлом, а я на нього серця не мав (І. Муратов)
Бути жорстоким, непорядним і т.ін. Приклади
  • — Серця не мають [пани]! Дитина недужа, вмирає, а ти, мати, на роботу іди?! (Панас Мирний)

се́рце поверта́ється / поверну́лося.

тільки се́рце поверну́лося, у кого. Хто-небудь перейнявся співчуттям, жалем до когось. Приклади
  • Очі йому від знемоги закрилися, зуби зціплені, вид страшний, грізний. У матері аж серце боляче повернулося од того виду страшного (Панас Мирний)
чиє, до кого. Хто-небудь починає прихильно ставитися, відчувал симпатію, любов до когось ( перев. після якогось непорозуміння, незлагоди, сварки і т.ін.). Приклади
  • Ні, не таким було кохання його [Данила] до дівчини. Її серце вже поверталося до Нечуйвітра, коли Данило побачив Галину (М. Стельмах)

доклада́ти / докла́сти душі́ (се́рця) до чого і без додатка.

Ставитися до чого-небудь з особливою увагою, любов'ю, старанністю; робити щось щиро, самовіддано. Приклади
  • За останній період врожайність зернових подвоїлася.., вдвоє щедріше родить кукурудза. До всього цього доклав серця Василь Петрович (З газети)
  • — Цікаво, а якби дикий мак тут посіяти? — запитує Порфир.— Він би прийнявся?..— Все прийметься, аби тільки з любов'ю,— весело каже інструктор.— Женьшень і той виросте, якщо душі докладеш (О. Гончар)

у са́ме се́рце, зі сл. вража́ти і под.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади
  • В кожному його слові було стільки сили,. .що натовп, вражений в саме серце, застиг (О. Довженко)
  • З одного червоноармійця сповзла шинель, і жовтий лоб, неприродно випуклий і кістлявий, вразив комбрига в саме серце (Ю. Бедзик)

[аж] се́рце (душа́) тремти́ть (трепе́че, трепе́четься) чиє (чия), в кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хвилюється з приводу чого-небудь. Приклади
  • Перед скелею сріблиться течія. Як тут гарно!.. Аж тремтить душа моя! (А. Кримський)
  • Веселенько нам [дівчатам], — аж серце трепече (Марко Вовчок)
  • Енея серце трепетало, Воно о сині віщувало (І. Котляревський)
  • [Орися]: Я коня напуваю, а сама боюсь і глянуть на його, а серце так і тремтить… (С. Васильченко)

схили́ти се́рце до кого.

Відповісти взаємністю, прихильно поставитися до кого-небудь; покохати. Приклади
  • Таки частенько здається.. Що мир, лукавий, як дівча, Цього на людях уквітча, А серце схилить до другого, Пригорне потай дорогого,— І хто всю душу віддає.— В кайдани зрадно закує (П. Грабовський)

посвітлі́шало (посвітлі́ло і т.ін.) на душі́ (на се́рці) в кого, кому, перев. від чого, безос.

Стало комусь приємно, легко, спокійно і т.ін. від чогось. Приклади
  • посвітлі́шало, поле́гшало на душі́. Парубкові посвітлішало, полегшало на душі і від свого рішення, і від своєї несподіваної великодушності (М. Стельмах)
  • Закрутилась, плин свій стишила Хмарина, як гора. Та від неї посвітлішало на серці в трударя (П. Дорошко)
  • В Новонікуліно приїхали завидна. Ілля Миколайович уже здалеку побачив новий будинок школи, і на душі в нього посвітлішало (В. Канівець)

запа́лювати / запали́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) чию (чиє), кому і без додатка.

Охоплювати когось (про сильне почуття) або захоплювати кого-небудь. Приклади
  • Чорні брови, чорні вуса [Миколи] запалили серце молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький)
  • Якась шалена злість засвітила їй очі і запалила серце (М. Коцюбинський)
  • Вчора доходив до тропіка і в палкучих просторах запалював душу (М. Хвильовий)

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

У глибині почуттів. Приклади
  • Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина)
  • на са́ме дно душі́. Що ти ловив голодними очима й ховав на саме дно душі? (А. Головко)
  • Десь на дні душі ворухнувся і влігся тягар лихої несправедливості (М. Стельмах)

на се́рці кипи́ть чиїм, у кого.

Хто-небудь хвилюється, переживає і т.ін. Приклади
  • Я умію більше мовчати, у собі гнітити, ніж розказувати перед людьми. Що їм до того, — що на моїм серці кипить? (Панас Мирний)

душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка.

Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т.ін. Приклади
  • аж розрива́ється душа́ на́дво́є. [Прісцілла:] Руфіне, годі! догадуюсь… і се мені так тяжко… мішаються всі почуття… так трудно… аж розривається душа надвоє… (Леся Українка)
  • душа́ розрива́ється на дві полови́ни. У цю ніч Добринич відчув,. .що душа його розривається на дві половини. У цій душі було те, що боляче щеміло, як тільки він згадував рідне дворище (С. Скляренко)
  • Вона [Пріська] чує голос Пилипів; вона баче [бачить] його безпомощного [безпомічного], як він ховає одубілу голову в сніг.. серце її рветься надвоє (Панас Мирний)
  • — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити? Душа моя розривається надвоє! Серце ниє й болить (І. Нечуй-Левицький)

ли́цар се́рця чийого, жарт.

Об'єкт кохання; коханий чоловік. Приклади
  • [Семен:] І, може, Надійка знайшла вже лицаря свого серця? (З. Мороз)

відбира́ти / відібра́ти се́рце [й ду́шу] у кого і без додатка.

Позбавляти кого-небудь спокою, душевної рівноваги. Приклади
  • — Не бачу перед собою його смуглявий вид, привиджуються його чорні очі, неначе він. . одібрав серце й душу (І. Нечуй-Левицький)

пекти́ ду́шу (се́рце) кому і без додатка.

Завдавати кому-небудь великих моральних страждань; мучити, непокоїти. Приклади
  • Він не міг витримати, що всі так вітають Сашка. Заздрощі пекли серце (О. Донченко)
  • Аж скорчилася від болю — так той лист пік їй душу (В. Речмедін)
  • Я в тюрмі. І не сором пече мені душу, а — жаль (Ю. Збанацький)

сиді́ти боля́чкою на се́рці у кого і без додатка.

Невідступно, постійно непокоїти, тривожити кого-небудь. Приклади
  • Та земля Притичина не одну вже ніч не давала йому спати,— болячкою на серці сиділа (Панас Мирний)

добира́тися / добра́тися до се́рця (до душі́).

Лестощами, догоджаннями, вихваляннями і т.ін. добиватися від когось доброго ставлення, уваги; підлещуватися. Приклади
  • Отак пританцьовуючи і посміхаючись, проголошуючи тости і випиваючи без тостів, Лигун добрався до серця дівчини (М. Чабанівський)
  • — Образи образами, а церква церквою — лисицею добирався до жіночого серця [управитель]. — Який тепер у нас батюшка розумний (М. Стельмах)
2. Добрим ставленням, увагою заслуговувати чиєсь довір'я, викликати на відвертість. Приклади
  • Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна (М. Чабанівський)
чим і без додатка. Глибоко вражати, хвилювати, зворушувати, бентежити. Приклади
  • добира́тися / добра́тися до само́го се́рця. Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик)
  • Вона [Христя] чула, як той прикрий погляд пронизував її наскрізь, добирався до серця (Панас Мирний)

проника́ти / прони́кнути в [саму́] ду́шу (в се́рце, до се́рця) кого, кому і без додатка.

Викликати хвилювання, зворушувати. Приклади
  • Піднявся страшний крик попечених, що проникав до серця тих людей, котрі дивились на ту страшну смерть (І. Нечуй-Левицький)
  • Козак Гаркуша у М. Л. Кропивницього був сповнений шляхетності, чарівності у поведінці і духовної краси. Голос його проникав у душу (Минуле укр. театру)
Намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь. Приклади
  • Не здатні [примітивні твори] проникнути в серце читача, торкнутися живих струн його душі (З газети)
  • Верхня губа її, вкрита золотистим пушком, ледь помітно дрижала, а очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу (А. Шиян)

душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Приклади
  • душа́ на мі́сці. Вся сім'я вмісті [разом] й душа на місці (Укр. присл.)
  • — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко)
  • — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський)
  • Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний)
  • — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось.. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах)

щи́ра (золота́) душа́; щи́ре (золоте́) се́рце в кому, в кого, чия (чиє).

Чесність, відвертість, доброзичливість, сердечність. Приклади
  • Подруги в Уляні душі не чули… Любили в Уляні щиру душу (Панас Мирний)
Чесна, відверта, щедра, доброзичлива людина. Приклади
  • Там [на Україні] найдете щире серце І слово ласкаве (Т. Шевченко)
  • — Лариска в мене золота душа, вона мені найдорожча людина (Є. Гуцало)
  • Щира душа цей мартенівець (О. Гончар)
  • Прохор Осауленко був козак не з величних, щира душа, себе на посміх не подасть (П. Куліш)

ма́ти Бо́га в се́рці (в животі́ і т.ін.).

Бути милосердним, добрим, совісним, справедливим і т.ін. Приклади
  • мати Бога. — Понімаєш: не худоби [ми], а люди. О!.. А чого? Бо ти ще Бога маєш (В. Винниченко)
  • — Людина ти чи не людина? Бога за пазухою маєш?! (В. Дрозд)
  • — Майте Бога в животі: поможіть рибу виловити (М. Стельмах)
  • — Але ж, пане.., майте Бога в серці! Що я вам винен? (І. Франко)
  • — Не хочу я краденого добра. Я Бога маю в серці (І. Нечуй-Левицький)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

широ́ка душа́; широ́ке се́рце у кого і без додатка.

Хто-небудь чуйний, щедрий, щирий. Приклади
  • [Вася:] Що тобі відомо? Мені відомо тільки, що в нього широка і щира душа (І. Микитенко)
Чуйна, щедра, щира вдача. Приклади
  • Мабуть, мені доведеться читати самому. Оці думи? Боже милий! Тяжко мені жити! Маю серце широкеє — Ні з ким поділити! (Т. Шевченко)

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, трою́дити) / роз'я́трити (розтрою́дити) се́рце (ду́шу) кого, кому, чиє(чию) і без додатка.

Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, переживань. Приклади
  • роз'їда́ти ду́шу. Дітям спочатку не відкривала горя. Розповідала, що ось скоро тато закінчить війну, повернеться додому. Проте туга, як іржа, роз'їдала душу (З журналу)
  • Розмова з Василем роз'ятрила старе серце (І. Нечуй-Левицький)
  • Івась лежав, мовчав. Зло, досада давили його за горло, троюдили серце, точили сльози з очей (Панас Мирний)
  • Вона боялася дивитися сама на себе, щоб не розтроюджувати свого серця (Панас Мирний)
  • Пісня не заспокоювала, а, навпаки, ще дужче роз'ятрювала їй душу (А. Шиян)
  • Відчай ятрив її душу, як пекуча жалка кропива, і все гнав і гнав уперед, вздовж берега широко розлитої річки (В. Козаченко)
  • Ятрила душу Лукії й близька розлука з другим братом Омельком, котрий мав цієї ж ночі рушати до Москви (О. Ільченко)
  • Почуття образи гнітило його, гнів ятрив йому серце (Ю. Смолич)

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця).

Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т.ін. Приклади
  • Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська)
  • Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко)

душа́ (се́рце) рве́ться.

з кого. Хто-небудь помирає. *Образно. Приклади
  • Така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти і умирає, щоб цвісти. Закаменіла на каменистому ґрунті і прислухається з жахом, як росте, стигне і рветься з неї душа (М. Коцюбинський)
чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає за щось, страждає від чогось. Приклади
  • Андрій стояв ні живий, ні мертвий, видно було, що серце його рвалось від розпуки (Ю. Збанацький)
  • се́рце рве́ться з жалю́ (від розпу́ки). — Сльози течуть по його обличчю, серце маленьке рветься з жалю, а Дмитрик біжить усе далі і нічого не бачить перед собою (М. Коцюбинський)
  • Разом з піснею [Вутанька] вже мовби переливалася в інший, нетутешній світ. Ллються сльози, рветься душа; а вона виводить все вище й вище (О. Гончар)
куди, за ким--чим, до кого--чого. Хто-небудь прагне кудись, до когось, чогось. Приклади
  • Те, що вчора здавалось особливо принадним, сьогодні втрачало свою красу, і вже до іншого рвалась юна душа (І. Цюпа)
  • Серце мліє, смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо немає для неї притулку на землі (О. Стороженко)
  • Душа його [художника] рветься на південь (М. Коцюбинський)

покоря́ти / покори́ти се́рце чиє.

Викликати у кого-небудь любов до себе. Приклади
  • Ви, пані,— ангел, Ви покорили моє серце (І. Франко)

зачіпа́ти / зачепи́ти за [саму́] ду́шу (за се́рце) кого і без додатка.

Глибоко вражати, розчулювати, зворушувати. Приклади
  • Ласкавий голос [Миколи] зачепив Нимидору за саму душу (І. Нечуй-Левицький)
Виклика́ти у кого-небудь якісь почуття, відгук на щось. Приклади
  • зачепи́ти се́рце. Раніше не міг пройти [Сеспель] спокійно, коли чув ту пісню.. Тепер вона якось пролетіла повз його вуха, не зачепила серця (Ю. Збанацький). Він [Холод] говорив і бачив, що слова його пролітають повз сина, не зачіпають за душу, за серце (Ю. Мушкетик)
  • В Оксани з'явилося спокусливе бажання посперечатися з Гнатом, зачепити за душу (С. Чорнобривець)

з до́брого се́рця.

По-доброму, без злого наміру. Приклади
  • — Я з доброго серця питаю,— чи то правда, що родичі хочуть паннунцю продати баронові? (І. Франко)

вийма́ти / ви́йняти ду́шу (се́рце).

для кого, тільки вийма́ти / ви́йняти ду́шу. Приклади
  • Робити для когось все, навіть неможливе.— Я не милостині просити прийшла. Я душу для тебе вийняла, а ти!.. (Григорій Тютюнник)
з кого, у кого і без додатка. Зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади
  • вийма́ти се́рденько. [Мавка:] Як солодко грає, Як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! (Леся Українка)
  • [Мар'яна:] Ох, люблю я твої очі! Вийняли вони у мене моє серце (С. Васильченко)
  • Вирізав фото, повісив над ліжком і щовечора, лягаючи спати, замалим не молився на нього. Красуня усміхалася — серце виймала! (А. Дімаров)
  • Тільки б я не так заспівав, як співають наші співаки. Я б душу вийняв із слухачів своїм співом (Остап Вишня)
Завдавати кому-небудь страждань, клопоту і т.ін.; мучити. Приклади
  • А в Антона була ще більша криза — боржники виймали душу (С. Чорнобривець)
кому, з кого. Убивати кого-небудь або жорстоко, бездушно знущатися з когось. Приклади
  • Не раз його шабля і спис, добиваючись шляхетства, виймали душу із своїх братів: у злобному тілі владолюбця легко прищепилася жорстокість вельмож і королів (М. Стельмах)

[аж] душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. Приклади
  • Ой як вона заспіває,— село розлягає… Ой як вона засміється, душа радується (Нар. лірика)
  • Надворі лютує зима-лихоманка, А в мене у хаті щебече веснянка, Аж серце радіє (Л. Глібов)
  • — Як стрінуся з просвіченим [освіченим] чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Нечуй-Левицький)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади
  • звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
  • Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

від (од) щи́рого се́рця.

перев. зі сл. віта́ти і под. Палко, гаряче. Приклади
  • Кинулась до його, як дитина, обняла і пригорнулась, а Павло обняв і поцілував її від щирого серця (П. Куліш)
  • — Вітаю од щирого серця панну Гризельду! — промовив князь Домінік (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. каза́ти і под. Відверто, чистосердечно, не приховуючи нічого; чесно. Приклади
  • Від щирого серця кажу вам: ви — ідеальний батько (Л. Яновська)
  • Що ж їй тут казати? Вона від щирого серця тут і каже: Як же вас ще полюбити? (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. пла́кати і под. Нестримно. Приклади
  • Володько довго та хоробро змагався зі спазмами плачу,.. Довго стискав свої тремтячі уста і ціпив зуби,. .. не втримався, захлипав і заревів від переповненого і щирого серця (У. Самчук)

сса́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Дуже непокоїти, мучити, тривожити кого-небудь. Приклади
  • Тяжкий неспокій ссав Крайнюкові серце (В. Кучер)
  • Коли скорбота ссе душу,.. то з тіла втікає сон (М. Стельмах)
  • сса́ти за се́рце. Думки все такі непривітні ссали за серце — і вона важко зітхала (Панас Мирний)

відігріва́ти / відігрі́ти се́рце (ду́шу) чиє, чию.

Заспокоювати, втішати кого-небудь співчуттям, ласкою тощо. Приклади
  • — Ви мене привітали, як рідні; моє серце, мою душу одігріли… (Панас Мирний)

грі́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Тішити, заспокоювати і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • Будуть десь загибати [люди] по сибірських пустелях, а їхні серця грітиме віра… (І. Багряний)

суши́ти / ви́сушити се́рце.

чиє, кому і без додатка. Завдавати кому-небудь душевних страждань, мук. Приклади
  • суши́ти се́рде́нько. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Леся Українка)
  • Скільки синів і дочок занапастили вороги, скільки нездійснених зачать висушило матернє [материнське] серце! (О. Довженко)
  • Е, гетьте, думки сумнії, не суши, журбо, серця!.. (М. Коцюбинський)
  • — Нащо ти, Любочко, козацьке серце сушиш?.. (П. Гулак-Артемовський)
Уболівати, переживати за ким-небудь. Приклади
  • Вона глянула в повиті сумом Оленчині очі і сказала: — Не треба так побиватися… сушити серце (А. Хижняк)

загляда́ти (зазира́ти) / загля́нути (зазирну́ти) в ду́шу (се́рце) кого, кому, чию (чиє).

Намагатися зрозуміти почуття, думки, сутність і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • подиви́тись у ду́шу. [Лео Ерліх:] Тепер ви бачите, панове, що значить талант. Він живе там, де хоче.. . І ніхто зрячий не побачив цього таланту. Бо зрячі дивились на шкіру, а сліпий подивився в душу (І. Кочерга)
  • А хочеш любові людям — то в серце їм заглянь (А. Малишко)
  • [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (В. Самійленко)
  • Схотілось мені заглянути в душу старого, чи справді охолодили її так літа.., чи усе… справді вже заглухло, висохло і порепалось, як той степ в довгу засуху (О. Стороженко)

тяга́р ліг (упа́в) на се́рце (на гру́ди) кому, чиє (чиї).

Хто-небудь зазнав душевних страждань, перебуває у стані пригнічення, тривоги, неспокою. Приклади
  • [Меланка:] Не знаю вже… чогось такий гнітючий. Такий важкий на серце ліг тягар. Ходжу… і наче лиха все чекаю… (І. Кочерга)
  • І з того часу, як усі відвернулись од Павлика, з того часу великий тягар упав Євгенці на груди (О. Донченко)

се́рце рве́ться (розрива́ється, надрива́ється) [на шматки́]́ чиє, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже переживає, страждає, сумує. Приклади
  • Сердешному чоловікові не до спання: серце в його на шматки розривається (О. Стороженко)
  • З ким поділить сумні думки? Як серце рветься на шматки! (П. Грабовський)
  • Все я бачив; Од усього серце надривалось,— І тоді журливе слово На папір прохалось (Я. Щоголів)
  • [Кассандра:] Долон не винен. Винні сії очі, Не вмів їх погляд мовити кохаю, Хоч від кохання серце розривалось (Леся Українка)

вирива́ти / ви́рвати з се́рця чийого, кого і без додатка.

Примушувати кого-небудь забути щось або когось. Приклади
  • В цю тяжку для мене хвилину я знайду в собі сили, щоб вирвати тебе, осоружного, назавжди з свого серця (І. Цюпа)
  • [Орест:] Мого кохання не можеш одібрати, його вже ніхто не вирве з мого серця, навіть ти (Леся Українка)
  • Важко з серця виривати Твою пісню Голосну! (Л. Дмитерко)

полони́ти се́рце чиє, кого.

Дуже сподобатися кому-небудь. Приклади
  • Ось молодий Ацамаз і побачив красуню. Серце юнацьке одразу вона полонила (Л. Первомайський)
  • Багатотисячна аудиторія з нетерпінням чекала початку концерту. Адже Магомаєв встиг полонити серця слухачів (З журналу)

віддава́ти / відда́ти се́рце.

Робити що-небудь або працювати з великою любов'ю. Приклади
  • [Годвінсон:] Всяк різьбяр і будівничий… серце своє віддає, аби вдати гаразд покрасу… (Леся Українка)
кому. Щиро, віддано любити когось. Приклади
  • Іншим уявлявся нам той, кому б випало щастя постукати в Надьчине вікно й кому вона віддала б своє серце (О. Гончар)
  • — На крайнім порозі життя оддав старий своє, літами та негодами побите, серце малій дитині! (Панас Мирний)
  • Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто в поті чола добуває хліб (М. Коцюбинський)

гі́рко на се́рці (на душі́) кому, у кого.

Кому-небудь дуже прикро, досадно. Приклади
  • Мотрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона аж не всиділа на гребені і встала… та так і залилася сльозами (Панас Мирний)

топта́ти (прото́птувати) / протопта́ти сте́жку (дорі́жку) до кого і без додатка.

до чого. Намагатися досягти чого-небудь; домагатися чогось. Приклади
  • — Князь, певно, пристав до нашої святої віри не з щирим серцем,— промовив патер Вінцентій.— Він став католиком, щоб протоптати стежку до двору (І. Нечуй-Левицький)
Залицятися, вчащати до кого-небудь. Приклади
  • попотопта́ти стежки́ (неодноразово, тривалий час). — Та й оженився я немолодим.. Попотоптав я.. стежки, поки вговорив одну дурепу, тобто бабу свою (Ю. Збанацький)
  • А чого ти, парубче, до наших дівчат доріжку топчеш? (Григорій Тютюнник)
  • стежечки́ топта́ти. Ой не ходи коло води, Та жовтенький кобче, Єсть у мене кращий тебе, Що стежечки топче (Укр. нар. пісні)
  • [Маланка:] Ой дивись, бо та [Степка] не хилиться… Та й не один ти до неї стежку топчеш (М. Зарудний)
  • Нащо ти дурив моє дитя, нащо топтав до неї стежку? Нащо залицявся, коли не думав її брати? (М. Старицький)
чию. Повторювати чию-небудь долю, наслідувати когось. Приклади
  • — Бач, якого виростив солдата! Вже й шинелю батькову надів! Видно, й стежку батькову топтати. Виростай-но, синку, поспішай (М. Пригара)
  • Вона вже знала, яка доля чекала на її дитину. Доведеться їй топтати материну стежку (М. Коцюбинський)
куди, до кого--чого. Часто ходити куди-небудь, бувати десь. Приклади
  • Усі, мабуть, і забули про той млин, та ось приїхали влітку пани в село на дачі, почали протоптувати до його стежечки ясними зоряними ночами (С. Васильченко)
  • топта́ти (прото́птувати┌109101) сте́жечку. Ой я свого чоловіка В дорогу послала, А од шинку та до шинку Стежечку топтала (Т. Шевченко)
  • Я приходив до них [друзів], як до свого, до рідного дому, і вони в мою хату топтали доріжку відому (А. Малишко)
  • — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський)
Завоювати чиюсь любов, симпатію. Приклади
  • протопта́ти дорі́жку до се́рця. Сестер вона не любила.., один лише тато зумів колись протоптати доріжку до її маленького серця (А. Дімаров)

ужали́ти в се́рце.

Боляче вразити; спричинити душевний біль. Приклади
  • — Ти згадай, серце, які Дубці дохідні! Молодий аж іздригнувся і дивиться на неї,— ніби його щось разом здивувало, злякало, у серце вжалило… (Марко Вовчок)

коти́ шкребу́ть на се́рці в кого і без додатка.

Хто-небудь хвилюється, перебуває в стані тривоги, неспокою. Приклади
  • Як то було слухати Марусякові? На лиці застигла усмішка — жарти, мовляв, жартуєте — а на серці коти скребли [шкребли] (Г. Хоткевич)
  • Ніби все правда і все правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко)

точи́ти кров з се́рця чийого.

Завдавати комусь душевного болю, страждань. Приклади
  • кров точи́ло з се́рця, безос. Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою, гострими ранами, замість цвітів [квітів], сипало, кров точило з серця (Г. Хоткевич)
  • [Рябина:] Пане писарю, не точи ти послідньої [останньої] крови [крові] з мого серця! (І. Франко)

спопеля́ти / спопели́ти се́рце (серця́).

Завдавати кому-небудь великих душевних страждань, викликавши величезної сили почуття до себе. Приклади
  • І голос Бог мені подав: Устань, пророк, і виждь, і внемли, Сповняйся волею творця, І, крізь моря йдучи та землі, Глаголом спопеляй серця! (О. Пушкін, переклад М. Рильського)

запекло́ся (зачерстві́ло) се́рце чиє, у кого і без додатка.

чим. Хто-небудь дуже перейнявся якимсь почуттям (жалю, туги і т.ін.). Приклади
  • Посварилися друзі за межу колись. І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів (Д. Павличко)
  • І я згадав своє село. Кого я там коли покинув? І батько й мати в домовині… І жалем серце запеклось, Що нікому мене згадати! (Т. Шевченко)
Хто-небудь від тривалих переживань став нечулим, байдужим до навколишнього світу. Приклади
  • Вбирали її, ховали, а я навіть сльози не пустив.. .запеклося моє серце (І. Нечуй-Левицький)
  • Ціле життя не знають вони ні ласки, ні доброго слова; зачерствіє в них серце, і вже ніхто, навіть їх діти, не почує від них доброго, щирого слова (М. Коцюбинський)
  • Плакала б, так вже й сліз нема, так вже серце запеклось (Г. Квітка-Основ'яненко)

за по́кликом се́рця.

Відповідно до своїх прагнень, бажань, почуттів і т.ін. Приклади
  • Серед робітників народився чудовий рух — наставництво. Кадрові виробничники з власної волі, за покликом серця навчають молодь працелюбності, майстерності (З газети)

розпира́ти гру́ди (ду́шу, се́рце) чиї (чию, чиє), кому і без додатка.

Охоплювати, переповнювати кого-небудь (про певні почуття, переживання і т.ін.). Приклади
  • Глуха неприязнь уже не лише до господині, а й до господаря розпирала серце (Ю. Збанацький)
  • Обурення і сміх разом розпирають дівочу душу, але вона.., насупилась, гримнула на парубка: Безсовісний ти, Левку (М. Стельмах)
  • Радість розпирала хлопцеві груди, пронизувала, здавалось, кожну клітину його молодого тіла (І. Кириленко)
  • Вона живе в мені тепер якоюсь мрією, за котрою розпирає туга груди (О. Кобилянська)

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т.ін.) / зашкребли́ (заскребли́ і т.ін.) у кого і без додатка.

У когось поганий, гнітючий і т.ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Приклади
  • В голові в мене забриніло вже, а на серці заскребли такі миші (Марко Вовчок)
  • Воно якось не пристало..вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі… А проте на серці наче миші шкрябають (М. Коцюбинський)

тьохкає серце чиє, у кого, рідше до кого і без додатка.

Хтось сповнений почуттям кохання. Приклади
  • І дівчата, і хлопці не йдуть разом, але то лише так для людського ока. У дійсності вони чують себе і душею, і серцем, вони одна цілість, особливо коли котрась чи котрийсь має отам в тому гурті когось, до кого тьохкає серце (У. Самчук)

я́три́ти (роз'я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т.ін.) / роз'я́трити (розтрою́дити, розворуши́ти і т.ін.) [незаго́йну (да́вню)] ра́ну [в се́рці (в душі́)] кого, чию, рідше кому.

чим. Викликати важкі спогади, переживання. Приклади
  • Микола Іванович розворушив своїми словами давню удовину рану, згадавши Гордія (І. Цюпа)
  • Офіцер аж до порога провів дідуся. Йому було прикро, що необережною розмовою роз'ятрив незагойну рану в серці старенького (Ю. Збанацький)
Необережними словами, діями змушувати кого-небудь знову морально страждати або переживати щось неприємнею. Приклади
  • Розмова ся розтроюдила їй в серці незагойну рану, Софія пригадувала вчорашній прикрий вечір (Леся Українка)
  • Узявши граматику, прочитав він два рядки, але, роз'ятрюючи в серці рану, знов спитав отця Алоїзія: — А скільки років хлопчикові, який грав учора Кіра? (З. Тулуб)
  • — Не ятріть мою рану, діду. Я й так насилу стримуюсь (Ю. Яновський)

душа́ (се́рце) скні́є чия (чиє), у кого, за кого і без додатка.

Хто-небудь переживає, хвилюється за когось, охоплений почуттям жалю, туги і т.ін. Приклади
  • Ще в степу за селом все думав [Давид] про Тихона, і скніло серце за нього (А. Головко)
  • Немає в Середи тієї радості, душа чогось скніє, а з голови не сходять тривожні думки (Д. Бедзик)
  • Хвора, серед самоти, уперше пізнала [Солоха], що їй тяжко: душа. . скніла, серце нудилося (Панас Мирний)

підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого.

Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір'я до когось. Приклади
  • Гори педагогічної літератури написано… про те, як підбирати ключі до їхніх [дитячих] розхристаних душ, а постане ось такий Кульбака перед тобою, і раптом бачиш, що ніякий стандартний ключик до нього не підходить (О. Гончар)

се́рце со́хне чиє, у кого, за ким і без додатка.

Хто-небудь томиться, знемагає від кохання. Приклади
  • Та минали дні і ночі, минали місяці, а той, за ким сохло її серце, не з'являвся перед батьківський двір (Д. Бедзик)

переїда́ти / переї́сти се́рце з ким.

Зазнавати прикростей від кого-небудь, мучитися з кимсь. Приклади
  • роз'ї́сти се́рце. — Роз'їм серце з тими новобранцями, бо не беруться науки (Л. Мартович)
  • — З усяким наймитом треба переїдати серце, але строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш. Хліб з тобою почне жувати і господаря очима жертиме (М. Стельмах)

запали́лося се́рце чиє, у кого і без додатка.

Кого-небудь охопило сильне почуття (кохання, ненависті і т.ін.). Приклади
  • Єремія не зводив очей з пишного личка гарної козачки.. Запалилось серце одразу, наче якимись чарами (І. Нечуй-Левицький)

му́ляти на се́рці (на душі́) кому, у кого і без додатка.

Непокоїти, бентежити, хвилювати кого-небудь (про думки, переживання і т.ін.). Приклади
  • Ця думка мулила йому серце, йшла за ним усюди, як тінь (М. Коцюбинський)
  • му́лити на се́рці (се́рце). Щось мулило на серці. Надаремно намагався я розважити себе в гостях (М. Коцюбинський)
  • — Йому таки важко було, йому таки й зараз муляло на душі (Є. Гуцало)
  • Видно було, що на серці йому щось муляє (О. Гончар)

душа́ (се́рце) співа́є чия (чиє), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в доброму, піднесеному настрої; радіє. Приклади
  • душа́ ті́шиться. Та втома солодка, після неї тішиться душа, а натруджене тіло краще спочине (І. Цюпа)
  • Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Д. Ткач)
  • Вона [Настуся] прагнула говорити якнайділовитіше,. .а в самої співала душа, оченята так і бризкали захопленням (Ю. Збанацький)
  • Батько Дніпро тече собі спокійно, і ліси на горах стоять, як на картині художника,— просто душа співає од такої краси… (Ю. Яновський)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т.ін.) до се́рця чийого.

Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь. Приклади
  • Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до вашого [глядача] серця (О. Довженко)

роздира́ти / розде́рти се́рце (ду́шу) [на шматки́ (по шматка́х)] перев. чиє (чию).

Глибоко засмучувати, хвилювати, бентежити. Приклади
  • Думки по шматках роздирали сьогодні парубочу душу (М. Стельмах)
  • Степці той спів розирав душу, навіював щось болісне, тугу наганяв на неї (Ю. Бедзик)
  • Залізняк попереду.. А за ним німий Ярема.. Тяжко йому, Тяжко, а не плаче, Ні, не плаче: змія люта.. Серце роздирає (Т. Шевченко)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м по се́рцю полосну́ти.

Глибоко вразити кого-небудь, завдати болю, страждання і т.ін. Приклади
  • Наче ножем по серцю полоснув батька божевільний крик його дитини (С. Воскрекасенко)
  • Мов ножем по серцю полоснули [Сеспеля] оті слова… Поховали чужі люди В чужій домовині… (Ю. Збанацький)

се́рце опини́лося в п'я́тах перев. у кого.

Хтось дуже злякався. Приклади
  • — Ану, раб божий, постав ослона й лягай! — сказав [дяк] спокійно, з притиском, так що в хлопців серце миттю опинилося в п'ятах (В. Шевчук)

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка.

Комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Приклади
  • Щось було на цей раз таке незвичайне в голосі його [Богдана] і в трохи аж ніби розгубленім вигляді, що їй [Тані] тенькнуло в серці: Востаннє! (О. Гончар)
  • Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле)
  • — Боюсь, Насте,— косує очима на двері [Свирид]. — І чого вам боятися? — радісний здогад тенькає в грудях молодиці.— А як наскочить Ларіон? Що він подумає? (М. Стельмах)

уколупа́ти (улупи́ти) б свого́ се́рця.

Бути готовим все віддати, нічого не пожаліти заради когось. Приклади
  • — Ох, Боже мій милий! Серця свого вколупав би я та дав своїм діткам (П. Куліш)
  • — Я б свого серця влупила та дала йому, коли б тільки він став чоловіком (Панас Мирний)

дави́ти ка́менем [на се́рце (гру́ди і т.ін.)].

Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Приклади
  • Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко)
  • Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч)
  • Гірко йому [Петрусеві] на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний)

відкра́яти від се́рця що і без додатка.

З великим болем віддати щось особливо дороге. Приклади
  • Мені не дали стипендії, і перші два роки я перебивався уроками, а батько мій навіть продав десятину землі. Відкраяв од серця (О. Довженко)

ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка.

Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось; закарбуватися. Приклади
  • За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький)
  • Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч)

торка́ти ду́шу (се́рце) кому, чию (чиє).

Зворушувати кого-небудь, викликаючи замилування в когось. Приклади
  • І сама ця наша Громова, найвища з могил, неодмінно чимось торкне тобі душу, ціле літо вона мовби виглядає когось,— чи не за те й люблять її вітри? (О. Гончар)
  • Не торкала якось мого серця дика краса південної бурі (М. Коцюбинський)

ле́гко (лю́бо і т.ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка.

Приємно, спокійно, радісно комусь. Приклади
  • Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський)
  • ле́гше на душі́ (на се́рці). Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, шо небо аж побіліло від нього (О. Гончар)
  • Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка)
  • Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний)

загра́ло се́рце чиє, у кого.

Хто-небудь відчув радість, піднесення, задоволення і т.ін. Приклади
  • Заграло серце у вівчарів, заблеяли [забекали] вівці, учувши пашу… (М. Коцюбинський)
  • Ломницький… згадав, що зараз побачиться з Марусею і його серце заграло (І. Нечуй-Левицький)

пекти́ [аж] до живо́го [се́рця] кого і без додатка.

Дуже дорікати кому-небудь, лаяти когось. Приклади
  • Скоро Гопченко втратив всяку владу над нею. Він підозрівав, що винен у всьому Коропов, пік її до живого (В. Земляк)
  • [Юда:] І все такі слова вразливі, гострі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Леся Українка)

ма́ти се́рце з пе́рцем.

Бути запальним, дотепним, дошкульним і т.ін. Приклади
  • — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем,— сказав Карпо (І.Нечуй-Левицький)

потура́ти се́рцю (се́рцеві).

Діяти так, як хочеться, за власним бажанням, довірятися тільки своїм почуттям. Приклади
  • потура́ти собі́. Правда, нині рано служби не маю, ну, але потурати собі не треба (І. Франко)
  • Хай і моєму серцю тяжко Сказать тобі: навік прощай! Нехай і так, нехай і важко, А серцеві не потурай! (Олена Пчілка)
  • Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Т. Шевченко)

гніти́ти се́рце (ду́шу).

Викликати тяжкий настрій, болісне відчуття. Приклади
  • Моє серце слізьми повне, Щось важке, щось невимовне Гнітить душу без кінця (П. Грабовський)

вхопи́ти за се́рце (за ду́шу) кого.

перев. чиє (чию). Глибоко зворушити, вразити, схвилювати кого-небудь. Приклади
  • За душу прямо вхопило… Ну й видавило важку сльозу… (В. Козаченко)
  • Вирішив написати… оповідання, щоб вхопило за вчительське серце (С. Васильченко)
  • У старого пана, що сидів при столі, підперши сиву голову, бризнули з очей сльози, густі, грубі, як горох, і закапали на стіл. Візника вхопили вони за серце (І. Франко)
  • — Поскочив він до неї; а од неї так сяє, що й приступить не можна. Забув князь і про свою челядь, і про те, що заблудив у пущі: вхопила його за серце тая чудовная краса (П. Куліш)
Повністю заволодіти ким-небудь (про почуття). Приклади
  • І така мене досада за серце вхопила (Панас Мирний)
  • Він навіть зупинився на хвилинку, тільки на хвилинку. Скажена лютість вхопила його за серце (М. Коцюбинський)

поро́жня душа́; поро́жнє се́рце.

Душевна спустошеність, байдужість до навколишнього світу (від горя, втоми, депресії і т.ін.). Приклади
  • Я тільки з рейду… Губи, мов крейда, порожня душа (В. Сосюра)
  • Тепер на світі він — один. З порожньою душею він На камінь надмогильний сів, Рукою по чолі провів (Лерм., перекл. за ред. Рильського)

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу) кого і без додатка.

Дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь. Приклади
  • [Іван:] Дзвенять вони [пісні] сумні та жалібні по лугам та садочкам і за душу хватають (С. Васильченко)
  • Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе (О. Гончар)
  • Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце (М. Коцюбинський)
Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття і под.). Приклади
  • Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче (А. Хорунжий)
Впливати, діяти на кого-небудь. Приклади
  • Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того ерзацевого зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу (З газети)

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка.

Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. Приклади
  • — Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки.. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах)
  • [Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити.. жарину кинути в серце (М. Старицький)

пройма́ти / пройня́ти се́рце (ду́шу).

Виклика́ти сильні, перев. неприємні відчуття. Приклади
  • Хай би серце вразила стріла, Аніж покора серце пройняла (М. Бажан)
  • Зголоднілі заробітчани запалими очима суворо поглядали на панські сади, городи. Мстиве почуття проймало душу (К. Гордієнко)
Глибоко зворушувати, розчулювати кого-небудь. Приклади
  • пройма́ти й ду́шу й се́рце. Мені пані уже як напише лист до мого сина, дак уже теє слово проречисте пройме й душу й серце (Ганна Барвінок)
  • Огненне слово його [Т. Шевченка] наскрізь проймало серце (Панас Мирний)
  • Сосна шуміла, шуміла. І здавалося хлопцеві, що то ридає його рідна мати, і плач цей проймав йому серце (С. Воскрекасенко)

надрива́ти / надірва́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Викликати в когось душевні страждання, муки, переживання і т.ін. Приклади
  • Пісня надриває душу (З журналу)
  • Туга і горе Глібовому синові серце надриває (Панас Мирний)

приверну́ти се́рце чиє, до кого, перев. зі словосп.

до се́бе. Ви́кликати у когось прихильність, почуття любові, симпатії і т.ін. Приклади
  • Голда бачила, що батько робив усе, щоб привернути до себе її серце (Д. Ткач)
  • Роман став ласкавіший і вважливіший до Соломії, але не привернув до себе її серце (І. Нечуй-Левицький)
  • На мою журбу й зітхання Я відповіді не маю. Чим я маю привернути Серце милої, — не знаю! (Леся Українка)

відда́ти (покла́сти) / віддава́ти (поклада́ти) [свою́] ду́шу.

Щиро полюбити кого-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ду́шу. [Маруся:] Орел, а не парубок! Раз тільки я учула його закохану розмову, і стерялась: і серце і душу йому віддала (М. Кропивницький)
  • І оддав свою душу тривожну я тобі, Лейяніта моя (В. Сосюра)
Померти. Приклади
  • А то щось їй заманулося з канави напитися. Хлепнула й тут же душу віддала (З газети)
  • Вдома, перед тим як приїхала швидка допомога, дихав батько, мов захеканий, руки похололи, очі стали порожні — от-от душу віддасть (Ю. Шовкопляс)
кому, чому. Витратити всю силу, всю енергію. Приклади
  • — Трактористи душу віддають роботі (П. Автомонов)
  • відда́ти се́рце і ду́шу. Сей змінив на домівку і шану і владу, Щоб знайти біля комина тишу й пораду. Він сім'ї своїй серце і душу оддав, Та й незчувся, як рідне за рідним сховав (Я. Щоголів)
  • Почувши про підпільну групу, Володя щиро радів, ладен був віддати організації всю душу (В. Козаченко)
за кого--що, заради кого--чого. Пожертвувати собою чи бути готовим померти заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку… Душу свою готов за нього покласти (М. Коцюбинський)
  • [Хвора:] Ніхто не має більшої любові, Як той, хто душу поклада за друзів (Леся Українка)
  • — Стережись, Василино! Колись згадаєш мої слова. Я ж тебе люблю й ладен за тебе душу оддати (І. Нечуй-Левицький)
  • Заради подруги душу ладна віддати [Надія] (Я. Баш)
  • — Жінка моя… Не думав я… ледащо… А проте — люблю її… душу свою віддав би за неї! (Панас Мирний)

віддава́ти / відда́ти [і] ру́ку [і се́рце] кому, заст.

чию, чиє. Погоджуватися на одруження з кимсь. Приклади
  • На цьому місці, де ви доказали свою любов такими доводами, я віддаю вам руку своєї коханої єдиної дитини (І. Нечуй-Левицький)
Одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • відда́ти і се́рце і ру́ку. Я їй віддав і серце й руку (В. Сосюра)
  • Що дівчина нерадо віддає свою руку вдівцеві, се річ зовсім природна: сили вдівця вже зужиті, надломлені, чуття застигло (І. Франко)

се́рце бере́ / взяло́ на кого.

Хто-небудь переймається гнівом, сердиться на кого-небудь. Приклади
  • Іноді ні з того, ні з сього візьме його таке серце на Ясочку, що так взяв би та спідтишка й садонув би під микитки (С. Васильченко)

прокида́ється / проки́нулося се́рце; проки́нулася душа́ у кого, чиє (чия).

Хто-небудь знову відчуває інтерес до життя. Приклади
  • І в золотій журбі про милого Твоя прокинеться душа (Т. Масенко)
  • В неї прокинулось ще раз серце, прокинулось кохання до Ястшембського (І. Нечуй-Левицький)

обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком і т.ін.).

Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т.ін. Приклади
  • Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком (З газети)
  • Не несли вони [дні] у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою.. Топтали мою єдину надію (Панас Мирний)

грі́ти ко́ло се́рця що.

Потай виношувати (якісь плани, наміри і т.ін.); замишляти. Приклади
  • Грів [чоловік] коло серця свої хижацькі заміри (Панас Мирний)

гадю́ка (га́дина) ссе ко́ло се́рця у кого.

Хто-небудь постійно переживає, непокоїться, мучиться у зв'язку з чимсь. Приклади
  • Гадюка ссе коло серця у матері — не спить, переживає вона за сина (З газети)

лу́снути зі зло́сті (з се́рця).

Дуже розсердитися. Приклади
  • — Нехай тоді Олекса узнає, що я йому родич: сказиться, лусне з серця!.. (С. Васильченко)

ти́сне [за] се́рце (ко́ло се́рця, гру́ди, в гру́дях і т.ін.).

Спричиняє відчуття душевного болю. Приклади
  • Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (С. Васильченко). Журна думка тисла груди (П. Грабовський)
кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані душевного пригнічення. Приклади
  • — Мене отут тисне коло серця, неначе гадина ссе (І. Нечуй-Левицький)
  • Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)

схова́ти у се́рці кого, що.

Глибоко затаїти, приховати якісь почуття до кого-небудь, думки. Приклади
  • Чом ти мене у серці не сховаєш? Чом поглядом навік не затримаєш? (Леся Українка)
  • схова́ти на се́рденьку. Чи ти між тієї пишноти Розкішних осяяних залів [зал] До рідного краю й голоти сховаєш на серденьку жаль (М. Старицький)

пропіка́ти / пропекти́ до се́рця.

Глибоко вражати, зворушувати і т.ін. Приклади
  • Це все було, не може бути й мови!.. І вогких уст сердите надування, І усміх, що до серця пропікав, І досить легкодумне розставання (М. Рильський)

припа́сти до се́рця (до душі́) кому.

Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Приклади
  • припада́ти до се́рця. А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..)
  • — Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети)
  • Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (В. Шевчук)
  • Якщо припала до серця [дівчина] — підійшов, взяв за руку й повів. На це без любові духу не вистачить (О. Гончар)
  • Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський)
  • [Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око!.. А що він їй до серця припав, то се вже видко… (М. Кропивницький)
  • Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..)
Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т.ін.). Приклади
  • припа́сти до се́рденька. Чим я маю привернути Серце милої — не знаю! Може б, краще їй припали до серденька серенади?.. (Леся Українка)
  • — Раз чув, як ти комусь читала вголос мою повість…— так можна читати тільки те, що до душі припадає (Леся Українка)
  • Невже вам могли так припасти до серця мої вірші? (Леся Українка)
  • Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п'єси.., для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні Віють вітри та Ой не ходи, Грицю (З журналу)
Відповідати чиїмсь думкам, сподіванням, нахилам, здібностям і т.ін.; імпонувати комусь. Приклади
  • приста́ти до душі́. Мені це дуже пристало до душі (Народні оповідання)
  • Правда, з містечком Вадим ще не встиг ознайомитись, але робота йому припала до душі (П. Кочура)
  • Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко)

ви́кинути (ви́креслити) зі [свого́] се́рця кого.

Перестати любити кого-небудь. Приклади
  • Може, Ольга забула про нього, викреслила з свого серця? (Н. Рибак)
  • В якій справі вона зайшла до Саїда, викинувши його з свого серця? (Іван Ле)

се́рце ї́сти.

Переживати, журитися, каратися, мучитися і т.ін.. Приклади
  • — Я сама на себе гніваюсь…— Ото вже й не варт,— вихопилась Соломія.— Нащо тобі серце їсти. (В. Кучер)

поро́жньо в се́рці (на душі́ ́і т.ін.), перев. чиєму (чиїй).

Відчувається байдужість до всього; байдуже комусь. Приклади
  • [Кнур:] Давно вже порожньо в моєму серці, як серед тії [тієї] пустки (Панас Мирний)
  • Прощально киваю головою товаришам по камері. А на душі — порожньо, в голові гуляють важкі молоти: от і все (Ю. Збанацький)

розрива́ти / се́рце (ду́шу, гру́ди) перев. чиє (чию, чиї).

Примушувати страждати, переживати, мучитися. Приклади
  • Розпач, відчай розривали її груди, хвилинами з'являвся такий жах, що ціпеніло серце (О. Донченко)
  • — Скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок)
  • В'ється вона [туга] коло серця, серце розриває (С. Руданський)

вилива́ти / ви́лити [свою́] ду́шу ([своє́] се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Висловлювати свої почуття, переживання. Приклади
  • Заспівали в полі пісню трактористи, виливають серце у словах простих (В. Сосюра)
  • Багато знала й багато співала пісень стара Гафійка, але ні в одній з них не тужила так, душу всю виливаючи, як у пісні про славного Яношіка (Г. Хоткевич)
Щиро ділитися з ким-небудь найпотаємнішим, тим, що хвилює, наболіло. Приклади
  • Данило взяв дочку обома руками й заговорив. Взагалі не дуже балакучий, він інколи любив вилити душу в патетичному монолозі (Л. Дмитерко)
  • Говорили всі, хто бажав перед представником центра вилити наболілу душу (І. Кириленко)
  • На війні хлопці не стануть першому зустрічному виливати свою душу, а вже коли виливають її, то тільки справжньому другові (П. Автомонов)
Досхочу наговорюватися; виговорюватися. Приклади
  • Чоловік мав потребу вилити комусь душу.. Бачить, п'яний іде — підійшов і давай розповідати йому (Зб. Український анекдот); — Куди все зникає? Оте бажання вилити душу, вийти увечері на вулицю, до людей. Як раніше було, поручкатися: — Доброго вам здоров'я… — І вам доброго… (А. Камінчук)

розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому.

Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. Приклади
  • — Галя Вишняківна… була про все розпитана дискретно і лагідно, як молода особа, з уникненням подробиць, що змогли б ще більше їй розвередити душу (Л. Костенко)
  • — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.— Відщепився від нашого роду, мов тріска від дерева, і вже не прикладеш, не притулиш її (М. Стельмах)

черства́ душа́; черстве́ се́рце в кого.

Хто-небудь нечуйний, байдужий. Приклади
  • [Прохор:] Ти… брат, а душа в тебе черства (І. Микитенко)
  • — Фесенко людина з черствим серцем, людина з матеріальним поглядом на все (І. Нечуй-Левицький)

я́три́ться се́рце (душа́) у кого, чиє (чия) і без додатка.

Хто-небудь не може чогось забути і знову бентежиться, переживає. Приклади
  • Іван лежав збуджений, бентежний, серце йому ятрилось (О. Гончар)
  • [Джавоїра:] Різні клопоти є. Від одних розцвіта, а від інших ятриться душа, ніби рана (О. Левада)

від (з) [усього́] се́рця.

Щиро. Приклади
  • Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить, Як слова милого товариш З усього серця не любить? (М. Рильський)
Нестримно. Приклади
  • Оксен… уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся (Григорій Тютюнник)
  • Співаючи пісню, од серця голосить [дідусь] і до плачу доводить (П. Куліш)
Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади
  • — Добре підкували, від серця,— запевняв буковинець на прощання.— Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (О. Гончар)

зігрі́ти се́рце (ду́шу) кому і без додатка.

Порадувати, звеселити кого-небудь чимсь. Приклади
  • Хочеться зігріти душу гарною музикою.
  • Купила пучечок схололих квітів.., та вони не зігріли їй серця, чомусь не розчулили своєю красою (З газети)

допіка́ти (дошкуля́ти, дійма́ти і т.ін.) / допекти́ (дошку́лити, дійня́ти і т.ін.) до живи́х печіно́к (до живо́го, до [живо́го] се́рця і т.ін.), кого і без додатка.

Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади
  • Тут Демчиху, мабуть, допекло до серця, бо аж засичала (Марко Вовчок)
  • — Слова Ступакової дійняли Сиволапа до живого (Д. Ткач)
  • — Доїли ж ви мене до живих печінок!..— сварилась [Мася]. Не буде більше так заплітатися (А. Свидницький)
  • За візком уїдливі Копитькові діти бігли, допікали до живого серця (Я. Качура)
  • [Параска:] Хочу сердитися й буду!.. Бо ви мене до живих печінок дошкулили!.. (Б. Грінченко)
  • Допік, дозолив до живих печінок (Укр. присл.)
  • От тільки покійна свекруха було не раз допече до живого, та й то: я було змовчу (Леся Українка)

прикипі́ти до се́рця кому і без додатка.

Полюбитися, сподобатися комусь. Приклади
  • — Еге, навчив мене чернечий дід пісням та думкам, і які ж гарні були ті пісні й думки! Так до серця і прикипіли (О. Стороженко)

трима́ти в се́рці (в душі́) що.

Пам'ятати про що-небудь, не виявляючи цього зовні ( перев. про негативне). Приклади
  • [Кармелюк (суворо):] Пані, гріх тримати гнів і помсту довго в серці (С. Васильченко)
  • Не тримаю я зле на тебе у душі.., не несу оперед Бога… Лиш — не муч люде [людей], Юрчику, най [нехай] не кленут [клянуть] (Г. Хоткевич)

душа́ (се́рце) не лежи́ть чия (чиє), до кого--чого і без додатка.

Хто-небудь не має інтересу, прихильності, симпатії і т.ін. до кого-, чого-небудь; хтось або щось не подабається. Приклади
  • — Ініціативний інженер,— похвалив [Сахацького] Колодуб. — Не лежала спочатку моя душа до нього,— в задумі вимовив Степан Гаврилович (Л. Дмитерко)
  • Не скрию [не приховаю] від Вас,— підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування. Я одповів, що це все дурниця, до якої не лежить. . моя душа (Панас Мирний)
Хто-небудь не має бажання робити щось через антипатію до когось, чогось або відсутність внутрішнього спонукання. Приклади
  • — Допомагати можна тому, у кого серце лежить до роботи! — втрутився Оладько (П. Автомонов)
  • Вона любила обох синів, але серце її чомусь більше лежало до молодшого сина Уліба (С. Скляренко)
  • душа́ (се́рце) лежи́ть до кого--чого. Змалечку в Гната душа лежала до машин (С. Чорнобривець)
  • — Ти повинен піти [на заручини], Миколо. — Душа не лежить,— одбивався Микола (В. Кучер)

черв'я́к то́чить се́рце кого, рідше кому.

Кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить, завдаючи душевного болю. Приклади
  • [Неофіт-раб:] Маю гієну ту щодня і щогодини, навколо себе чую плач і скрегіт, щодня мені черв'як той точить серце. То ж він мене привів сюди до вас шукати правди, волі і спокою (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) ноже́м вколо́ти в [са́ме] се́рце кого.

Дуже вразити когось чим-небудь. Приклади
  • Нимидорине ймення наче ножем укололо Миколу в саме серце, і гаряча сльоза скотилась з його очей (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти кам'яне́ (камі́нне) се́рце.

Бути нечуйним, жорстоким, бездушним і т.ін. Приклади
  • Камінне серце має чоловік — рідного батька за копійку продав би (М. Стельмах)

усіма́ фі́брами душі́ (се́рця, істоти́ і т.ін.).

Надзвичайно, дуже або пристрасно. Приклади
  • Була це та сама правда, яку вона передчувала, а водночас боролася проти неї всіма фібрами душі (Ірина Вільде)
  • — А святий для нас хліб… художник написав так, наче він його ненавидить всіма фібрами душі і ніколи не їв (П. Гуріненко)
  • — Не люблю [панночки] рішуче і безповоротно і то саме через те, що я естет всіма фібрами своєї істоти (Леся Українка)

душа́ (се́рце) переверта́ється / переверну́лася (се́рце переверну́лося) чия (чиє), у кого.

Хто-небудь відчуває гострий жаль, переймається співчуттям до когось, чогось. Приклади
  • Хведір став навпроти неї, прикро подивився своїми засмученими очима.. У Христі серце перевернулося, сльози затремтіли на очах (Панас Мирний)
  • [Ганна:] І повіриш, Арсеньку, у мене так просто душа перевертається од усього цього. І давно уже я пішла б од них, коли б не Оля (З. Мороз)
від чого. У кого-небудь виникає гостре відчуття огиди до когось--чогось. Приклади
  • — Як бридко ти промовив сі слова! Душа моя од їх [них] перевернулась! (Леся Українка)

ма́ти м'яке́ се́рце.

Бути добрим, поступливим, лагідним і т.ін. Приклади
  • Їм здавалося, що сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки чи й масним словом, щоб ніхто не подумав, що парубок має м'яке серце (М. Стельмах)

ті́шити (весели́ти / розвесели́ти) се́рце кому, чиє і без додатка.

Радувати, приносити задоволення; викликати добрій настрій, спокій у кого-небудь. Приклади
  • ті́шити о́ко й се́рце. Не може не тішити ока і серця розумне використання в будівництві метро місцевих українських матеріалів, а в майолікових настінних узорах — елементів української народної творчості (М. Рильський)
  • — Ти моє серце розвеселила, Марусечко! — дякує Катря.— Дуже вже мені було важко… (Марко Вовчок)
  • [Василь:] Вірна дружина буде біля його ходити, своїм тихим словом тугу його розганяти, ясними очима серце веселити (Панас Мирний)
  • Кругом на всі боки малювались дивні картини природи. І все те не тішило серця, не розбивало туги (І. Нечуй-Левицький)
  • Самотній Бульба, як корабель у морі, мчить степом, де так недавно тішили йому серце його синочки, і небо, і безмежна просторінь (О. Довженко)

охолоди́ти (остуди́ти) се́рце (го́лову і т.ін.) чим.

Збавити силу вияву почуттів, вгамувати запал. Приклади
  • Дивився з страхом і надією, бо почував і якусь свою провину, ніби й неіснуючу, але яка могла зараз пригасити оцей його порив,.. охолодити серце (Ю. Мушкетик)

ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти.

Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Приклади
  • Коли б швидше.. Звіздочка засяяла, От тогді [тоді] б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський)

прийня́ти в се́рце (в ду́шу).

кого. Прихильно, з любов'ю зустріти, поставитися до когось. Приклади
  • Він, він! За час майже шестирічної розлуки до невпізнання змінило його життя, змінило для інших, але не для неї, не для матері! Прийняла його в серце, яким є, здається, таким і ждала (О. Гончар)
що. Лагідно сприйняти щось, погодитися з чим-небудь. Приклади
  • [Руфін:] Прісцілло,.. ти вимовила слово, якого я не смів промовить перший, бо думав,— ти його не приймеш в душу (Леся Українка)

се́рце те́нькає / те́нькнуло в кого, кому і без додатка.

Хто-небудь починає дуже хвилюватися, тривожитися з приводу чого-небудь. Приклади
  • Він навіть не пам'ятав, чи попрощалася Галка. Отямився, коли вона поминула третій поверх. Серце йому тенькнуло (Ю. Мушкетик)
  • Тітка Мокрина, хоч в самої тенькає серце, може заспокоювати та вговоряти (Марко Вовчок)
  • Господи, що ж він зробив. Левко зупинявся на дорозі, відчуваючи, як серце тенькало (М. Стельмах)

вціля́ти / вці́лити в [са́ме] се́рце кому.

Боляче вражати кого-небудь, зачіпаючи те, що його хвилює. Приклади
  • Удова засміялась: Що се ти?.. Чи козака боїшся? Так мені сим і вцілила в серце (Ганна Барвінок)

віщу́є се́рце що.

Хто-небудь відчуває наближення чого-небудь ( перев. неприємного). Приклади
  • — Щось Олекса забарився,— зітхнула Ярина.. ..— А може, хоче заробити велику купу червінців. От серце віщує, що скоро почуємо про нього,— казала веселенька сестра (М. Лазорський)
  • Чогось їй було сумно, чогось було журно. Наче віщувало серце якесь лихо несподіване (М. Коцюбинський)

носи́ти в (на) се́рці кого, що.

Завжди добре пам'ятати про когось--щось. Приклади
  • носи́ти в се́рденьку чиєму. Прийде той, чий образ я носила з піснями вкупі в серденьку свому [своєму] (Леся Українка)
  • Треба тілько її [правду] мати в душі, носити в серці своєму (Панас Мирний)
  • Те, що я створив собі культ моєї дружини і ношу його в серці, може, видасться тобі нудним і нецікавим (М. Коцюбинський)

стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути се́рце кому.

Хвилювати, непокоїти кого-небудь. Приклади
  • Жаль за загубленим щастям, немов кліщами, стискував йому серце (Л. Яновська)
  • Дорога завертає. Юра іде. Якесь передчуття стискає.. йому серце (Ю. Смолич)
  • сти́снути за се́рце кого. Мене щось стисло за серце (І. Франко)
  • сти́снути ко́ло се́рця кого. Настю стиснуло щось коло серця.. Вона ніби бачила, як Денис десь блукає на далеких степах (І. Нечуй-Левицький)

се́рце сти́гне / прохоло́ло (охоло́ло) чиє, у кого і без додатка.

Кому-небудь дуже страшно, боязко. Приклади
  • Маруся похолола… Чула, як стигло серце. Незрозумілий, елементарний якийсь жах перетряс нею цілою (Г. Хоткевич)
У кого-небудь зменшилася сила вияву якихось почуттів (кохання, ненависті і т.ін.). Приклади
  • Перші, кажуть, любощі — дурниця.. А прохолоне серце, підуть докори та перекори (Панас Мирний)
  • Я почула, що моє серце вже прохололо, перестало ненавидіти його… (Ганна Барвінок)
  • Вона устала така веселенька, хоч і вчора її лаяно, та дитяче серце скоро стигне, образи швидко холонуть (Панас Мирний)

вража́ти / вра́зити [в са́ме] се́рце кого, чиє.

Дуже хвилювати, тривожити. Приклади
  • Вони [згарища] дивно якось вражали її серце (І. Франко)
  • З одного червоноармійця сповзла шинель, і жовтий лоб, неприродно випуклий і кістлявий, вразив комбрига в саме серце (Ю. Бедзик)
Завдавати кому-небудь великих страждань, душевного болю. Приклади
  • Вона зараз впізнала того, що недавно вразив її в саме серце (І. Нечуй-Левицький)

розбива́ти / розби́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию), кому і без додатка.

Завдавати кому-небудь душевного болю, страждань і т.ін. Приклади
  • В розбитім серці не шукай снаги (П. Грабовський)
  • розби́теє се́рце. І тепер я розбитеє Серце ядом гою… (Т. Шевченко)
  • Чи то недоля та неволя, чи то літа ті летячи Розбили душу (Т. Шевченко)
  • За оцим рогом підстеріг її [Оксану Сергіївну] знехтуваний поклонник і сказав, що вона розбила його серце (Ю. Яновський)
  • Свічки ряснії в церкві тій палали, куривсь кадила запахущий дим, плачливі співи серце розбивали (І. Франко)

розби́лося се́рце у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь став нещасним; потерпів крах у чому-небудь. Приклади
  • розби́те се́рце. Так молодіж наша і зрости не успіє Та по-молодецьки на світі пожити, Дивись, а у нього волосся сивіє, Поглянь, вже у нього і серце розбите (М. Коцюбинський)
  • розби́лося се́рденько. Щастя ж коли їй судилось, Хай їй в покір не стає, Що через неї розбилось Серденько щире моє (І. Манжура)
  • Розбилось серце, знемилів світ. Завіяв навіки надії цвіт. Пречиста мати, прийми мене (Переклад М. Лукаша)

рва́ти / порва́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати страждання, душевний біль; завдавати мук. Приклади
  • се́рце на шматки́ рва́ти. Бодай не діждати своє серце на шматки рвати (Укр. присл.)
  • [Лицар:] Той порив порвав мені востаннє ржаву душу, її неволя ржею так посіла, а що порвало — героїзм чи розпач, сама ти зваж (Леся Українка)
  • — Води! — попрохав ранений. Серце Соломії рвала та просьба Остапова (М. Коцюбинський)
  • Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич)
  • Зника північний гість, та погляд той і мова Лишають в серці слід кривавий і страшний, І вдень мені в очах стоїть той гість дивний, А душу рве й гнітить нескінчена розмова… (Леся Українка)
Завдавати кому-небудь фізичного болю; мучити. Приклади
  • І заметався, застогнав опришок. Рви душу — а не скажу (Г. Хоткевич)

у глибині́ душі́ (се́рця).

Внутрішньо, відверто для себе, таємно від інщих. Приклади
  • В глибині душі він чув, що жінка зробила добре (М. Коцюбинський)
  • В глибині душі Іван Іванович заздрив Павлюкові — похмурому бійцеві з твердим поглядом спокійних очей (І. Багмут)
2.Усередині єства. Приклади
  • в глиби́нах се́рця. В глибинах серця свого знаходить Андрій Малишко хвилюючі слова (М. Рильський)
  • Далеко не кожний Ваш вірш одізвався. .мені десь аж в глибині серця (Леся Українка)

душа́ приста́ла чия; се́рце приста́ло чиє, до кого--чого і без додатка.

Хто-небудь уподобав, полюбив когось, щось. Приклади
  • душе́ю приста́ти. Роман зразу пристав душею до тих книжок, любив їх читати і докладно розказував потім у школі те, про що читав (І. Нечуй-Левицький)
  • приста́ла ду́шка. Полюбила такого, Що не має нічого: Нема свитки, ні кожушка, Та пристала моя душка (Укр. пісні)
  • Навіки пристала душа моя до тієї жінки,— на зрість невисокої, тихої і лагідної за вдачею, великої трудівниці, яка мала велике серце і любила всіх людей (З газети)

зрива́ти / зірва́ти злість (зло, се́рце) на кому.

Спрямовувати на кого-небудь свій гнів, роздратування, невдоволення і т.ін. Приклади
  • І мати зривала серце на дочці: — Викохала таку корову та на свою шию! (М. Грушевський)
  • Ірина втомилася хатньою роботою, а втомлена, завжди намагалася на комусь зірвати злість (Ю. Мушкетик)
  • Вона цілий день од роботи не одірветься, а Василь — одно знає блукає по вгороді та свище, побіжить на улицю з хлопцями битись, а додому прийде — на Галі усе зло зриває (Панас Мирний)

наверта́ти / наверну́ти се́рце до кого.

Сприяти виникненню кохання, почуття дружби до когось. Приклади
  • — Може, один Бог наверне її серце до мого Романа (І. Нечуй-Левицький)

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади
  • різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
  • розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
  • кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
  • кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
  • Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
  • — Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
  • — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

переверта́ти / переверну́ти ду́шу (се́рце).

Виклика́ти в кого-небудь якесь сильне почуття (тривоги, хвилювання, захоплення і т.ін.). Приклади
  • Оповідає [Дмитрик] лиш так і ні. Зате як усміхнеться — серце переверне (М. Рильський)
  • І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернули душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах)
  • Вночі йому сниться сон, який перевертає душу: з темного кутка дивляться на нього батькові очі, а під стелею гримить голос: Ти зробив те, що я тобі заповідав? (Григорій Тютюнник)

[аж] холо́не / захоло́ло (захоло́нуло, похоло́нуло) се́рце (в се́рці); [аж] захоло́ла (захоло́нула, похоло́нула) душа́ чиє (чия), у кого і без додатка.

Кого-небудь охопило почуття страху, комусь дуже страшно, боязно. Приклади
  • І от знову увижається мені страшна темнота.. Тихо… Глухо… страшно, аж в серці холоне (Панас Мирний)
  • — А Клава он приїхала, таке розказує, що душа холоне!.. — Вона стала розповідати, як бомбили їх у дорозі (О. Гончар)
  • Серце Половчихи захолонуло, за шаландою щось волочилося по воді (Ю. Яновський)
  • Серце його [Кирила Івановича] холоне від страху (Панас Мирний)
Хто-небудь непокоїться, переживає. Приклади
  • У мене й серце похолонуло:. .оддають до чужих людей, у чужу сторону (Марко Вовчок)
  • Холоне серце, як згадаю, Що не в Украйні поховають, Що не в Украйні буду жить (Т. Шевченко)

се́рце переболі́ло (перегорі́ло, перекипі́ло і т.ін.); душа́ переболі́ла (перегоріла, перекипі́ла і т.ін.) у кого, чиє (чия) і без додатка.

Хто-небудь настраждався, знемігся від почуття тривоги, страху, туги і т.ін. Приклади
  • Це її [матері] геть спрацьоване серце… переболіло за їхні двійки й закохання (І. Муратов)
  • — Мамо, мамо! Скажіть мені словечко, скажіть! Моя душа переболіла… — Так і не вдалося зазирнути в рідні краї.. .Раз перекипіло серце — і баста, Навіщо вдруге ятрити? (Григорій Тютюнник)
  • А скільки сліз вилила за ним! А скільки серце в мене переболіло, як пішов він на чужину! (І. Нечуй-Левицький)

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці).

Бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т.ін. Приклади
  • Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув (Н. Рибак)
  • — Коли ваша ласка, обминули б, може,— болісно вговоряла стара.— Христа в душі не маєте? — знову допитувалася (Іван Ле)

се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т.ін.) / зани́ло (обімлі́ло, зотлі́ло і т.ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т.ін.) / зани́ла (обімлі́ла, зітлі́ла і т.ін.) чиє (чия), у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже переживає, страждає. Приклади
  • Як хороше, як весело На білім світі жить!.. Чого ж у мене серденько І мліє і болить! (Л. Глібов)
  • се́рденько млі́є. Моє серденько мліє, Мліє (П. Чубинський)
  • — Думати? Се ти думатимеш, коли в мене серце тліє! (Марко Вовчок)
  • — Мамочко, на ось краплі свої випий,— підійшла з чашечкою в руках Настя. — Може, тобі краще стане,— а в самої болем нила душа (І. Цюпа)
  • Коли їхали через знайоме місто…, серце його боляче стискалось і німіло (П. Колесник)
  • Господи! Де ж се вона ділася!.. Ниє-омліває материне серце (Панас Мирний)
  • Бридко йому було на душі, серце нило… Та — нічого, казав собі, все минеться, вляжеться (Є. Гуцало)

горі́ти бі́ля се́рця.

Дуже переживати, бути незадоволеним з приводу кого-, чого-небудь. безос. Приклади
  • У нього горіло біля серця, і він хотів іти мерщій додому. І швидко потюпав до своєї хати. — А все ж кортить знати, за що така честь Розумам? — Он пан дяк іде, може, той знає (М. Лазорський)

відлягло́ (відійшло́) від се́рця (від душі́, на се́рці, на душі́) у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь відчув полегшення, спокій, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади
  • Відлягло на душі й полегшало, бо ти вже бачив саму Василинку, схожу на пшеничний колосок (Є. Гуцало)
  • В неділю чи в свято вийде Олександра на музики, впірне, мов у море, в юрбу веселої, безжурної челяді, задивиться на парубочу красу, і відійде трохи від серця (М. Коцюбинський)
  • У Серафими Ігнатівни відлягло на серці (Ю. Мокрієв)
  • Пішов [Мина], і всім ніби аж відлягло від душі (О. Гончар)
  • У Маслова відлягло від душі, він зрозумів: товариство прийняло його до свого школярського гурту (Ю. Збанацький)
  • — У дівоньки відлягло від серця. Сперш думала — спровадить Стефана, як того сватача… А хлопець той, коли правду козати, і непоганий (В. Большак)
  • Після сварки тільки поріг переступить важко, а переступив — і помирився!.. Тепер від серця відлягло і зовсім полегшало (І. Тобілевич)

ма́ти се́рце.

на кого--що. Бути незадоволеним ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Я б на того приймака не мала серця, якби ж то людина. Ніколи тверезий не приходить (Є. Гуцало)
  • Козаки давно вже серце на султана мали за татар: скільки того ясиру перетягали бусурмани (П. Панч)
Бути чуйним, добрим, доброзичливим, порядним і т.ін. Приклади
  • Я винен в тім лише, що серце, серце мав (М. Зеров)
  • ма́ти хоч тро́хи се́рця. Коли б, коли б ви мали, голуби, хоч трохи серця — ви б його на крила взяли до себе і перенесли на Україну (В. Стус)
Ображатися, гніватися, сердитися на кого-небудь. Приклади
  • Хоч бувало й обзивав мене.., а я на нього серця не мав (І. Муратов)
  • — Ти не май серця на матір.. Вона має право гримати на тебе, вона тебе виховала (Є. Куртяк)
  • — Оце, сусідо, маю на вас серце,— скаржиться жартом Петриха моїй матері (С. Васильченко)

вели́ке се́рце у кого.

Хто-небудь дуже добрий, чуйний, здатний пройматися чиїмись переживаннями, горем. Приклади
  • вели́кого се́рця. Йому можуть зустрітись люди великого серця, твердого сумління (О. Гончар)
  • Спитала [Тамара] несміливо.— Зара?! — очі Божени засиніли теплими вогниками. Вона довго підбирала слова. — У неї велике серце… (А. Хижняк)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади
  • на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
  • Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

та́не се́рце чиє, у кого і без додатка.

Хто-небудь сповнюється приємними почуттями, піддаючись впливові когось, чогось приємного. Приклади
  • Олімпіада Никанорівна любила красивих людей, а Чумак виявився якраз таким парубком, перед якими в молодості тануло її серце (Ю. Збанацький)

запада́ти / запа́сти в [саму́] ду́шу (в се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Глибоко вражати когось, надовго лишаючись у пам'яті. Приклади
  • — Ну що ж, рости, вчись та до мене в театр, будеш актором. Ця випадково сказана фраза глибоко запала в моє серце (Минуле укр. театру)
  • — Запам'яталось мені слово вашого маршала, розумне слово,— в саму душу запало… (О. Гончар)
Дуже подобатися комусь, запам'ятовуватися. Приклади
  • Ольга Річинська, яка так неждано.. запала йому в серце, дійсно була для нього нічим більше, як фата-морґаною (Ірина Вільде)
  • Його обступили роєм усі, хто запав йому в душу й жив у ній життям безсмертних (І. Багряний)

дава́ти / да́ти во́лю се́рцю (се́рцеві).

Дозволяти собі розчулюватися, віддаватися своїм почуттям. Приклади
  • Дай серцю волю — заведе в неволю (Укр. присл.)
Не стримувати свого гніву; обурюватися. Приклади
  • Чіпка випив другу чарку… Посоловіло в віччю; вдарило в голову… Він заходив по хаті; розпустив язик; дав волю серцю — став батькувати, лаятись… (Панас Мирний)

[важки́й] ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому.

Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т.ін.; кому-небудь дуже важко. Приклади
  • Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш)
  • ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, в ночі тривожні сни (І. Гончаренко)

переста́ло би́тися се́рце чиє, у кого і без додатка.

Хто-небудь завмер, заціпенів від страху, переляку. Приклади
  • Мов вритий, став опришок… серце перестало битися… Що се?. .. Хто се?.. (Г. Хоткевич)
Хто-небудь помер. Приклади
  • Перестало битися чуле серце Віщого Бояна [М. Лисенка], що за свого віку так голосно відкликалося на все добре й лихе в своєму рідному краї! (Панас Мирний)

прийти́ся до се́рця (рідше по но́рову і т.ін.) кому.

Дуже сподобатися (про кого-небудь). Приклади
  • І Чайці, і Соколову майор Савченко відразу ж прийшовся до серця (В. Собко)
  • Поїхали у Дубинівку свататися: там, бачите, хлопцю дівчина прийшлась по норову. Батько і не перечив (Народні оповідання)

потеплі́шало на се́рці (на душі́) чиєму (чиїй), у кого, безос.

З'явилися приємні відчуття, стало легше, спокійніше комусь. Приклади
  • На душі [у Надії] потеплішало, і все довкола набрало вже призабутої товариської святковості (Я. Баш)
  • Потеплішало трохи на серці Тараса Григоровича при думці, що скрізь є добрі люди (З. Тулуб)

ущеми́ти [за] се́рце кого і без додатка.

Глибоко вразити, схвилювати кого-небудь чимсь. Приклади
  • [Олекса:] Візьму книжку читати, який-небудь факт так ущемить за серце, що годі вже й читати (М. Кропивницький)
  • І жура якась ущемить серце кожного, хто чує ці невидимі звуки. Стане, тихо зітхне… (Г. Хоткевич)

замути́ти се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Вивести когось зі стану рівноваги, дуже збентежити. Приклади
  • Воєнна буря закрутила, Латинське серце замутила, Завзятість всякого бере (І. Котляревський)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] ніж го́стрий у се́рце перев. кому, для кого.

Що-небудь дуже неприємне, дуже вражає, спричиняє душевний біль або взагалі викликає негативні емоції у когось. Приклади
  • — Хіба ти… зовсім відцуралася мене? Вона мовчала. Це мовчання було для хлопця, як гострий ніж у серце (О. Донченко)
  • — Прощавайте! — промовила дівчина. А Кармелю з нею прощаватися усе одно, що ніж гострий у серце (Марко Вовчок)

відкрива́ти (розкрива́ти) / відкри́ти (розкри́ти) ду́шу (се́рце) кому, перед ким і без додатка.

Відверто, щиросердно ділитися з ким-небудь своїми заповітними думками, переживаннями, намірами і т.ін. Приклади
  • Голубоока, завжди трішки замріяна і незмінно безпосередня і щира [Марія]: чим схвильована, що думає — все розкаже, всю душу розкриє (С. Олійник)
  • Хочеться йому [Йосипові] до батька доступити, хочеться йому.. відкрити своє серце, а може, й зглянеться, а може, й зваже [зважить] (Панас Мирний)
  • Вона була рада приходові Катерини, бо не мала тут ні рідних, ні добрих знайомих, не було з ким поділитися своїми думками і не було кому відкрити свою душу (С. Чорнобривець)
  • Оце коли не Настя біжить до Параски, то Параска до Насті,.. обидві, посідаючи, ведуть свою розмову, розкривають свою душу одна другій (Панас Мирний)
  • — Ні, я радист.., в обличчя не бачу свого співрозмовника, а по голосу відчуваю, перед ким можна відкривати душу, а для кого, то й кода забагато… (П. Інгульський)
  • Йдемо, значить, потихеньку стежиною обабіч асфальту і говоримо.. Зіна геть чисто відкриває душу мені (В. Логвиненко)
перев. зі сл. се́рце. Освідчуватися в коханні. Приклади
  • Скільки ж то разів, зустрічаючись на вулиці, хотів промовити до неї, відкрити їй своє серце (І. Франко)

з (зо) дна душі́ моє́ї (се́рця) мого́.

З найглибших почуттів, що приховані від стороннього ока. Приклади
  • [Нартал:] Щодня вони [патриції] презирством викликали зо дна душі моєї знову звіра і знову я ставав номадом диким (Леся Українка)

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т.ін.) не ви́скочить [з груде́й] у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває від хвилювання, страху і т.ін. сильне серцебиття. Приклади
  • [Оленка:] Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький)
  • Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам… дає.., нікого… не промине (О. Гончар)
  • Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах)

залоскота́ло ко́ло се́рця кого.

Комусь стало приємно, радісно від чогось. Приклади
  • Вони [привітання] такі щирі й хороші, що мене аж коло серця залоскотало, коли вичитав їх (М. Коцюбинський)

лежа́ти на душі́ (на се́рці).

у кого і без додатка. Бути предметом постійних роздумів, переживань, страждань і т.ін.; турбувати, гнітити когось. Приклади
  • Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб)
  • важки́м ка́менем (тягаре́м) лежа́ти на се́рці. Першою найболючішою втратою для нього була смерть Юрія Брянського. Важким, фізично відчутним каменем вона тепер лежала на серці… (О. Гончар)
  • Я знаю, що в сього [цього] Кирила Тура щось на душі важке лежить (П. Куліш)
  • На серці ж у Надії лежала печаль.. .Юрій від одинокого пострілу недобитого фашиста назавжди залишився у чужій землі (С. Чорнобривець)
кому. Викликати чиюсь прихильність, подобатися комусь і т.ін.; схвалювати щось. Приклади
  • Грабунок, як такий, ніколи не лежав йому [Довбушу] на серці, і тепер та обставина, що він виступав лише яко месник,.. се [це] окрилювало (Г. Хоткевич)

обли́ти / облива́ти [своє́] се́рце кро́в'ю.

Багато витерпіти горя; натерпітися, настраждатися. Приклади
  • — Я ж.. облила серце кров'ю, тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи! (І. Нечуй-Левицький)
  • обли́те кро́в'ю се́рце. — З таким, кров'ю облитим серцем, зумій стати вище всіх кривд і образ! (О. Гончар)

точи́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

Викликати постійну тривогу, неспокій, страждання в кого-небудь. Приклади
  • Не знаю, чи здужаєте ви порозуміти, що ця думка точить мою душу?! (Л. Мартович)
  • Все-таки,— точив серце сумнів,— може, Петро Гнатович тільки захоплення, все пройде, і знову… повернеться любов до Кирила (В. Вільний)
  • Їсть нудота без справжнього діла. А ще більше точить серце розставання (О. Копиленко)
  • Досада точила йому серце, що він,. .стільки проковтнув того книжкового мотлоху, а до істотного, виходить, і не пригубився (Ірина Вільде)

перемага́ти / перемогти́ себе́ (своє́ се́рце і т.ін.).

Тамувати в собі які-небудь почуття, емоції і т.ін., боротися з якимсь станом. Приклади
  • Вона перемогла себе й почала казати далі: — Я… сама підпалила хату (Б. Грінченко)
  • Став шинкар свою жінку зневажати.., а Чайченко не переміг свого серця, уступився (Марко Вовчок)
  • Борис, перемагаючи себе, дивлячись не на друга, а на вулицю, на тіні, на одиноких перехожих, сказав: — Ти пам'ятаєш, я тобі колись говорив, що збираюсь одружитися (В. Собко)

му́чити (терза́ти і т.ін.) се́рце (ду́шу) чиє (чию).

Завдавати комусь горя, страждань, прикрощів і т.ін.; спричиняти переживання. Приклади
  • — Що се [це] я? що се я?. .. Геть, геть від мене… Не муч мого серця (Панас Мирний)
  • — Не муч, не терзай мого серця… Я люблю тебе (А. Шиян)

заворуши́лося се́рце чиє, у кого і без додатка.

У кого-небудь виникло почуття кохання, хто-небудь відчув потяг до когось. Приклади
  • — Душа вся стривожена. Серце одразу заворушилось. Яка краса в тих чорних кучерях та смуглявих рум'янцях!.. — подумала Гризельда (І. Нечуй-Левицький)

захо́дити / зайти́ в ду́шу (в се́рце).

Глибоко хвилювати, викликати відгук у кого-небудь. Приклади
  • Всі, перехиливши голови і затаївши дух, слухають… Кожне слово, наче гвіздок у стіну, заходить у душу (Панас Мирний)

бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) [бли́зько] до [свого́] се́рця що.

Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Приклади
  • Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний)
  • Мирослава… дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко)
Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Приклади
  • [Едіта:] Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає (Леся Українка)
  • Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну (З журналу)
Болісно сприймати, переживати що-небудь. Приклади
  • Звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— Не бери всього так близько до серця (І. Цюпа)
  • — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук)

прирости́ до се́рця кому, чийого.

Оволодіти кимсь, захопити, полонити когось (про думки, спогади, мрії). Приклади
  • [Сотник:] Ні, трохи треба підождать. Воно б то так! та от що, брате: літа не ждуть! літа летять, А думка проклята марою до серця так і приросла… (Т. Шевченко)
Стати близьким, дорогим, рідним комусь. Приклади
  • Все спродала уже Марта,.. однієї тільки корови не мала вона сил збути: Бура ніби стала кревною у сім'ї і приросла до серця матері й доні (М. Старицький)
  • — Сава вже не Михайло! І він мій син! Адіть, Докійко, тут приріс мені до серця змалку, як грудка (О. Кобилянська)
  • Баба відвернулася — їй самій серце краялось, а ся дитина чужа, панська дитина, за одинадцять літ успіла прирости їй до серця (І. Франко)

встроми́ти (да́ти і т.ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв.

Вчинити, зробити щось підступне стосовно кого-небудь. Приклади
  • встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко)
  • Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер)
  • Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину… Не вийде! (Ю. Яновський)

відкри́те се́рце у кого.

Хто-небудь сповнений доброзичливості, прямий, щирий, відвертий у стосунках з людьми. Приклади
  • Він [Сеспель] вірив Пакришневі, знав, що той каже правду, бо упевнився, що у своєму житті не зустрічав сердечнішого друга, людини з таким щирим і відкритим серцем (Ю. Збанацький)

покла́сти ру́ку на се́рце.

Щиро, відверто. Приклади
  • Поклавши руку на серце, давайте відразу скажемо, що виступ цей мав у собі від Дмитра Череди хіба що темперамент і стрімливість у читанні (П. Загребельний)

пройня́ти аж до [са́мого] се́рця (до [са́мої] душі́).

Глибоко вразити кого-небудь. Приклади
  • Несамовита печія, жалюча ураза пройняла аж до серця (Панас Мирний)

се́рце приверта́ється (го́рнеться, пригорта́ється, хи́литься, схиля́ється, приляга́є) / приверну́лося (пригорну́лося, схили́лося, прилягло́) кого, чиє до кого і без додатка.

Хто-небудь відчуває потяг, симпатію, любов до когось. Приклади
  • се́рце не приго́рнеться. Серце ж моє не пригорнеться до тебе, Петрусю, очі не зглянуться (Ганна Барвінок)
  • — Трапляється [серце]. до іншого так зразу приляже, як до рідної мами (Марко Вовчок)
  • [Мар'яна:] Та воно якось і кохать простого парубка не пристало тепер, до козаків скорій серце схиляється (С. Васильченко)
  • — Мені байдуже, що вони молоді й хороші, коли моє серце не до них горнеться (Марко Вовчок)
  • Приверталось її серце до Романа (М. Стельмах)

се́рце стиска́ється (сти́скується) / сти́слося (сти́снулося) у кого, чиє, кому і без додатка.

Хто-небудь тривожиться, хвилюється, відчуває неспокій за когось. Приклади
  • Серце мені стиснулося: он вони — рідні Карпати! (І. Муратов)
  • Борисові на цей вид серце стиснулося в грудях. Пригадав собі Марусю. Чи жива вона?.. (Б. Лепкий)
  • Чує [Роман], як стискається в нього серце з жалю до матері (М. Стельмах)
  • Коли згадую про нього, стискається серце (М. Коцюбинський)

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка.

Хвилювати, непокоїти (про неприємні почуття, переживання і т.ін.), нагромаджуючись до критичної межі. Приклади
  • Йому треба було висловити те, що накипіло на душі (С. Журахович)
  • Що про се говорити, коли все одно не поможеться, та так уже на серці накипіло, що невидержка! (Леся Українка)
Поступово відкладатися, збиратися і т.ін. (про злість, ненависть і т.ін.). Приклади
  • В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки (М. Коцюбинський)
  • Злість, що накипала останніми часами в його душі, шукала виходу (П. Колесник)

до глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вра́зити і под.

Дуже, надто, надзвичайно. Приклади
  • — А ви говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко)
  • Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Яновський)
  • Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб)

шкребе́ (шкря́бає) / зашкребло́ (зашкря́бало) на душі́ (на се́рці, за ду́шу, за се́рце) у кого і без додатка, безос.

Кого-небудь охоплює почуття гіркоти, суму, неспокою, тривоги, незадоволення і т.ін. Приклади
  • шкребти́ ду́шу. Він так бажав Марині добра і щастя, що її успіх окрилював його. Та згодом дрібне самолюбство почало шкребти його душу (Л. Дмитерко)
  • Справді, того дня він одержав погано з арифметики. Зашкребло на серці у Василя (О. Донченко)
  • Медаль, яка дісталась Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина… Лукію це, видно, шкребе за душу (О. Гончар)
  • Од слів твоїх на серці шкряба (В. Сосюра)
  • Хай досі на душі шкребе, та дружба ж не розпалась (П. Дорошко)
  • Напевне, намагався [учень] триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло (І. Багмут)

здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) [важки́й] ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́).

Позбавляти того, що гнітить, мучить кого-небудь. Приклади
  • Христі наче хто камінь зняв з душі: зразу стало і вільно і легко (Панас Мирний)
  • Злість душила його за горло, а прокльони, які посилав він усяким законам, що не дають бідним людям спокійно жити, не здіймали важкого каменя з серця, не зменшали злості (М. Коцюбинський)

вклада́ти / вкла́сти се́рце у кого.

Виявляти любов до кого-небудь, піклуватися про когось. Приклади
  • — Та який батько, яка мати вкладе стільки серця у якогось свого Ягідку, скільки вкладе в тебе Вітчизна! (О. Гончар)

із завмира́нням се́рця.

Дуже схвильовано, збентежено; захоплено, уважно. Приклади
  • І йому пригадується, як десь отут стояв він босоногим семикласником з русокосою Наталочкою, з завмиранням в серця лічив подаровані зозулею роки (Ю. Мушкетик)
  • Розповідь діда Галактіона Бицик слухав із завмиранням серця, з роззявленим ротом (О. Донченко)
  • Андрій із завмиранням серця стежив за полем, над яким, мов гайвороння, кружляли літаки [ворожі] (П. Автомонов)

се́рце мре (завмира́є, замирає́) / завме́рло (заме́рло) у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь ціпеніє, перестає рухатися від раптового переляку, страху, тривоги. Приклади
  • Ось нестямний гвалт, регіт, плесканина в руки піднялися з другої хати. У Василя серце замерло (Панас Мирний)
  • Впізнала [Єлька] його [Миколу], і серце завмерло, а він ішов понурий, задуманий, під ноги дививсь (О. Гончар)

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Приклади
  • Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через всяту оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (І. Вільде)
  • Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін)
  • Сів [Іван] писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник)
  • Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко)

кипи́ть (закипа́є і т.ін.) душа́ (се́рце) / закипі́ла (скипі́ла і т.ін.) душа́; скипі́ло (обкипі́ло і т.ін.) се́рце у кого, чия (чиє), від чого.

Хто-небудь перебуває в стані сильного нервового збудження, хвилювання. Приклади
  • Йосип мовчав, доки кипіло його серце, доки було мочі мовчати (Панас Мирний)
  • Чи не вперше так за всі роки закипіла зібгана наймитська душа (М. Стельмах)
  • — Душа в мене кипить од безчесної гадки! Через якісь погані… халупи хотять оддати на руїну осередок держави! (І. Нечуй-Левицький)
на кого--що, проти кого--чого і без додатка. Хто-небудь гнівається, сердиться на когось, щось, обурюється з приводу чогось. Приклади
  • — Я так і обімліла. Відьма ж вона, відьма! Скипіло моє серце (М. Коцюбинський)
  • Закипала гнівом Маркова душа проти ситих і кровожадних… Не раз шкодував, що залишив рідну землю (І. Цюпа)
  • Йдемо в оперу. Наталка мовчить. Почуваю, що душа її аж до самого дна кипить на мене та на мою професію (Ю. Яновський)

кам'яне́ (камі́нне) се́рце чиє, у кого.

Хто-небудь байдужий, нечулий. Приклади
  • Ширяєв скоса,.. поглянув на художника. Але чиє кам'яне серце не зворушать похвали і лестощі..? (О. Іваненко)

розпіка́ти / розпекти́ ду́шу (се́рце і под.) чию (чиє), кому.

Викликати у кого-небудь почуття гніву, душевного болю, страждання і т.ін. Приклади
  • [Маруся:] Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (І. Нечуй-Левицький)

відігріва́ти / відігрі́ти (ви́годувати) змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) [свого́] се́рця (за па́зухою) зневажл.

Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. Приклади
  • ви́гріти змію́ за па́зухою. — Покійний гетьман змію за пазухою вигрів. При батькові в пір'я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового двора сиріт гонить (Б. Лепкий)
  • [Харко:] Пізнав, бідага, що вигодував гадюку коло свого серця, пізнав — та пізно вже (Панас Мирний)
  • Захотілося, наприклад, Пашці вчитися. Тітка-лавушниця в крайнім ступеню обурення казала їй добросердечно: — Ах ти ж, паскудо неприкаяна! А що ж, я по хазяйству сама тоді маю бігати? Навіщо ж ми тоді тебе брали? От і відігрій змію за пазухою! (Г. Хоткевич)
  • — А що, одігріли змію біля свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний)

колупа́ти ду́шу (се́рце і т.ін.) кому.

Викликати у кого-небудь душевний біль, страждання, переживання. Приклади
  • [Іван:] Правда, веселих [пісень] мало зосталось у голові, а ті, що йдуть до самого серця, то раз у раз так і колупають тобі душу… (М. Кропивницький)

гаря́че се́рце.

Хто-небудь сповнений пристрасті, здатний на сильні почуття. Приклади
  • В той самий момент, коли одірвали Марусю од Василя, вона почула, яке то гаряче серце, який він рідний (Г. Хоткевич)

Попіл Клааса б'є в серце.

Вислів, що не раз повторюється в романі бельгійського письменника Ш. де Костера «Легенда про Уленшпігеля» (1867), дія якого відбувається в XVII ст. Тіль Уленшпігель, син спаленого інквізиторами на вогнищі Клааса, носить на грудях торбинку з попелом батька. Він присягається помститися вбивцям і боротися за визволення своєї батьківщини Фландрії: «Попіл Клааса б'є в моє серце. Смерть панує над Фландрією і в ім'я папи косить найсильніших чоловіків і найкрасивіших дівчат. Права Фландрії розтоптано, її вольності відібрано, голод гризе країну… Якщо не прийти на допомогу Фландрії, вона загине».
Значення вислову: нагадування про важливий обов'язок; заклик до помсти. Приклади
  • Ніколи не бризне світло
    Із вікон кварталу-мерця.
    Твій попіл, замучене житло,
    Суворо стучить в серця.
     (М. Бажан, Будівничий)
  • Усе життя і прагнення моє,
    Мов попіл Клааса, у серце б'є,
    Пробуджуючи сни несамовиті.
     (Л. Первомайський, Земля)

Собаче серце.

Назва повісті російського письменника М. Булгакова (1891-1940)» У якій пес Шарик після фантастичної хірургічної операції стає «пролетарем» Шариковим — представником класу-гегемона, що накидає свою волю навколишньому оточенню.
Вислів набув ширшого значення: хам і невіглас. Приклади
  • Завжди були Тартюфи, Молчаліни і просто Митрофануш-ки… Але пес знав своє місце під столом, і Собаче серце щеміло, але не знало того, щоб головувати за столом та видавати свій апетит за найпрогресивнішу в світі ідею. (Є. Сверстюк, Блудні сини України)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також