ПОКАЗУВАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

зу́би пока́зувати / показа́ти, ірон.

Посміхатися до кого-небудь. Приклади

А вулицею іде дядько Микола й питає: чи я сплю на пні, чи дрімаю? Я йому показую зуби й кажу: не сплю і не дрімаю (М. Стельмах)
Мій Омелько й собі… до неї [дячихи] через тин: гі, гі, гі! і собі показує зуби (І. Нечуй-Левицький)

пока́зувати / показа́ти спи́ну (поти́лицю) кому.

Відвертатися або іти геть, виявляючи зневагу до кого-небудь. Приклади

— От народжує типів епоха,— сказав Баглай до архітектора і з неприхованою, якоюсь навіть бридливою зневагою відвернувся від Лободи. І військкоменко теж одразу спину показав на знак презирства (О. Гончар)

Відступати, тікати, виявляючи своє боягузтво. Приклади

Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (С. Добровольський)
Мав [Савка] святе правило — ніколи не показувати ворогові спини (Д. Бедзик)
Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче і безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (С. Скляренко)

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому.

Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. Приклади

показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський)
Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович)
З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко)

пока́зувати / показа́ти хвіст (хвоста́) кому.

Тікати від кого-небудь. Приклади

Гурт хлопчаків грізно обступив нашого Климка, але, побачивши його батька, якій ніс воду, хлопці швидко показали хвіст (З журналу)

пока́зувати / показа́ти [свої́] ре́бра.

Бути худим, виснаженим. Приклади

Огорожа погана, у дворі мало будівлі, ще менше живого: тільки коняка показувала там свої ребра (Б. Грінченко)

пока́зувати / показа́ти хара́ктер.

Виявляти впертість, стійкість і т.ін. у чому-небудь. Приклади

Викликали його один раз на допит — мовчить, викликали другий — знову мовчить, показує характер (М. Ю. Тарновський)
Та… злагода, що жила колись у дідовій оселі, далеко відійшла від спадкоємців. Найбільше показувала характер братова (М. Стельмах)
— Тимофію! — начальницьким голосом гукнув старшина. — Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! (Ю. Смолич)

показа́ти / рідко пока́зувати [свої] зу́би (ро́ги, па́зури).

Виявити свою злостиву вдачу, злі наміри і т.ін. Приклади

Влещуючи однією рукою поспільство, пан Бжеський незабаром показав свої пазури (З. Тулуб). — Ось же написано чорним по білому — неблагонадійний!.. Це значить, що новий лад не може на вас покластися, що ви в любий момент можете показати свої пазури (Ю. Збанацький)
Тепер [після пожежі] настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка і дітей. Тоді й батько показав роги… (А. Крушельницький)
— Хіба ти сама змалку не вивірила? Не дався він тобі ще узнаки? Підожди трохи, він покаже свої зуби ще гостріші, ніж колись… (Панас Мирний)

показа́ти / пока́зувати себе́ на ді́лі.

Виявити діяльністю свої здібності, можливості, позитивні якості і т.ін. Приклади

З нальоту кожен, сто чортів, до праці взявсь завзято, бо кожен сам себе хотів на ділі показати (П. Дорошко)
Покажи себе на ділі — Так говорять в нас в артілі (С. Воскрекасенко)
[Галя:] Ні! Ти спочатку вивчи та покажи себе на ділі, а тоді вже й давай декламацію (І. Микитенко)

не пока́зувати на світ кого.

Ховати кого-, що-небудь від сторонніх. Приклади

На зиму в степ перевів [Улас Марину], у землянці цілу зиму держав, на світ не показував, поки в неї коси не одросли (Панас Мирний)

пока́зувати / показа́ти на две́рі кому.

Проганяти кого-небудь. Приклади

Друга б на її місці давно йому [чоловікові] на двері показала, раз він такий… (В. Кучер)

пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу, одві́рок, одві́рка, шлях і т.ін.).

Відмовляти кому-небудь у чомусь. Приклади

— Роксана казала, що ви надумали віддати її [заміж] у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (А. Хижняк)

Виганяти кого-небудь. Приклади

Я був певний, що на понеділок Семен знайде іншого наймита, а Степанові покаже широкий шлях (Д. Бузько)
[Руфін:] Не можу я їм показать порога, коли їх сам в хату кликав (Леся Українка)
[Степанида:] Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (М. Кропивницький)
— Ага, покосили, помолотили, то зараз мені дорогу показуєте? Виганяєте, як пса коростявого?! (М. Томчаній)

не пока́зувати (не явля́ти, не потика́ти і т.ін.) / не показа́ти (не поткну́ти і т.ін.) но́са.

Не приходити, не з'являтися і т.ін. куди-небудь, до когось. Приклади

[Мальванов:] Де ж мій Спичаковський? Давно пора одвезти на станцію ці ящики, а він пропав і третій день носа не являє (І. Кочерга)
— Не розумію я тебе, що ти за людина. Рая за тобою сохне, а ти й носа не показуєш (П. Кочура)
— А Клава Бережкова носа не показувала? — намагаючись надати своєму голосу цілковитої байдужості, запитав Андрій (В. Собко)

не подава́ти (не пока́зувати) / не пода́ти (не показа́ти) ви́гляду (ви́ду).

Не виявляти своїх почуттів, думок, ставлення до чогось і т.ін. Приклади

Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути (А. Хижняк)
— Натерпілася [Вутанька] від багачів. Виду не подавала, а скільки тих сліз потаємці ночами виплакала, — одна лиш подушка знає (О. Гончар)
Він був злий і нарочито мовчав. Павло помітив це зразу, як тільки в хату зайшов, але не показував виду (В. Кучер)
Вони хотіли б мати отаку проворну невістку.. Знає це й Дмитро, але, звісно, й вигляду не подає (М. Стельмах)

оче́й не пока́зувати / не показа́ти.

Не приходити, не з'являтися і т.ін. куди-небудь, до когось. Приклади

— А чого це ти загордився, Тимофію? Всі люди, як люди, а ти котрий уже день і очей не показуєш (В. Кучер)
Не можна Мотрі нікуди очей показати, щоб на неї пальцями не тикали (Панас Мирний)
[Пріська:] Ну й сусідочки кругом обсіли. Тут такі тобі… обсудливі, що хоч у свій двір очей не показуй (С. Васильченко)
Часом цілі дні й тижні Єремія не показував очей в своїй господі, їздячи по своїх маєтностях (І. Нечуй-Левицький)

пока́зувати / показа́ти п'я́ти.

Швидко йти геть, тікати. Приклади

пока́зувати п'я́тки. Гнат узяв у здорову руку олівець.— Давайте розберемо, хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки він сам п'яток не показав (Григорій Тютюнник)
[Славко (грізно):] Чого стовбичиш під чужим вікном? Підслухуєш? Ану показуй п'яти! (О. Підсуха)

пока́зувати (відкрива́ти) / показа́ти (відкри́ти) спра́вжнє (ді́йсне) обли́ччя.

Відкривати, давати можливість відчути справжні погляди, наміри, риси характеру і т.ін. Приклади

Я порішив чекати доказів своєї правоти.. Ждати довелося недовго. Ванновський скоро показав своє дійсне обличчя (Г. Хоткевич)
— Годі! — прошепотів я крізь зуби.— Кричиш? Ось ти й показав своє справжнє обличчя! — мало не плачучи, мовила Настка (П. Автомонов)

не пока́зувати / не показа́ти ноги́.

Не приходити, не повертатися кудись, до кого-небудь. Приклади

Вийшов [Василь] з подвір'я рішучо, з твердим бажанням ніколи сюди не показувати ноги (І. Чендей)

пока́зувати / показа́ти кула́к.

Погрожувати кому-небудь. Приклади

Охоплений нових надій тремтінням — А смерть уже на чоло клала знак, — Він небу, гордий, показав кулак (М. Рильський)

Бути невдячним, платити за зроблене добро поганими вчинками. Приклади

Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак (Укр. присл.)

пока́зувати / показа́ти доро́гу [да́лі] кому.

Відмовляти, не задовольняти прохання кого-небудь. Приклади

На що вже Нестір був майстер проситися, але і йому раз у раз показували дорогу далі (О. Гончар)

ти́кати (штрика́ти, пока́зувати і т.ін.) па́льцями (па́льцем) на кого.

Негативно висловлюватися про кого-небудь, відкрито засуджувати когось. Приклади

Їй [Марині Карпівні] здавалося, що й стіни вказували пальцями на неї і кричали: а що? а що? Здобулося? (Панас Мирний)
Вони [писарчуки] моргали один на одного та показували пальцями на Олександру (М. Коцюбинський)
[Олексій:] Усі на них [дітей] пальцями штрикатимуть, усі зашиплять: Мати їх з мужичого роду, нищі, сякі, такі, уся рідня і діти їх такі будуть (Г. Квітка-Основ'яненко)
— А з тобою інакше не можна,— засміявся старий.— Тобі тільки натякни, то завтра увесь завод загуде. Не треба цього, Кирушо, щоб на мене всі пальцями тикали (В. Кучер)
А хіба ж не можна дівці заміж не піти? Кожне глузує, кожне пальцем тикає (Грицько Григоренко)
Так і здавалося, що всі вже знають, пальцями на неї тикають (А. Головко)

ду́шу пока́зувати / показа́ти.

Щиро, з прихильністю ставитися до кого-небудь. Приклади

— Він сирота, — хто без мене його привітає? Хто про долю, про недолю, Як я, розпитає? Хто обійме, як я, його? Хто душу покаже? (Т. Шевченко)