ПЛЮНУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти) в ві́чі (в о́чі, межи́ о́чі і т.ін.) кому.

Виражати зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади

А нехай мине така лиха година, коли… б діти їм у вічі наплювали (Ю. Яновський)
Всі ми плекали тебе, хотіли в люди вивести. А ти плюнув нам у вічі (М. Ю. Тарновський)
— Коли ж пан сотник до тебе підійде, щоб шлюб приньмати [приймати], то тут і відкинься.— Отсе справді, що так,— каже Олена,— таки тут йому межи очі і плюну (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Явдоха (до Грицька):] Що ж мені плювати тобі у вічі, коли ні ти мені, ні я тобі не заподіяли нічого лихого? (Панас Мирний)

Відмовитися від чого-небудь суттєвого, покинути, залишити когось, щось у такому стані, як є. Приклади

— А панунця хай гамуються і не викрикують тут на мене, бо як мені того буде забагато, то візьму й плюну на все (Ірина Вільде)
Видно було Корнієві, що не мед-таки Павлові на дачі і в досить-таки міцних висловах товариша свого і розпікав, і розважав трохи, а кінець-кінцем, радив плюнути на все та приїздити додому (А. Головко)

Кривдити кого-небудь, робити комусь щось неприємне, прикре і т.ін., чинити несправедливість, ображати. Приклади

— Ти чого, відьмо недошмаляна, язика, мов халяву, розпустила? Що, тобі Пігловський в борщ плюнув!? (М. Стельмах)

Дуже мало побути де-небудь, погостювати у когось. Приклади

[Аделаїда:] П'єр! Їдем! [Тетяна:] Що це ти, невісточко моя золота? Плюнула через поріг та й з хати? (І. Карпенко-Карий)

Кого-небудь ображати, торкаючись найдорожчого, заповітного. Приклади

— Так, але за що він мені наплював у душу? — пригадав він розмову з Кузем (Григорій Тютюнник)
— Покажіть того, хто на старість плюнув мені в душу! Хто зробив з мене злодія?! (М. Зарудний)
Погрожував [вчитель], що так цього не залишить, не дозволить собі в душу плювати (О. Гончар)

Виявляти неповагу до кого-небудь. Приклади

Потім деякі Стадницькі почали писатися Стадніковими,.. бо для чого згадувати того хлопа, шляхетність якого починалася з козацьких київ… І ось тепер далекий нащадок простого стадника плює в криницю своїх пращурів (М. Стельмах)

Виявляти зневагу, презирство до кого-небудь; ображати, принижувати когось. Приклади

— Німці в пику плюють, а я витрусь рукавом і знову зуби скалю (І. Цюпа)
— Це не критика, а наклеп,— сказав Максим.— Мені плюють в обличчя, а я повинен усміхатися! (М. Зарудний)

Дуже просто, легко, швидко. Приклади

Розсердити його — як раз плюнути (Панас Мирний)
як плю́нути на во́ду. І як плюнути на воду — Він душі лишився! (С. Руданський)
До села добратись — раз плюнути (В. Козаченко)
— Шкода, що тато зараз у командировці, а то можна було б його попросити винайти [машину], це б йому, напевне, раз плюнути (Панас Мирний)
Тепер такий час, такі умови, що як плюнути — підпасти під категорію українофілів (М. Коцюбинський)

Не звертати уваги на що-небудь. Приклади

— Люди добрі, на цю хитрість Варчука і Денисенка треба наплювати і розтерти! (М. Стельмах)

Вміти відстоювати, захищати себе. Приклади

Звичайно, стосунки з молодим і недосвідченим парторгом треба налагоджувати, але плювати собі в борщ він не дозволить нікому (В. Собко)
Завадка серцем відчував, що Бронко не занехаяв справи. Не такий характер в його сина, щоб дозволити собі наплювати в кашу (Ірина Вільде)
В Зарічному він не одного знав: народ тямущий! В кашу плюнути не дасть нікому (П. Рєзніков)
[Кукса:] ..Я так думаю, що цей [отаман] не дасть у кашу наплювати, дарма що молодий! (М. Кропивницький)
Діти… не дуже гарно обходилися з сиротою, а надто ще за те, що він не давав наплювати собі в кашу (М. Коцюбинський)

Хто-небудь дуже гордовитий, пишний, зарозумілий. Приклади

Із палати гордо суне, через губу вже не плюне. Руки в пах вгородив (І. Франко)
Він думав, що сей пройдисвіт ізробивсь тепер таким паном, що й через губу не плюне (П. Куліш)