ГРУДИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

би́ти себе́ [кулако́м] в гру́ди.

Твердити щось, запевняти, переконувати кого-небудь у чомусь. Приклади

Микита Чугай бив себе кулаком у груди, гув, як мідний дзвін: — Брехня! Трактори весняної оранки не затягували. Ви самі її затягли (Григорій Тютюнник)
— Хто вас сюди запрошував? Яка ваша професія? — Ділок бив себе в груди, доводячи, що йому тут належить керівна посада (М. Ю. Тарновський)
Давид… поволеньки пнувся в керівники, був добре письменний, частенько бив себе в груди й присягався (С. Добровольський)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади

звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

тяга́р ліг (упа́в) на се́рце (на гру́ди) кому, чиє (чиї).

Хто-небудь зазнав душевних страждань, перебуває у стані пригнічення, тривоги, неспокою. Приклади

[Меланка:] Не знаю вже… чогось такий гнітючий. Такий важкий на серце ліг тягар. Ходжу… і наче лиха все чекаю… (І. Кочерга)
І з того часу, як усі відвернулись од Павлика, з того часу великий тягар упав Євгенці на груди (О. Донченко)

розпира́ти гру́ди (ду́шу, се́рце) чиї (чию, чиє), кому і без додатка.

Охоплювати, переповнювати кого-небудь (про певні почуття, переживання і т.ін.). Приклади

Глуха неприязнь уже не лише до господині, а й до господаря розпирала серце (Ю. Збанацький)
Обурення і сміх разом розпирають дівочу душу, але вона.., насупилась, гримнула на парубка: Безсовісний ти, Левку (М. Стельмах)
Радість розпирала хлопцеві груди, пронизувала, здавалось, кожну клітину його молодого тіла (І. Кириленко)
Вона живе в мені тепер якоюсь мрією, за котрою розпирає туга груди (О. Кобилянська)

дави́ти ка́менем [на се́рце (гру́ди і т.ін.)].

Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Приклади

Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко)
Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч)
Гірко йому [Петрусеві] на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний)

ки́дати / ки́нути жари́ну в се́рце (в гру́ди) кому і без додатка.

Викликати в кого-небудь хвилювання; тривожити когось. Приклади

— Чи не забагато [хлопців], дівко? — знову так говорить мати, що в душі Христини починають ворушитися різні здогадки.. А мати хоч би тобі що: кинула, неначе ненароком, жарину в груди й порається біля мисника (М. Стельмах)
[Лучицька:] Як ви вмієте людину збентежити.. жарину кинути в серце (М. Старицький)

спира́є / спе́рло дух (ві́ддих, гру́ди і т.ін.) кому і без додатка, безос.

Кому-небудь важко дихати від надміру почуттів, сильних переживань і т.ін. Приклади

Чіпка почув, що в його якось страшно затіпалось серце,.. спирало дух, важко було дихати (Панас Мирний)
Від хвилювання спирало віддих, туманіло в очах. Боявся [Шевченко], що знепритомніє (О. Гуреїв)
Чернишеві спирало груди. Кожне Ференцове слово ранило його (О. Гончар)

ти́сне [за] се́рце (ко́ло се́рця, гру́ди, в гру́дях і т.ін.).

Спричиняє відчуття душевного болю. Приклади

Сам собі ходжу я по кімнаті, згадую товаришів, співаю або граю на скрипці, а за серце щось помаленьку тисне (С. Васильченко). Журна думка тисла груди (П. Грабовський)

кого і без додатка. Хто-небудь перебуває в стані душевного пригнічення. Приклади

— Мене отут тисне коло серця, неначе гадина ссе (І. Нечуй-Левицький)
Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)

розрива́ти / се́рце (ду́шу, гру́ди) перев. чиє (чию, чиї).

Примушувати страждати, переживати, мучитися. Приклади

Розпач, відчай розривали її груди, хвилинами з'являвся такий жах, що ціпеніло серце (О. Донченко)
— Скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок)
В'ється вона [туга] коло серця, серце розриває (С. Руданський)

става́ти / ста́ти грудьми́.

Самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за кого-, що-небудь. Приклади

Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар)
Розумів [Сеспель] — він напередодні відповідальних подій, знав — доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький)
А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра)
З почуттям глибокої поваги ми думаємо сьогодні про тих, хто грудьми став на захист країни у перші місяці війни (З журналу)
Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади

[Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки.

тільки док. Умерти. Приклади

скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки┌65388) поховайте у гіллі (П. Грабовський)
згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й не жив я стану (Пісні та романси..)
— Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я [мати] це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко)

Переставати щось робити, ставати пасивним. Приклади

Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко)
Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський)

все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому.

Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. Приклади

Юрко відчув, як усе всередині у нього обірвалось. Вели його батька (І. Багмут)
З яким нетерпінням вичікувала вона хвилини появи його [листоноші], і коли приходив з порожніми руками, їй обривалось щось всередині (В. Гжицький)

те́нькнуло / те́нькає в се́рці (в гру́дях) кому, у кого, чиєму (чиїх) і без додатка.

Комусь стало тривожно, неспокійно з приводу чого-небудь. Приклади

Щось було на цей раз таке незвичайне в голосі його [Богдана] і в трохи аж ніби розгубленім вигляді, що їй [Тані] тенькнуло в серці: Востаннє! (О. Гончар)
Ніякої провини за собою не помічав, але щось тенькнуло в грудях (Іван Ле)
— Боюсь, Насте,— косує очима на двері [Свирид]. — І чого вам боятися? — радісний здогад тенькає в грудях молодиці.— А як наскочить Ларіон? Що він подумає? (М. Стельмах)

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади

ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський)
[Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. [Семен (спокійно):] Не хвались! (М. Кропивницький)
— Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк)

проби́ти / пробива́ти [грудьми́] доро́гу кому.

Ціною власних зусиль домогтися чого-небудь або допомогти комусь у досягненні якоїсь мети. Приклади

Любити своє дитя — це ще не все, ти зумій грудьми пробити йому дорогу (О. Гончар)

слова́ застряю́ть (застига́ють) / застря́ли (застря́гли, засти́гли) в го́рлі (у гру́дях) кого, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити через сильне хвилювання, переживання тощо. Приклади

Слова застряли десь у грудях, і Густав не міг нічого сказати (А. Хижняк)
Жменяк спалахнув гнівом, схопився на ноги і взяв Петричка за петельки так міцно, що всі слова застигли Петричкові в горлі (М. Томчаній)
сло́во застря́ло (застря́гло┌41488) в го́рлі. — Поранено командира взводу,— додав він [політрук] по хвилі притишеним голосом.— Командира? — слово застряло в горлі Білогруда (Ю. Бедзик)
Здавалось, всяке прощальне слово так і застрягло йому в горлі (О. Кобилянська)

смокта́ло під грудьми́, безос.

Хотілося їсти; нило, боліло з лівого боку грудної порожнини (від думок, переживань). Приклади

Міцніше смоктало під грудьми від голоду (З. Тулуб)
Смоктало під грудьми від гіркої досади, що не взяв участі через поранення в цьому справедливому бою (З газети)

пригрі́ти гадю́ку (га́дину і т.ін.) на гру́дях (у па́зусі і т.ін.), грубо.

Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Приклади

пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли, — мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний)
Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер)
[Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров)
Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку? (О. Гончар)

з ка́менем на душі́ (в гру́дях).

У гнітючому, поганому настрої. Приклади

з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)

дух займа́ється (забива́ється і т.ін.) / зайня́вся (заби́вся і т.ін.) в кого, кому і без додатка.

Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т.ін. Приклади

дух у гру́дях затну́вся. Вона [Христя] почула, як її серце забилося, як дух у грудях затнувся (Панас Мирний)
Олеся затрусилась і ледве встояла на ногах; вона аж зблідла; дух забився; вона… нічого не бачила перед собою (І. Нечуй-Левицький)
[Нартал:] Ти [Лацію] став мені показувати зараз… красу Італії, багатство Рима, — у мене дух зайнявся (Леся Українка)
— Коли душа її уся порушалася, серденько колотилося і дух займався..— вона починала ходити… по луці (Марко Вовчок)

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т.ін.) не ви́скочить [з груде́й] у кого, чиє і без додатка.

Хто-небудь відчуває від хвилювання, страху і т.ін. сильне серцебиття. Приклади

[Оленка:] Ой, як ви мене злякали, що я й не стямилась! Серце моє трохи не вискочить з грудей (І. Нечуй-Левицький)
Лежать груші — тут, там, ждуть, а в кожного з нас серце як не вискочить. Господар, сам… дає.., нікого… не промине (О. Гончар)
Хтось пройшов біля плоту, торкнувся рукою воріт, і серце Христини мало не вискочило з грудей: це ж він, Роман, повернув на її вулицю (М. Стельмах)

аж вага́ з груде́й спа́ла.

Стало легше, спокійніше і т.ін. Приклади

Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський)

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

Кому-небудь стало легко, спокійно; хто-небудь відчуває душевну полегкість; хтось заспокоївся. Приклади

на́че ка́мінь скоти́вся з душі́. — Нічого, налагодилося усе, — мати втомлено відкинула з чола мокрого волосся і пішла в хату, В Сергія наче камінь скотився з душі (Ю. Мушкетик)
Йонові наче камінь з грудей спав. Легше якось зробилося на серці (М. Коцюбинський). Почувся зумер — дзвонив майор Терещенко. Він доповів,. .що вибух стався не на греблі.. Шумаков коротко буркнув дякую і поклав трубку. Камінь звалився з душі (С. Голованівський)

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

Звільнятися від чого-небудь гнітючого, позбуватися чогось небажаного, відчуваючи полегкість. Приклади

Я читаю в ваших втомлених очах жаль і бажання щирого каяття… ви прагнете через всяту оповідь скинути тягар з серця, що стільки часу гнітить вас (І. Вільде)
Єдина істота в світі спроможна погасить вогонь, що спалює його єство, скинути з грудей тягар, що не дає дихати (В. Речмедін)
Сів [Іван] писати повість. Треба ж було скинути з душі страшний тягар баченого (П. Колесник)
Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (О. Довженко)