ІНФІНІТИВ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ІНФІНІТИ́В а, ч., лінгв.

Те саме, що Неозна́чена фо́рма дієсло́ва (див. фо́рма). Приклади

Дієслівною формою, досить поширеною в наукових текстах, є інфінітив, який нівелює суб'єктивність мовлення. (з наук. літ.)
Учені відзначають приховану “предикативну силу” іменника, прикметника, дієприкметника, прислівника, інфінітива. (з наук.-попул. літ.)
Інфінітив, уживаний у наказах і розпорядженнях, надає висловлюванню категоричного характеру. (з навч. літ.)
Інфінітиви на -ати, -ити, -іти, -ути краще вживати в повній формі, ніж у короткій -ать, -ить, -іть, -уть. (В. Самійленко)

Коментарі (1)

FyeRon до «інфінітив»

04/20/2024 10:48

Українською інфінітив це дієйменник.

Щоб додати коментар, увійдіть.