СІЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

СІ́ЯТИ

що і без прям. дод. Кидати зерно, насіння звичайно в оброблену землю, певним способом розтрушуючи, розсипаючи його. Приклади
  • Прийшла пора сіяти, а в людей нема ні зерна. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Хазяїн сіяв овесець; Була у його нивка невелика. (Л. Глібов)
  • Вийшли в поле сіяти. Незвичайною була сівба над Дніпром у сорок четверту весну. (О. Довженко)
  • Озимина зеленіє, сходить рання ярина, сіють пізню. (Остап Вишня)
  • * Образно. Не нарікаю ні на кого .. Орю Свій переліг – убогу ниву! Та сію слово. (Т. Шевченко)
що і без прям. дод. Висіваючи зерно, насіння, займати ним яку-небудь ділянку землі; засівати. Приклади
  • – Весна прийде, земля тепер своя, а чим сіяти? Гречки та проса он по вузлику в чулані зосталось. (О. Гончар)
  • Вигадав [дикун] колись Нечуване і небувале диво – Загострену карлючку – землю дряпать, Щоб землю сіяти і мати хліб. (М. Рильський)
що, етн. Розсипати по хаті, кімнаті зерно, вітаючи з Новим роком; посівати. Приклади
  • Хлоп'ям на Новий рік ішов я з торбиною зерна в село, .. У кожній хаті на долівку Пшениці жменьку сіяв я. (Д. Павличко)
що, біол. Поміщати мікроорганізми в живильне середовище для вирощування.
що, перен. Поширювати серед людей (освіту, ідеї, чутки і т. ін.). Приклади
  • Він, Іван, у “Суєті” Сіяв мислі золоті Про мистецтво для народу. (М. Рильський)
  • А може ж, воно [дитя] миле було та втішне?.. А може ж, воно щастя сіяло доокола і радість?.. (Г. Хоткевич)
  • Близьке гуркотіння бою сіяло невиразне передчуття лиха. (Ю. Бедзик)
  • Сіяти ворожнечу.
  • Сіяти ненависть.
що. Пропускаючи що-небудь через сито, решето і т. ін., відокремлювати менші часточки від більших, очищати від сторонніх домішок. Приклади
  • У коморі сіє наша наймичка муку та й співає. (В. Стефаник)
  • Мати вже сіяла борошно на лаві на галушки, а Христя поросяті готувала. (А. Головко)
  • * Образно. Небо сіє дрібненький дощик на густе сито. (М. Коцюбинський)
що і без прям. дод., перен. Розсипати рясні опади (про хмару). Приклади
  • Хмара сіяла й сіяла – щедро, не жалуючи. (С. Васильченко)
  • Осінь, осінь... Холодно й непривітно ставало на голих вершинах тут, близько неба. Сіре воно, повзуть безконечним полотном хмари, сіючи дощ. (Г. Хоткевич)
  • Торкаючись дахів теремів, пливли і сіяли мряку важкі хмари. (С. Скляренко)
  • Дощ, як крізь підситок, сіяв густий та дрібний. (Панас Мирний)
  • Вже третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик. (М. Коцюбинський)
  • Сіяв дрібний, вогкий сніжок. (С. Васильченко)
  • Стояла пізня осінь. Сіяла мжичка. (І. Сенченко)
  • Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу. (Григорій Тютюнник)
що, у сполуч. зі сл. світло, проміння, перен. Поширювати перев. неширокою смугою. Приклади
  • М'які лампи денного світла сіяли на землю срібне світло. (В. Кучер)
  • Світанок сіє Своє проміння в ясноті. (А. Малишко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СІЯ́ТИ

Те саме, що ся́яти. Приклади
  • Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї. (Т. Шевченко)
  • Ніч ясна була та тиха, місяць сіяв серед неба. (Ю. Федькович)
  • Світло од груби золотить протилежну стіну, і круг Стасикової голови сіяє німб. (М. Коцюбинський)
  • Її очі сіяли, обличчя злегка зашарілось, рухи стали жвавіші. (Леся Українка)
  • Дідона сіяла красою і йшла в осереддя Праці і всіх закликала до міста майбутнього братись. (М. Зеров)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.