СПУСК — ТЛУМАЧЕННЯ

СПУСК

род. у. Дія за знач. спуска́ти і спуска́тися. Приклади
  • Прокопував [бразилець] біля нас канаву для спуску води. (І. Муратов)
  • Оддає [Панько] на спуск свої ставки... (П. Гулак-Артемовський)
  • Стрибки на лижах з трампліна, слалом, швидкісний спуск вимагають хорошої фізичної підготовки, сміливості і великої спритності. (з наук.-попул. літ.)
  • Реніке вже переодягся. На голові в нього поблискувала лампочка. Все було готове до спуску [в шахту]. (В. Собко)
  • Найпростішим і найдавнішим способом спуску деревини вниз, було звичайне волочіння. (з газ.)
  • Спуск космічного корабля.
род. у. Похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз. Приклади
  • Люди прокопали спуск навкоси, так, як колись радив старий покійний Кайдаш. (І. Нечуй-Левицький)
  • Від самого спуску і до церкви – третини села як не було: вигоріло дотла. (О. Довженко)
  • У центральній частині кургану було чоловіче поховання, вміщене в ямі із східчастим спуском, перекрите дерев'яним настилом. (з наук. літ.)
род. а, військ. Пристрій у вогнепальній зброї, який приводить до дії спусковий гачок. Приклади
  • Євгенія Богданівна, нарешті, розібралася в своєму маузері – і теж натисла спуск. (Ю. Смолич)
  • Велів [Мишка] тримати напоготові пальці на спускові. (Ю. Яновський)
  • Якби в ті часи вже було винайдено фотографічний апарат, притьмом заклацали б десятки спусків, і наступного дня знімки Петра, .. з'явилися б у всіх місцевих газетах... (з публіц. літ.)
род. у, полігр. Пробіл, чисте місце у верхній частині сторінки перед початком глави, розділу.
род. у, полігр. Розташування окремих зверстаних полос набору перед друкуванням у такому порядку, який забезпечує правильну послідовність сторінок.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.