СПУСК — ЕТИМОЛОГІЯ
спохо́ва́стий «похилий» (про схил гори)
неясне;
можливо, результат контамінації основ спуск (спуско́ватий) і похи́лий (пор. [спохи́л] «схил», [спохи́лий] «похилий»);
бр. [спахо́вы] «спадистий», [спахо́вісты] «тс.», п. [spachowy, spachowaty] «тс.» (з бр.?);
Фонетичні та словотвірні варіанти
спахо́вий
«спадистий, похилий»
спо́хі́в
«схил (гори)»
(на спо́хові)] Нед, Куз
спохо́ва
«похило»
спохова́тий
спохо́вина
«тс.»
спохо́винний
спохо́лий
«тс.»
спохолом
«косо, похило»
спо́хом
«круто вниз»
спухо́вато
«похило, спадисто»
спухо́вий
«який поступово звужується (донизу або догори)»
(про яму)
спухо́вистий
«тс.»
спухо́во
«тс.; так, щоб звужувалось»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| спахо́вы «спадистий» | білоруська |
| спахо́вісты «тс.» | білоруська |
| spachowy «тс.» (з бр.?) | польська |
| spachowaty «тс.» (з бр.?) | польська |
| спуск (спуско́ватий)(пор. [спохи́л] «схил», [спохи́лий] «похилий») | українська |
| спуско́ватий | українська |
| похи́лий | українська |
| спохи́л | українська |
| спохи́лий | українська |
пуска́ти
не зовсім ясне;
можливо, зворотне утворення від *pusčati (‹*pustjati), ітеративної форми від pustiti;
допускається також (Mühl.–Endz. ІІІ 129) давній паралелізм sk : st (пор. лтс. pauska «голий горб на лузі», прус. pausto «дикий»);
р. пуска́ть, бр. пуска́ць, др. пускати, п. puskać, болг. пу́скам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́пуск
випускни́к
ві́дпуск
відпускни́к
вна́пуск
«з напуском»
впу́скне
«плата за вхід»
до́пуск
допуска́ти
«давати доступ, дозволяти; вважати за можливе»
за́пуск
за́пуск
«ополонка, в яку опускають невід під час рибальства зимою»
запу́сканка
«яйце, з якого через дірочку випущено вміст, а потім шкаралупа наповнена смолою або воском; вживається у грі навбитки»
за́пуски
«заговини, пущання»
запускна́
«тс.»
нави́пуск
на́пуск
«напускання; щось напущене; [кара]»
напу́скни́й
недови́пуск
о́дпуск
опуска́ти
пере́пуск
перепускни́к
пі́дпуск
по́пуск
при́пуск
припуска́льник
«деталь ткацького верстата»
припуска́ч
«дерев’яний гачок, за допомогою якого тримається навій у ткацькому верстаті»
про́пуск
пропуска́льний
пропускни́й
пропускни́к
пуск
пуска́ч
пускови́й
пуща́ло
«прилад для кровопускання, ланцет»
ро́зпуск
розпуска́льний
спуск
спу́скалка
спускни́й
спуско́вастий
спуско́ватий
спускови́й
уна́пуск
«з напуском»
уна́пуски
«навипуск»
упускне́
«(у весільному обряді) плата грішми або пригощанням за пропуск боярів до хати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пуска́ць | білоруська |
| пу́скам | болгарська |
| пускати | давньоруська |
| pauska | латиська |
| puskać | польська |
| *pusčati (‹*pustjati) | праслов’янська |
| pustiti | праслов’янська |
| pustiti | праслов’янська |
| pausto | прусська |
| пуска́ть | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України