СВЕРБІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
СВЕРБІ́ТИ
Відчувати свербіж (про тіло і його частини).
Приклади
- Борода свербіла після голення. (М. Коцюбинський)
- Свербить спина тая, що немає сил терпіти. (О. Копиленко)
- – Очі мої під пов'язкою неймовірно свербіли. (Ю. Яновський)
- Кропиву ми викопували з корінням і складали в купу. Пожалили руки, дуже свербіло. (О. Донченко)
- Ще свербіли Від панських буків синяки. (І. Франко)
- Гноянки свербіли.., Солоха їх чухала, роздирала. (Панас Мирний)
- – Шрами й досі сверблять. (С. Добровольський)
- Зурна повторяла один і той самий голос, монотонний, невиразний, .. аж робилось млосно, аж починало під серцем свербіти. (М. Коцюбинський)
безос., з інфін., перен., розм.
Дуже хочеться щось зробити.
Приклади
- Гнатові теж свербіло потанцювати, але в нього ще боліла рука, тому він тільки притупцьовував ногами. (Григорій Тютюнник)
- Данькові давно вже свербіло майнути .. десь аж на саме верхів'я, повоювати з граками. (О. Гончар)
перен., розм.
Викликати хвилювання, тривогу; бентежити; непокоїти.
Приклади
- Знов та й знов повертались [дівчата] до того, що свербіло найдошкульніше, до проноз та підслухачів. (О. Ільченко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.