СВЕРБІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
свербі́ти
зіставляється з двн. swērban «крутитися; стирати», лтс. svãrpsts «свердло», дісл. svarf «опилки», гот. af-swаírban «змахнути»;
псл. *svьr̥běti;
р. свербе́ть, бр. свярбе́ць, п. świerzbieć, ч. svrběti, слц. svrbiet’, вл. swjerbjeć, [swjerbić], нл. sẃerbeeś, болг. сърбя́, м. сврби, схв. свр́бети, слн. srbéti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сверб
сверб'я́чка
свербе́ць
свербі́ж
свербля́к
«свербун, коростяний кліщ, Sarcoptes»
(ент.)
свербля́чий
свербля́чка
«свербіж; [кропива Чаб]»
свербо́та
«свербіж»
свербу́н
«Sarcoptes»
(ент.)
своріб
«короста, парша»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свярбе́ць | білоруська |
| сърбя́ | болгарська |
| swjerbjeć | верхньолужицька |
| af-swаírban «змахнути» | готська |
| swērban «крутитися; стирати» | давньоверхньонімецька |
| svarf «опилки» | давньоісландська |
| svãrpsts «свердло» | латиська |
| сврби | македонська |
| sẃerbeeś | нижньолужицька |
| świerzbieć | польська |
| *sv<SUP>ь</SUP>r̥běti | праслов’янська |
| свербе́ть | російська |
| свр́бети | сербохорватська |
| svrbiet' | словацька |
| srbéti | словенська |
| swjerbić | українська |
| svrběti | чеська |
сверби́га «свербигуз, Bunias L.; [бутень Прескотта, Chaerophyllum prescottii D.C. Mak]» (бот.)
похідні утворення від свербі́ти;
назви перших трьох рослин зумовлені їх смаковими властивостями або дією на кишечник;
свербіжниця дістала свою назву як засіб для лікування корости (пор. [короставник], р. [чесотная трава, чесоточная трава] «тс.»);
р. сверби́га «Bunias», [свербейка, свербарика] «тс.», [сверби́гуз] «тс.; бутень бульбоносний, Chaerophyllum bulbosum L.», бр. свербігу́з «свербига, Bunias», п. świerząbek «бутень», świerzbnicа «свербіжниця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сверба́к
«шипшина собача, Rosa canina L.»
свербиґа́н
свербила
сверби́ло
«тс.»
свербина
«бутень Прескотта»
свербі́жниця
«Knautia Coult.; [скабіоза голубина, Scabiosa columbaria L. Mak]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| свербігу́з «свербига, Bunias» | білоруська |
| świerząbek «бутень»«свербіжниця» | польська |
| świerzbnicа «бутень»«свербіжниця» | польська |
| сверби́га «Bunias» | російська |
| свербейка | російська |
| свербарика «тс.» | російська |
| сверби́гуз «тс.; бутень бульбоносний, Chaerophyllum bulbosum L.» | російська |
| свербі́ти | українська |
сверби́гу́з «свербига, Bunias L.; [шипшина собача, Rosa canina Нед, Ме; Torilis anthriscus Gmel. (Gaert.); бутень запашний, Chaerofyllum aromaticum L. Mak; бугила лісова, Anthriscus silvestris Hofm. Mak» (бот.)
складні утворення з основ дієслова свербі́ти та іменника гу́зно «зад»;
назва зумовлена подразливою дією насіння з’їдених плодів шипшини на задній прохід;
очевидно, подібну дію виявляють і свербига, бугила, окремі різновиди яких використовуються в їжу;
р. [сверби́гуз] «бугила»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сверби-гузно
«бутень»
свербивуз
«шипшина»
свербиуз
свербиуза
свербиузина
свербиузка
свербовіс
свербоголуз
свербоголуза
свербогу́з
свербогуза
сверболуз
сверболуза
свербоу́за
свербоузина
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сверби́гуз «бугила» | російська |
| свербі́ти «зад» | українська |
| гу́зно | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України