ПОСЯГАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ПОСЯГА́ТИ

на що. Намагатися захопити, привласнити що-небудь; зазіхати. Приклади

Досі жила [Малуша] в хаті свого батька, де кожен робив, що міг, одягав, що мав, їв, що було, ніколи не посягав на чуже, не своє, хоч би воно було краще й дорожче. (С. Скляренко)
– Скільки живу, все на передовій, бо тут людині найбільша вигода, – якось пожартував він. – І місце тепленьке, і ніхто на нього не посягає... (О. Гончар)
Серце Прохорове наливалося безсильною злістю на тих людей, які рано чи пізно, а, мабуть, спробують посягнути на його добро, на його багатство. (А. Шиян)
Микола глянув спідлоба на ворога, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя. (В. Гжицький)
Серце... Хіба ж його зрозумієш? Чого затріпалося, як риба в сітці? .. Чи, може, оцей русявий парубок, що сидить поруч, посягає на твій спокій? (М. Ю. Тарновський)
[Д. Жуан:] Я ж бо силоміць не посягну на вашу честь, не бійтесь. Жінкам не тим страшний я. (Леся Українка)

кого, заст. Охоплювати кого-небудь (про почуття, настрій і т. ін.). Приклади

перев. док., діал. Потягнутися рукою (руками) до чого-небудь; засунути руку (руки) у щось. Приклади

Василь посягнув по хліб та ковбасу, та якось так незручно, мов не своїми руками. (І. Франко)
Перехрестившися разів, може, сто.., посягла Анниця у піч і тремтячими руками витягла першу паску. (Г. Хоткевич)
Чоловічище посяг у кишеню, вийняв золотий перстень і кинув у той бік, звідки почув голос. (В. Королевич)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.