ПОСИЛАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ПОСИЛА́ТИСЯ

Вказувати на кого-небудь як на свідка або авторитетну особу, називати щось як аргумент для підтвердження своїх слів, виправдання дій і т. ін. Приклади
  • – І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця? – І далебі, що так, – пошлюся я на всіх. (Л. Глібов)
  • Павлюк, гаряче виступаючи проти курців, щоразу посилався на своє прекрасне здоров'я та свої м'язи. (М. Трублаїні)
  • Ауер скаржився, що бакенщики, матроси і механіки, яких він узяв на облік, не всі ретельно працюють, багато з них посилаються на хворобу і на роботу не виходять. (А. Хижняк)
  • Пославшись на тисячі справ і особливо на те, що його жде Парася, Назар швидко розпрощався і подавсь до села. (Ю. Збанацький)
  • Він посилався на факти, обом добре відомі. (О. Гончар)
  • Митрополит Іларіон посилається на думку професора С. Платонова, що росіяни, як народ чи нація “постали з мішанини з підбитими фінами, й постали дуже пізно, десь у XІІ –ХІІІ віці”. (з публіц. літ.)
чим до кого, у сполуч. зі сл. лист, діал. Направляти листи кому-небудь. Приклади
  • Через вірних людей посилався [Яків] до неї листами. (С. Васильченко)
заст., розм. Посилати старостів, свататися до кого-небудь. Приклади
  • Посилався до дівчини, та не сподобався. (Сл. Б. Грінченка)
тільки недок. Пас. до посила́ти 1, 2. Приклади
  • Хотіла я щось написати на тих брошурках, аби відомо було, кому і від кого, та по наших почтових приписах не вільно нічого писати на друкованих речах, що посилаються під опаскою. (Леся Українка)
  • Шведові посилались запити про те, куди він після бою подів полонених врангелівців. (Ю. Яновський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.