ПОСИЛАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Відправляти що-небудь поштою, передавати через посильного; надсилати. Приклади

Посилаю Вам рекомендованою бандероллю своє оповідання “Пе-коптьор”. (М. Коцюбинський)
Через місяць подає їй Максим низенький поклін, .. посилає грошей, просить, щоб приїхала. (Панас Мирний)
Насипали [бійці] лантухи по саму зав'язку, нашвидкуруч надписували зверху, хто кому посилає. (О. Гончар)
Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері. (П. Куліш)
* Образно. Чорні вишки Баку кров землі посилають у труби. (В. Сосюра)
Кисню нема, став [пілот] непритомніти. З землі посилають йому команди – не відповідає, нічого не чує. (О. Гончар)

Давати доручення, наказувати чи радити комусь піти або поїхати куди-небудь, до когось з певною метою. Приклади

Знай жінка посила його по усій слободі: біжи туди, достань того, принеси те. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Тепер він вже мав обов'язки – його посилали пасти корови. (М. Коцюбинський)
[Милевський:] Він .. дуже слабий..; лікарі в Крим посилають. (Леся Українка)
Правду кажуть: де чорт сам нічого не вдіє, туди бабу пошле. (І. Нечуй-Левицький)
Павло просив послати його на фронт, у бригаду Горпищенка. (В. Кучер)
– Чому сам не прийшов? Ще посилати по тебе... (М. Коцюбинський)
Леся не вийшла вечеряти. Розгорілась і рознемоглась сердешна дівчина, що притьмом мусила Череваниха посилати у хутір до чернечого пасічника по шептуху. (П. Куліш)
– Тепер я скажу, – виступив і собі Марко. – Дениса за сметаною не посилати. Того разу, як були на Хрипках, він, доки виліз із погреба, півмакітри випив. (Григорій Тютюнник)
Пошли дурня по раки, а він жаб наловить. (П. Чубинський)
Балашиха послала найстаршого хлопця в шинок по горілку. (І. Нечуй-Левицький)
Слухняно виконував накази, бо непокірних били палицями в п'яти, ретельно вивчав військову справу, бо бездарних посилали в цех м'яти шкури. (Р. Іваничук)
– Діло тут просте, ваше благородіє. Отой чорнявий козачок, по-нашому Опанас Грач, недавно їздив до Києва – я його посилав в одній справі – і там у одного дяка читав цю книжицю і все, як є, запам'ятав. (Б. Левін)

Кидати, метати і т. ін. у певному напрямі. Приклади

Коп'є [спис] булатне направляє [Низ], В латинців просто посилає, Сульмону серце пробива. (І. Котляревський)
– От там, край очерету, яма, коли б на неї не налучить, – дума він і послав вершу у воду. (Панас Мирний)
Ольга Коршунова послала в поле диск. (В. Собко)
Послати м'яч у ворота.
Притиснувшись до муру, Шмалько просунув ствол мушкета в нішу, посилаючи туди кулю за кулею. (С. Добровольський)
Перша автоматна черга запізнилася, а другої посилати вже не було можливості. (В. Козаченко)
Коли майне тінь через подвір'я, він, ретельно цілячись, пошле туди постріл. (О. Гончар)
* Образно. Сунуть люди рівними лавами... Іде лава на лаву, посилаючи одна другій олив'яні гостинці, дишучи огнем та димом... (Панас Мирний)

розм. Простягати в певному напрямку (руку, ногу); спрямовувати. Приклади

Гляне [Чіпка] в куток – бозя дивиться! От став він крадькома до хліба руку посилати, а на образ – все дивиться... Посилає руку, не спускає очей. (Панас Мирний)
Черниш, мить подумавши, легким рухом послав ногу в блискуче стремено. (О. Гончар)

перен. Виявляючи своє ставлення до кого-небудь, звертати до нього мову, усмішку тощо. Приклади

Деякі з-за воріт показували кулаки, посилаючи наздогін невиразні лайки. (М. Коцюбинський)
Як той сич насуплений, стояв він нарізно всіх, звісивши на груди важку голову, в землю потупивши очі, тільки коли-не-коли з-під насуплених брів посилав на людей грізний погляд... (Панас Мирний)
Вибігає [Лісова], пославши Мелешкові летючий поцілунок. (І. Кочерга)
* Образно. Дивлюся я на смерть натури, і благання Я посилаю доленьці своїй, Щоб і мені дала кінець такий, Щоб я була спокійна в час конання. (Леся Українка)

перен. Спрямовувати кудись, на що-небудь (проміння, світло і т. ін.). Приклади

Онде зірка палає, мов пломінь, Білі хмари круг неї, мов гори, Не до нас посила́ вона промінь. Вона дивиться в інші простори... (Леся Українка)
Ой уже Сула та крутоберега Свої срібні хвилі в Переяслав не посилає. (Панас Мирний)
Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна. Десь із-за барачних дахів з'явилося сонце і послало сюди свої проміння. (А. Хижняк)

перев. кому що, у сполуч. зі сл. доля, Бог і т. ін., перен., розм. Випадати на чиюсь долю; давати, дарувати. Приклади

Ці високі хвилини війна посилала Орлюкові не так-то вже часто. (О. Довженко)
Молю, ридаючи, пошли, Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб слово пламенем взялось, Щоб людям серце розтопило. (Т. Шевченко)
[Федора:] Коли б оце справді Бог дощику хоч трохи послав. (С. Васильченко)
Послав же Бог йому жінку, мов добру годину: і робити добре з нею, і співати, а милуватися ще краще. (М. Стельмах)

ПОСИЛА́ТИ