ПЕЧІНКА — ТЛУМАЧЕННЯ

ПЕЧІ́НКА

Внутрішній орган людини та хребетних і деяких безхребетних тварин – залоза, що виробляє жовч, а також відіграє важливу роль у загальному обміні речовин організму. Приклади
  • Печінка – найбільша залоза людського тіла. Вона займає правий верхній кут живота. (з навч. літ.)
  • В печінці кашалота, що важить близько 400 кілограмів, міститься стільки ж вітамінів, скільки у 100 тоннах вершкового масла або у п'яти мільйонах штук яєць. (з наук.-попул. літ.)
  • Поправляюсь потроху, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм. (М. Коцюбинський)
  • До лиха я набув болячок за життя: печінка дошкуляла, ревматизм нагадував про льодовий океан. (І. Муратов)
  • Надя, .. насипаючи суп у тарілку братові, спиталася, чи він любить курячу печінку. (А. Кримський)
  • Для кого ж то й пиріжечки з печінкою?.. Не сама ж вона їх поїсть. (І. Микитенко)
тільки мн. печінки́, но́к, розм. Взагалі про внутрішні органи; нутрощі. Приклади
  • – Так замерз у тій гаспидській чорній, що трохи душі не витрясло, аж печінки підкидаються... (Панас Мирний)
  • Залізла [Андрієві] колька у груди, вчепився кашель. Печінки вивертало, по ночах ніхто спати не міг. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.