ОБУХ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ОБУ́Х

Тупа частина гострого знаряддя (перев. сокири) або зброї, що міститься з протилежного боку від гострої. Приклади

Не громом праведним, святим Тебе [Нерона] заріжуть, мов собаку, Уб'ють обухом. (Т. Шевченко)
Мусій .. щось підтесував і прибивав, повернувши сокиру вниз обухом. (Л. Первомайський)
Несподівано стукнув по-козацькому обухом шаблі об стіл поручик. (Г. Косинка)
Візьмеш кетмень – і той пощерблений, поїдений каменем аж до ручки і плішками знівечений обух. (Іван Ле)

Різновид примітивного знаряддя, зброї у вигляді насадженого на держак металевого бруска; молот. Приклади

Шарпнув лис – ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить. (І. Франко)
Несли [селяни] свою зброю – одвічні рушниці, зв'язані мотузками, важкі іржаві обухи, люшні, дрючки. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.