ОБУХ — ЕТИМОЛОГІЯ
обу́х «тупа, важча частина гострого знаряддя або зброї, молот»
псл. obuxъ;
загальноприйнятої етимології не має;
найчастіше пов’язується з ву́хо, псл. uxo у значенні «отвір для ручки в різних інструментах»;
пояснюється також (Machek ESJČ 407–408) як «двовухий» (з двома лезами), оскільки ч. [uši] має значення «леза сокири по обидва боки від топорища»;
малопереконливим здається пов’язання слова з вигуком бух або з дієсловом набуха́ти «набрякати» (Горяев 235; Брандт РФВ 1890/1, 94; Фасмер ІІІ 109–110; Bezlaj ESSJ ІІ 239; Sadn.–Aitz. VWb. І 76–81), як і з дієсловом obuti «взути» (ЭСБМ 1, 61);
р. о́бу́х, бр. абу́х, п. obuch, ч. obuch, obušek «палка, обух», слц. obuch «дрючок», слн. [obûh] «булава, довбня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обушкува́ти
«робити мітки обухом»
обу́шник
«ковальський молот»
обу́шниця
«зажим; залізна скоба»
обу́шо́к
«знаряддя для відколювання пластів вугілля; молоток; вид холодної зброї»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| абу́х | білоруська |
| obuch | польська |
| obuxъ | праслов’янська |
| uxo у значенні «отвір для ручки в різних інструментах» | праслов’янська |
| о́бу́х | російська |
| obuch «дрючок» | словацька |
| obûh «булава, довбня» | словенська |
| uši має значення «леза сокири по обидва боки від топорища» | чеська |
| obuch «палка, обух» | чеська |
| obušek «палка, обух» | чеська |
| ву́хо | ? |
| як «двовухий» (з двома лезами) | ? |
| бух або з дієсловом набуха́ти «набрякати» | ? |
| obuti «взути» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України