МОЛОТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
МОЛО́ТИ мелю́, ме́леш, недок., що і без прям. дод.
Перетворювати на борошно зерно, подрібнюючи, розтираючи його.
Приклади
- Млин меле – мука буде; язик меле – біда буде. (Номис)
- – Що маєш молоти? – завзято вигукував мельник. – Маємо кукурудзу... – пхались до нього дівки. (М. Коцюбинський)
- Ну, а третiй брат, здоровенний та дурний, i орав, i сiяв, i молов, i пiк, а хлiб їв найгiрший, чорний, з вустюками. (В. Винниченко)
- Скільки разів ходила і їздила вона до цих вітряків; поскрипуючи, вони мололи їй зерно і на чорний хліб, і на разову паску. (М. Стельмах)
- – Це вже нам з тобою на роду написано: ори, мели, їж. (О. Гончар)
Подрібнюючи, розтираючи що-небудь, перетворювати на порошок (у 1 знач.).
Приклади
- Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава.... (Г. Косинка)
- Лариса насаджувала квіти, .. молола каву, вишивала гладдю і хрестиком. (М. Руденко)
- Млин ходором пішов, а лотоки заторохтіли і закрутилися жорна, мелючи мишву і тарганів. (Ю. Винничук)
- Хліба нема: в тих станицях, в яких є риба, люди сушать риб'ячі кістки, мелють їх, потім замішують з водою – роблять коржі, це замінює хліб. (Д. Білий)
Подрібнювати що-небудь, жуючи.
Приклади
- Хто аж давився та запихався пирогами, хто, мов на жорнах, молов на зубах смачні хрящі смаженої риби. (Панас Мирний)
перен., фам.
Верзти нісенітниці; теревенити.
Приклади
- [Одарка:] Годі казна-що молоти! Краще ти мені борошна позич. (Панас Мирний)
- – Пани, ох! Наїхали, будуть землю ділити... – Яку землю? Що ти мелеш! (М. Коцюбинський)
- – Твоя правда, – сказав Роман, вичитавши в погляді свого друга недовіру. – Я мелю... зовсім... не те.... (І. Багряний)
- Ти щось мелеш тут про чистих і нечистих, я аж плакати захотіла. (Ю. Андрухович)
МОЛОТИ́ТИ очу́, о́тиш, недок.
що і без прям. дод.
Вибивати зерно з колосся, волоття, стручків і т. ін.
Приклади
- Хліб складали в стіжки й молотили на току проти неба. (І. Нечуй-Левицький)
- Котрийсь з сусідів молотив при місяці жито на хліб. (Т. Бордуляк)
- Він умів жати, косити, в'язати, возити, ворушити, молотити. (Ю. Смолич)
- Часто .. він .. дивився здаля, сам непомічений, як дядько Петрун молотить. (В. Барка)
- Безжальний ціп історії дуже суворо молотить майже кожну людину. (М. Матіос)
кого і без прям. дод., перен., розм.
Бити когось чим-небудь.
Приклади
- Тот ся із коня чрез другого котить, Тот, ся роз'ївши, ворога молотить. (М. Шашкевич)
- В одній хвилі кілька дужих хлопців розпростерло бідних лакеїв насеред гостинця та й давай молотити їх ломаками. (І. Франко)
- А Колiчка, як гнiвна молнiя [блискавка], в'ється круг Уляна i молотить його залiзними од справедливої злоби кулачками i в боки, i в живiт.... (В. Сосюра)
- Здоровезні кулаки його молотили на всі боки, і я чув, як за кожним замашним ударом дядько гучно кректав і важко відсапував. (Б. Антоненко-Давидович)
чим по чому.
Те саме, що ударя́ти 1.
Приклади
- Миша молотить паличкою по долівці, щось приспівує. (С. Васильченко)
- Можна скільки завгодно слухати, як веселі ковалики один з-перед одного молотять по ковадлу. (В. Близнець)
- Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера. (В. Логвиненко)
що і без прям. дод., перен., фам.
Їсти з великим апетитом, із жадобою.
Приклади
- Не зав'яжеш рота волові, коли він молотить. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Як побачив [Ригорович] добру страву та ще з свіжою рибою, так і прийнявсь молотити, неначе ще нічого зранку і не їв. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- І орудували [Сірки з Морозами] щелепами так, як тільки в тайзі можуть орудувати при вовчих зубах і при вовчому, хижому апетитові... їли – не їли, молотили, стирали все, як на жорнах.... (І. Багряний)
МО́ЛОТ а, ч.
Великий молоток (у 1 знач.) для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін.
Приклади
- Блищала мідна посуда.., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці. (М. Коцюбинський)
- І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі. (В. Сосюра)
- Батько б'є молотом по розпеченому залізу, поклавши його на мокру латочку на ковадлі. (І. Багряний)
- Його шкарубка від молота та всякого заліза рука могла написати, та й то з великим напруженням, тільки своє ім'я і прізвище. (Б. Антоненко-Давидович)
- Вони ще якийсь час кували і витягали молотом товсте лезо довгого й важкого меча. (І. Білик)
- Серце вистукувало ковальським молотом. Я ледве сидiв, обтяжений вином. (Р. Андріяшик)
Машина ударної дії для оброблення металевих заготівок і матеріалів способом тиску.
Приклади
- Похмурі фабричні стіни, башти й бойниці [бійниці], підкурені димом, далекі, глухі відгуки вдарів парового молота підкреслювали самотність цього будинку. (Б. Антоненко-Давидович)
- В кузні молот не простий, В кузні молот – паровий.... (Г. Бойко)
- Молот – один із основних засобів ковальсько-штампувального виробництва. (з наук.-попул. літ.)
- Потужність молота визначає маса падаючих частин. (з навч. літ.)
Спортивне знаряддя для кидання, що складається з металевого ядра з тросом.
Приклади
- Метання молота – олімпійська дисципліна легкої атлетики (у чоловіків – з 1900 року, у жінок – з 2000 року). (з наук.-попул. літ.)
- Вага метального молота дорівнює вазі ядра. (із журн.)
МО́ЛОТ у, ч., діал.
Бурякова маса, з якої вичавлюють цукровий сік.
Приклади
- Буряковий молот.
Розварена м'якоть ягід для киселю.
Приклади
- Ягідний молот.
Пивна гуща (у 1 знач.).
Приклади
- Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. (Сл. Б. Грінченка)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.