МИТРА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

МИ́ТРА и, ж.

Головний убір вищого духівництва християнської церкви, який надівають під час богослужіння. Приклади

У два ряди виглядали лиця і в клобуках, і в митрах, і простоволосі. (І. Нечуй-Левицький)
В митрі діамантовій, з хрестом смарагдовим, в шаті, золотом вишиваній, схилив [патріарх] голову свою. (Остап Вишня)
У монастирській ризниці пахне ладаном, воском, горять свічки, .. перли на митрах горять, немов зірниці у святоіванську ніч [ніч на Святого Івана]. (Р. Іваничук)
Очі й голова Богородиці звернені до тих, хто молиться і кого вона захищає. На її голові – єпископська митра, на плечах – червоний із золотим орнаментом плащ. (В. Чемерис)

іст. Популярний у стародавньому світі головний убір. Приклади

Позаду верховного мага йшло ще двоє магів, які співали мідійську весільну молитву, ведучи попідруки перського царя, вбраного в золототканий каптан, золоті черевики та золоту митру. (І. Білик)
У Стародавній Греції і Стародавньому Римі митрою називали східний тюрбан, який носили, головним чином, жінки, а також деякі чоловіки. (з наук.-попул. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.