ЛІЗ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЛОЗА́ и́, ж.
Народна назва деяких кущових порід верби.
Приклади
- Понад Россю над самим берегом росли довгими рядками верби та лози. (І. Нечуй-Левицький)
- Лози в березі росло чимало; з трьох гілок ураз спорудили таганок. (А. Кащенко)
- По берегах річок ніжні верби і лози над водою і в воді радували людську душу. (О. Довженко)
- Колись лози росли лише навпроти Границі, бо там течія була не така швидка. (Г. Пагутяк)
- Люде гнуться, як ті лози, Куди вітер віє. (Т. Шевченко)
- І ходив я по тім світі, і гнувся, як лоза, для кавалка хліба. (В. Стефаник)
Довге тонке стебло цих та деяких інших кущових рослин; лозина (у 1 знач.).
Приклади
- Він давно вже лагодився піти до Запари попрохати дозволу нарізати лози в його лузі. (Б. Грінченко)
- Діти скинули мокру одежу, викрутили її, розвішали на гнучких лозах. (К. Гриб)
- Соломія з поспіху все переплутала й замість свяченої верби подала Савці звичайнісіньку лозу. (В. Чемерис)
- Голоси переплітаються, мов лози винограду. (І. Нечуй-Левицький)
Зрізані стебла цих рослин як матеріал для деяких виробів.
Приклади
- – Заходився раз Кирило мій Плести у хаті ясла. На що, на що – на це дотепний був. Ще і лози червоної добув. (Л. Глібов)
- Удалині ж, за Щекавицею .. оселяється убогий смерд, викопує землянку, складає з украденого древа хату або просто плете з лози хижку. (С. Скляренко)
- Нарізав я оберемок лози, приніс під хату і засів за роботу. (А. Дімаров)
- Тененика плів кошики з лози, яку різав на дніпровських луках. (Ю. Хорунжий)
розм.
Різка (у 1 знач.) з такого стебла.
Приклади
- [Харлампій:] Взяв би я тебе, та задрав би плахiття, та випарив би лозою по мiсцю, звiдкiля ноги ростуть. (М. Старицький)
- – Хай тепер і він [пан] господарює .. на десятинках. – Ой, погосподарює він лозою по наших спинах. (М. Стельмах)
Те саме, що лозня́к.
Приклади
- Заспівали соловейки в лозах та в садах понад Россю. (І. Нечуй-Левицький)
- Ріка зміїться в лозах. (С. Тельнюк)
- Ось дівчинка добігла до протилежних круч, заховалася в лозах. (О. Бердник)
ЛІ́ЗТИ лі́зу, лі́зеш, недок.
Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати.
Приклади
- [Марина:] Дивися, чорная змія По снігу лізе.... (Т. Шевченко)
Пересуватися по якій-небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібних живих істот, які мають багато ніг).
Приклади
- Упав на стовбур білий відблиск сонця, І комашинка лізе по йому [ньому]. (М. Рильський)
на чому і без дод.
Пересуватися, припадаючи тулубом до якоїсь поверхні, торкаючись неї руками й ногами (про людину).
Приклади
- Козак, зігнувшись, простував до могили. Прийшов під саму могилу і став крадькома, як кіт, закрадатися вгору, лізучи на руках і ногах. (А. Чайковський)
- Зігнулося так, мов на ногах і на руках лізе. А борода аж по землі волочиться. (Панас Мирний)
Пересуватися на колінах.
Приклади
- Інші [поклонники ідола] зі стурбованими лицями, на колінах лізли по острім камінні, щоб устами доторкнутися до чорного мармуру. (І. Франко)
- Вони зливаються у сіру стандартну масу рвачів та пристосуванців, котрі навкарачки, на колінах чи по-пластунськи лізуть до омріяного середнього класу. (С. Процюк)
перен., розм.
Іти поволі, долаючи неміч, утому.
Приклади
- Уже й вечір, а його нема! Насилу вже, гульк! – лізе додому у пізній вечір ні живий ні мертвий і слова не промовить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Коли чує [Марина] – щось лізе в хату, ледве лізе.... (Панас Мирний)
- Підбігаємо ближче – а се старий Онопрій. Нажав три снопи жита, поклав один на голову, другий на одно плече, а третій на друге, згорбився вдвоє і лізе додому. (І. Франко)
- Маленький похорон звертає в другу вулицю .. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть. (В. Стефаник)
Пересуватися дуже повільно; сунутися.
Приклади
- Важкі сірі хмари лізли низько над землею. (В. Собко)
- Тільки тепер почав пригадувати вчорашній день, але не міг все вловити. Думки лізли повільно й ліниво. (М. Сиротюк)
Минати надзвичайно повільно.
Приклади
- Кожна година здається мені вічністю. Час так лізе поволі – як ніколи. (М. Коцюбинський)
по чому, з чого і без дод.
Хапаючись руками або чіпляючись ногами, лапами, підійматися по чому-небудь угору або спускатися вниз.
Приклади
- Схаменулись нехрещені, Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю. (Т. Шевченко)
- [Монтаньяр (спускає шнура, причепленого до гачка, за вікно):] Лізь та поглядай уділ .. Долізеш вниз, а там вже клопіт мій, як переправити тебе ще й далі. (Леся Українка)
- Нападаючі [нападники] лізли вгору, мов сарана, і вже тіснили русичів до внутрішнього заборола. (В. Малик)
- От не спить він, ворочається, коли се так як опівночі чує – щось ніби лізе з горища, світло якесь крізь щілочку у дверях світиться. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)
Важко підійматися (нагору).
Приклади
- А ми все ліземо вгору. Перед нами виростають дві гори, одна другої вище [одна за другу вища]. (М. Коцюбинський)
- Важко було лізти, дуже важко, я й не думав, що так важко буде. (В. Нестайко)
перен.
Переміщатися вгору або сповзати вниз (про неживі предмети).
Приклади
- Той кожух, що лежав у мого Павла під головами, лізе, лізе з лави, спускається, спускається додолу. (Ганна Барвінок)
- Настає вечір, і лізе на небо червоний місяць. (Ю. Яновський)
- Сонце лізе й лізе вгору і все навколо золотить. (Н. Забіла)
- Сиві брови коронного лізуть на лоба. Матка Боска! Єзус Марія, та це ж знову повстання на Україні! (В. Чемерис)
на кого – що.
Видиратися на кого-небудь високого, що-небудь високе.
Приклади
- – А якого гаспида ти там стогнеш? – пита його Настуся, дивуючись, що її дурень та осміляється без спросу [без дозволу] лізти на піч. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- А зимою [Дубиха] лізла на піч, впевняючи всіх, що хора. (О. Кобилянська)
- І коли наймит, запрігши коні, хотів лізти на своє місце, отець Діяковський промовив: “Я сам поїду”. (Т. Осьмачка)
- – Чи не по двоє в сідлі? – Справді таке, як по двоє... Чи це вже вояків стільки на світі піднялось, що по двоє на коня лізуть? (О. Гончар)
перен.
Насуватися зверху на що-небудь; наповзати (у 1 знач.), налазити.
Приклади
- Море бушує, ревуть хвилі і лізуть на берег, щоб усе затопити. (М. Коцюбинський)
- Вони [рослини] лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів. (О. Довженко)
- Синя хвиля знову лізе на кладку, миє Орисі чобітки. (Григорій Тютюнник)
перен.
Напирати на кого-небудь, штовхати когось, пхатися.
Приклади
- Хоч купити, власне, було майже нічого, сотні або й тисячі чоловіків юрмилися в магазинах і біля них, лізли один на одного, пробивалися з боєм до прилавків. (П. Загребельний)
до кого – чого, з ким – чим, з інфін. і без дод., перен., розм.
Настирливо звертатися до кого-небудь, робити щось проти його волі; набридати.
Приклади
- Гапка, бачте, заходилась хату білити та: “Не лізь, – каже, – попід руки, гуляй отутечки, поки впораюсь”. (Марко Вовчок)
- – Геть ік бісу, не лізь! – одказав Жук і закрив голову подушкою. (Панас Мирний)
- Се просто земляцька недбалість .. Вороного. Чого ж було лізти: давайте п'єсу?! (Леся Українка)
- – Не лізьте до мене, одчепіться од мене! – схлипуючи, казав Піхтір і ховав у рядно своє червоне, заплакане, в пилу і в патьоках лице. (С. Васильченко)
Утручатися в чиєсь життя, у чужі справи.
Приклади
- – Тату, не лізьте! Я роблю й маю право на своє добро. (І. Нечуй-Левицький)
- Добро Хіврі, що її свекруха не лізе, не мішається ні до чого. (Грицько Григоренко)
- – Єсть тут, розумієш, один моральний скот, один учитель гімназії. Мало йому, стерві, учеників за моральністю слідкувать, він ще в чуже родинне життя лізе. (В. Винниченко)
- – А догматики, вони й сьогодні ще не перевелись. Той лізе думки твої перевіряти, а той помпезну арку якусь будує серед степу. (О. Гончар)
- – Хай! Не виженемо. А як уже поміж себе розбиратимуться, то їхні справи. Мені туди не лізти! (Люко Дашвар)
Домагатися чого-небудь; чіплятися до когось.
Приклади
- Дідона наодріз сказала: “К чорту убирайся, На мене більш не женихайся... Не лізь! Бо розіб'ю і ніс!”. (І. Котляревський)
- – Матвію, не лізь, бо вдарю. Матвію! Ну, що тобі за інтерес? – тихо гомоніла дівчина. (Григорій Тютюнник)
- З усіма він добрий, з усіма жартує, з обіймами лізе, але ні до одної по-справжньому не прихиляється. (М. Стельмах)
- Грубо, негарно якось вийшло, як і в отих розбалуваних дівчачою увагою механізаторів, що сп'яну лізуть до кожної з обіймами. (О. Гончар)
Настирливо йти, проникати куди-небудь.
Приклади
- [Химка:] Та не лізьте притьмом у хату, одступіться од вікон! (М. Старицький)
- Хтось усилковувався пройти у горниці, слуга не пускала: – Та куди ти лізеш? Дай хоч напитися батюшці чаю. (Панас Мирний)
- – Куди ти лізеш? Що ти міряєш?! – кричав Йоган. (М. Івченко)
- – Що це таке повелося: кожен тобі лізе в квартиру. На роботі не відіб'єшся від них, так ще й тут пороги оббивають.... (Іван Ле)
- – Куди ти прешся, ідоле?! – насідала на когось баба Параска. – Ні світ ні зоря уже й лізуть! Та ноги обмітай!... (Є. Кравченко)
- – Ти куди лізеш, малий! Ти диви який жалісний! – тяжкий чобіт копнув Чіпку під ребра і він упав. (Д. Білий)
Навально насуватися (про ворожі сили).
Приклади
- На Тараса [Трясила] юрби лізуть перед нього і по нім. (В. Сосюра)
- Зелена стіна густого штахету сунеться вперед. Ламається, падають штахетини, переступають через них ті, що позаду, і лізуть навально до наших окопів. (Є. Доломан)
у що, зневажл.
Намагатися досягти певного становища.
Приклади
- – А ти .. піддержав би її. У люди вивів. Бач же, сам лізеш у паничі. (Панас Мирний)
- Син простого одеського міщанина, він ліз в пани з усієї сили. (І. Нечуй-Левицький)
- Він терпіти не міг, коли його вчили, вказували. Тим більше, що в ці вчителі ліз його власний син. (В. Минко)
Пробиратися, проникати звідкись куди-небудь, а також вибиратися звідкись.
Приклади
- Не лізь, куди голова не влізе. (Номис)
- Обізвалася Зубиха, лізучи з-під покутя і таскаючи превеликенний [превеликий] горщик. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Прийшов додому Демидів батько, і довелося старому лізти в хату вікном. (М. Стельмах)
- Хоч двері відчинені і можна спокійнісінько собі зайти, проте ми ліземо через вікно – де ви бачили, щоб герої на небезпечну операцію ходили крізь двері! (В. Нестайко)
- Крекчучи, лізе [Ганька] під ліжко діставати туфлі “на вихід”. (Г. Тарасюк)
- – А тепер лізь через вікно. Тут невисоко, стоїть лавка. (Г. Пагутяк)
Забиратися куди-небудь потай, крадучись.
Приклади
- – Лізеш у чужу хату красти та хочеш, щоб хазяїн не ловив тебе?... (Панас Мирний)
- – То ти лізла красти? (М. Івченко)
Занурюватися в що-небудь рідке; поринати.
Приклади
- Хто в болото лізе, той ся покаляє [покаляється]. (Номис)
- [Флегон:] Воно страшненько, як сказати правду. Та се, бач, так, як літом в річку лізти: спочатку жаско, а нирнеш – то й рай. (Леся Українка)
- Хлопчаки, що вже повилазили на берег, здивовано поглянули на нього, потім один з них похитав головою і порадив чоловікові самому лізти в море [діставати монету], коли він хоче потрапити на вечерю до крабів. (В. Собко)
- До лісу – рукою подати, лише треба знову в воду лізти, щоб метрів двадцять перебрести. (К. Гриб)
розм.
Просовувати руку (пальці) куди-небудь, у щось.
Приклади
- Гнат лізе в кошик, витяга звідти присмирнілу курку і грудочку масла, загорнуту в ганчірку. (Григорій Тютюнник)
- Таки лізе чоловік рукою до кишені, і там шелестять листки тютюну. (М. Стельмах)
- Коли він ліз до кишені, відкинувши полу свити, Юрасикові здалося, що під свитою військовий мундир. (П. Воронько)
- Андрій лізе до кишень, знаходить квитка, показує. (О. Ірванець)
у що, під що і без дод., перен., розм.
Проникати, потрапляти в небезпечне місце.
Приклади
- [Орест:] Підлітком я мав звичай .. бігати на пожар [пожежу] і там орудувати укупі з пожарними [пожежниками,] лізучи у найбільший вогонь. (Леся Українка)
- Дорога до Ясіня майже відтята. Їхати від хати вниз, значить лізти під кулю якому-небудь москаликові. (У. Самчук)
- Та вже ніхто не наважувався лізти у вогонь – усе було охоплено полум'ям. (В. Малик)
Намагатися взяти участь у чому-небудь, втрутитися в щось (у бій, бійку, небезпечну справу, суперечку і т. ін.).
Приклади
- Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя. Даремна, каже, річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь. (Л. Глібов)
- Згинаючись від сміху, намагалася пояснити Мері ісправникові, але той, не розуміючи гаразд причини сміху й невдоволений, що в розмову лізуть молодші, сердито обірвав її. (Б. Антоненко-Давидович)
- – Чого йому було у політику лізти? (Ірина Вільде)
Пробиватися вгору крізь яку-небудь масу (про рослини); вилазити (у 3 знач.).
Приклади
- – Стояв оце, діду Пилипе, на межі, так видно, як пшениця з землі лізе. (Остап Вишня)
- Іде весна ланами .. Де не ступить – з-під землі лізуть паростки малі. (Н. Забіла)
Занурюватися в що-небудь під дією сили.
Приклади
- Руда здавалася м'якою і податливою: тільки постав бур куди треба – і він сам лізе в руду, як ніж у масло. (Д. Ткач)
Виповзати, проступати назовні.
Приклади
- Напік спершу такого хліба, що і в руках не вдержиш: рідкий, крізь пучки лізе, кислий. (Ганна Барвінок)
- Воно [волосся] лізло з-під шапки та крізь дірки в шапці. (М. Коцюбинський)
- Нагло зайшов [Дясмелик] у хату в коротенькій кавалерійській куртці .. і шапці-кубанці, з-під якої крученим прядивом ліз чуб. (Григорій Тютюнник)
- Кайдан може налякати й самого дідька: .. великий ніс, товсті губи, витрішкуваті очі, кудлаті брови, ще й чорні патли лізуть з-під шапки. (Ю. Мушкетик)
Потрапляти куди-небудь, зумовлюючи неприємні відчуття.
Приклади
- Спереду аж у вічі йому волосся лізе, уха закриває, по потилиці шльопається. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Під ногами стріляють петарди, і дим лізе у рот. (М. Коцюбинський)
- Він іноді стріпує довгим волоссям, яке лізе йому в очі, і весело поблискує своїми білими зубами. (В. Винниченко)
- Пахуче сіно лізло з-під рядна в очі. (І. Багряний)
- Повзли [бійці] далі .. Знову лоскотав щоки спориш, .. лізли в очі сухе бадилля будяків, гостролистий пирій.... (Ю. Бедзик)
Розпадатися на шматки (про тканину, хутро і т. ін.).
Приклади
- Смух у мене дуже добрий, – Лізе без ножа. (Я. Щоголів)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.