ЛАЗИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЛА́ЗИТИ ла́жу, ла́зиш, недок.

по чому, на чому і без дод. Пересуватися по поверхні всім тілом у різний час, у різних напрямках і з різною тривалістю дії, не за один раз (про плазунів); плазувати (у 1 знач.). Приклади
  • Був у нього вуж домашній, що нікого не кусав і свобідно всюди лазив. (І. Франко)
Пересуватися по поверхні, майже притискуючись до неї (звичайно про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). Приклади
  • Позіхнула [Меланія] такеньки, що в мене рукава замаяли, а які мухи по столу лазили, то поскочувалися, як насіння од вітру. (Марко Вовчок)
  • Коли її око впало на моє дране коліно, де спокійно лазила божа корівка, – соромливо засміялась. (Г. Косинка)
  • Назад тільки раки лазять. (М. Стельмах)
  • Літали, бігали, лазили якісь жучки й комашки, що теж раділи, мабуть, весні. (Василь Шевчук)
  • Немовля лежить на спинці, по грудях і по животику лазять червоні мурахи. (Є. Гуцало)
Пересуватися на руках і ногах, припадаючи тулубом до якої-небудь поверхні (про людину). Приклади
  • А воно таке маленьке, Воно ще й не лазить. (Т. Шевченко)
  • Професор лазив тоді по палісадничку, .. ловив земляну жабку. (Ю. Яновський)
  • Коли кущами зірвало з нього картуз, то він довго лазив рачки і не міг намацати його на землі. (Григорій Тютюнник)
  • Лазять дівчатка цілими днями на колінах, а вона потім по чотири горішки вкладе їм у долоньки та й виштовхає з двору. (М. Руденко)
перен., розм. Ходити, долаючи перешкоди або шукаючи що-небудь. Приклади
  • Вдень лазила [вдова] на смітниках. Черепки збирала. (Т. Шевченко)
  • Тільки бур'ян густіший та трава, як очерет, вище голови така, що не продерешся, та купки. Лазимо, спотикаємось. (І. Багряний)
  • – Каторжний промисел [сіль збирати] .. Ноги тобі пороз'їдає, руки пороз'їдає, а ти все бродиш, лазиш по багнищах та лиманах, бо це твій хліб. (О. Гончар)
  • Пішли вони з лісниками, з єгерями, лазили, лазили в хащах. (О. Бердник)
  • Малий лазить по скелях, грає в піжмурки зі скіфською бабою. (Л. Костенко)
  • Влітку там взагалі на вулицях нікого не зустрінеш.., але можна годинами лазити по піску й щебеню і нікого не зустріти, я вже мовчу, що там робиться взимку. (С. Жадан)
перен., розм. Ходити без діла; тинятися. Приклади
  • – Казала я тобі, не лазь по сонці! Так от же буде лазити, поки знов її трясця вхопить! (Леся Українка)
  • Я сам собі видаюся хворою, напів божевільною [напівбожевільною] людиною, яка ні з того, ні з сього лазить уже цілу добу по вулиці. (В. Винниченко)
  • [Микита:] Ходять, лазять, заважають, Від роботи одривають. Хоч покинь, та з двору йди.... (О. Олесь)
по чому, з чого і без дод. Те саме, що лі́зти 3, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Приклади
  • Прийшлося дідові драбину приставляти, по липі з уликом лазити. (Панас Мирний)
  • Там був приставлений на горище товстий дрючок, по которому [якому] кури лазили на сідало. (І. Нечуй-Левицький)
  • Я знаю, що це чисто інстинктове, останок здатності наших предків лазити по деревах і хапатись за віти. (В. Винниченко)
  • По драбині лазила в льох дівчина. (К. Гордієнко)
  • Якщо воно хотіло залізти на дерево, до нього несли драбину, але по драбині Ях'я лазити не хотів. (С. Тельнюк)
через що. Піднімаючись на що-небудь, переміщатися на інший бік; перелазити. Приклади
  • – Чого це ти, Кайдашенку, лазиш через наші перелази? (І. Нечуй-Левицький)
  • Ось перелаз, що хлопчиком ще лазив Він через нього. (М. Рильський)
у що, до чого. Проникати всередину чого-небудь. Приклади
  • – Балаш, здається, людина з достатками, але я в його скриню не лазив. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він в шахту лазив, в лунах криці, туди, де сонце тільки сниться, тому він, може, так і зблід. (В. Сосюра)
  • Він [дядя Михайло] і на Чорному морі плавав, і навіть у підводний човен лазив. (Б. Антоненко-Давидович)
розм. Заглядати куди-небудь. Приклади
  • Вже обнишпорив у хаті всі куточки – під лавою, під столом, за діжею, навіть у духовку лазив. (В. Близнець)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.