ЛІЗТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. Приклади

[Марина:] Дивися, чорная змія По снігу лізе.... (Т. Шевченко)

Пересуватися по якій-небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібних живих істот, які мають багато ніг). Приклади

Упав на стовбур білий відблиск сонця, І комашинка лізе по йому [ньому]. (М. Рильський)

на чому і без дод. Пересуватися, припадаючи тулубом до якоїсь поверхні, торкаючись неї руками й ногами (про людину). Приклади

Козак, зігнувшись, простував до могили. Прийшов під саму могилу і став крадькома, як кіт, закрадатися вгору, лізучи на руках і ногах. (А. Чайковський)
Зігнулося так, мов на ногах і на руках лізе. А борода аж по землі волочиться. (Панас Мирний)

Пересуватися на колінах. Приклади

Інші [поклонники ідола] зі стурбованими лицями, на колінах лізли по острім камінні, щоб устами доторкнутися до чорного мармуру. (І. Франко)
Вони зливаються у сіру стандартну масу рвачів та пристосуванців, котрі навкарачки, на колінах чи по-пластунськи лізуть до омріяного середнього класу. (С. Процюк)

перен., розм. Іти поволі, долаючи неміч, утому. Приклади

Уже й вечір, а його нема! Насилу вже, гульк! – лізе додому у пізній вечір ні живий ні мертвий і слова не промовить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Коли чує [Марина] – щось лізе в хату, ледве лізе.... (Панас Мирний)
Підбігаємо ближче – а се старий Онопрій. Нажав три снопи жита, поклав один на голову, другий на одно плече, а третій на друге, згорбився вдвоє і лізе додому. (І. Франко)
Маленький похорон звертає в другу вулицю .. Хлопчики померзли, і баби ледво лізуть. (В. Стефаник)

Пересуватися дуже повільно; сунутися. Приклади

Важкі сірі хмари лізли низько над землею. (В. Собко)
Тільки тепер почав пригадувати вчорашній день, але не міг все вловити. Думки лізли повільно й ліниво. (М. Сиротюк)

Минати надзвичайно повільно. Приклади

Кожна година здається мені вічністю. Час так лізе поволі – як ніколи. (М. Коцюбинський)

по чому, з чого і без дод. Хапаючись руками або чіпляючись ногами, лапами, підійматися по чому-небудь угору або спускатися вниз. Приклади

Схаменулись нехрещені, Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю. (Т. Шевченко)
[Монтаньяр (спускає шнура, причепленого до гачка, за вікно):] Лізь та поглядай уділ .. Долізеш вниз, а там вже клопіт мій, як переправити тебе ще й далі. (Леся Українка)
Нападаючі [нападники] лізли вгору, мов сарана, і вже тіснили русичів до внутрішнього заборола. (В. Малик)
От не спить він, ворочається, коли се так як опівночі чує – щось ніби лізе з горища, світло якесь крізь щілочку у дверях світиться. (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

Важко підійматися (нагору). Приклади

А ми все ліземо вгору. Перед нами виростають дві гори, одна другої вище [одна за другу вища]. (М. Коцюбинський)
Важко було лізти, дуже важко, я й не думав, що так важко буде. (В. Нестайко)

перен. Переміщатися вгору або сповзати вниз (про неживі предмети). Приклади

Той кожух, що лежав у мого Павла під головами, лізе, лізе з лави, спускається, спускається додолу. (Ганна Барвінок)
Настає вечір, і лізе на небо червоний місяць. (Ю. Яновський)
Сонце лізе й лізе вгору і все навколо золотить. (Н. Забіла)
Сиві брови коронного лізуть на лоба. Матка Боска! Єзус Марія, та це ж знову повстання на Україні! (В. Чемерис)

на кого – що. Видиратися на кого-небудь високого, що-небудь високе. Приклади

– А якого гаспида ти там стогнеш? – пита його Настуся, дивуючись, що її дурень та осміляється без спросу [без дозволу] лізти на піч. (Г. Квітка-Основ'яненко)
А зимою [Дубиха] лізла на піч, впевняючи всіх, що хора. (О. Кобилянська)
І коли наймит, запрігши коні, хотів лізти на своє місце, отець Діяковський промовив: “Я сам поїду”. (Т. Осьмачка)
– Чи не по двоє в сідлі? – Справді таке, як по двоє... Чи це вже вояків стільки на світі піднялось, що по двоє на коня лізуть? (О. Гончар)

перен. Насуватися зверху на що-небудь; наповзати (у 1 знач.), налазити. Приклади

Море бушує, ревуть хвилі і лізуть на берег, щоб усе затопити. (М. Коцюбинський)
Вони [рослини] лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися на хлів. (О. Довженко)
Синя хвиля знову лізе на кладку, миє Орисі чобітки. (Григорій Тютюнник)

перен. Напирати на кого-небудь, штовхати когось, пхатися. Приклади

Хоч купити, власне, було майже нічого, сотні або й тисячі чоловіків юрмилися в магазинах і біля них, лізли один на одного, пробивалися з боєм до прилавків. (П. Загребельний)

до кого – чого, з ким – чим, з інфін. і без дод., перен., розм. Настирливо звертатися до кого-небудь, робити щось проти його волі; набридати. Приклади

Гапка, бачте, заходилась хату білити та: “Не лізь, – каже, – попід руки, гуляй отутечки, поки впораюсь”. (Марко Вовчок)
– Геть ік бісу, не лізь! – одказав Жук і закрив голову подушкою. (Панас Мирний)
Се просто земляцька недбалість .. Вороного. Чого ж було лізти: давайте п'єсу?! (Леся Українка)
– Не лізьте до мене, одчепіться од мене! – схлипуючи, казав Піхтір і ховав у рядно своє червоне, заплакане, в пилу і в патьоках лице. (С. Васильченко)

Утручатися в чиєсь життя, у чужі справи. Приклади

– Тату, не лізьте! Я роблю й маю право на своє добро. (І. Нечуй-Левицький)
Добро Хіврі, що її свекруха не лізе, не мішається ні до чого. (Грицько Григоренко)
– Єсть тут, розумієш, один моральний скот, один учитель гімназії. Мало йому, стерві, учеників за моральністю слідкувать, він ще в чуже родинне життя лізе. (В. Винниченко)
– А догматики, вони й сьогодні ще не перевелись. Той лізе думки твої перевіряти, а той помпезну арку якусь будує серед степу. (О. Гончар)
– Хай! Не виженемо. А як уже поміж себе розбиратимуться, то їхні справи. Мені туди не лізти! (Люко Дашвар)

Домагатися чого-небудь; чіплятися до когось. Приклади

Дідона наодріз сказала: “К чорту убирайся, На мене більш не женихайся... Не лізь! Бо розіб'ю і ніс!”. (І. Котляревський)
– Матвію, не лізь, бо вдарю. Матвію! Ну, що тобі за інтерес? – тихо гомоніла дівчина. (Григорій Тютюнник)
З усіма він добрий, з усіма жартує, з обіймами лізе, але ні до одної по-справжньому не прихиляється. (М. Стельмах)
Грубо, негарно якось вийшло, як і в отих розбалуваних дівчачою увагою механізаторів, що сп'яну лізуть до кожної з обіймами. (О. Гончар)

Настирливо йти, проникати куди-небудь. Приклади

[Химка:] Та не лізьте притьмом у хату, одступіться од вікон! (М. Старицький)
Хтось усилковувався пройти у горниці, слуга не пускала: – Та куди ти лізеш? Дай хоч напитися батюшці чаю. (Панас Мирний)
– Куди ти лізеш? Що ти міряєш?! – кричав Йоган. (М. Івченко)
– Що це таке повелося: кожен тобі лізе в квартиру. На роботі не відіб'єшся від них, так ще й тут пороги оббивають.... (Іван Ле)
– Куди ти прешся, ідоле?! – насідала на когось баба Параска. – Ні світ ні зоря уже й лізуть! Та ноги обмітай!... (Є. Кравченко)
– Ти куди лізеш, малий! Ти диви який жалісний! – тяжкий чобіт копнув Чіпку під ребра і він упав. (Д. Білий)

Навально насуватися (про ворожі сили). Приклади

На Тараса [Трясила] юрби лізуть перед нього і по нім. (В. Сосюра)
Зелена стіна густого штахету сунеться вперед. Ламається, падають штахетини, переступають через них ті, що позаду, і лізуть навально до наших окопів. (Є. Доломан)

у що, зневажл. Намагатися досягти певного становища. Приклади

– А ти .. піддержав би її. У люди вивів. Бач же, сам лізеш у паничі. (Панас Мирний)
Син простого одеського міщанина, він ліз в пани з усієї сили. (І. Нечуй-Левицький)
Він терпіти не міг, коли його вчили, вказували. Тим більше, що в ці вчителі ліз його власний син. (В. Минко)

Пробиратися, проникати звідкись куди-небудь, а також вибиратися звідкись. Приклади

Не лізь, куди голова не влізе. (Номис)
Обізвалася Зубиха, лізучи з-під покутя і таскаючи превеликенний [превеликий] горщик. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Прийшов додому Демидів батько, і довелося старому лізти в хату вікном. (М. Стельмах)
Хоч двері відчинені і можна спокійнісінько собі зайти, проте ми ліземо через вікно – де ви бачили, щоб герої на небезпечну операцію ходили крізь двері! (В. Нестайко)
Крекчучи, лізе [Ганька] під ліжко діставати туфлі “на вихід”. (Г. Тарасюк)
– А тепер лізь через вікно. Тут невисоко, стоїть лавка. (Г. Пагутяк)

Забиратися куди-небудь потай, крадучись. Приклади

– Лізеш у чужу хату красти та хочеш, щоб хазяїн не ловив тебе?... (Панас Мирний)
– То ти лізла красти? (М. Івченко)

Занурюватися в що-небудь рідке; поринати. Приклади

Хто в болото лізе, той ся покаляє [покаляється]. (Номис)
[Флегон:] Воно страшненько, як сказати правду. Та се, бач, так, як літом в річку лізти: спочатку жаско, а нирнеш – то й рай. (Леся Українка)
Хлопчаки, що вже повилазили на берег, здивовано поглянули на нього, потім один з них похитав головою і порадив чоловікові самому лізти в море [діставати монету], коли він хоче потрапити на вечерю до крабів. (В. Собко)
До лісу – рукою подати, лише треба знову в воду лізти, щоб метрів двадцять перебрести. (К. Гриб)

розм. Просовувати руку (пальці) куди-небудь, у щось. Приклади

Гнат лізе в кошик, витяга звідти присмирнілу курку і грудочку масла, загорнуту в ганчірку. (Григорій Тютюнник)
Таки лізе чоловік рукою до кишені, і там шелестять листки тютюну. (М. Стельмах)
Коли він ліз до кишені, відкинувши полу свити, Юрасикові здалося, що під свитою військовий мундир. (П. Воронько)
Андрій лізе до кишень, знаходить квитка, показує. (О. Ірванець)

у що, під що і без дод., перен., розм. Проникати, потрапляти в небезпечне місце. Приклади

[Орест:] Підлітком я мав звичай .. бігати на пожар [пожежу] і там орудувати укупі з пожарними [пожежниками,] лізучи у найбільший вогонь. (Леся Українка)
Дорога до Ясіня майже відтята. Їхати від хати вниз, значить лізти під кулю якому-небудь москаликові. (У. Самчук)
Та вже ніхто не наважувався лізти у вогонь – усе було охоплено полум'ям. (В. Малик)

Намагатися взяти участь у чому-небудь, втрутитися в щось (у бій, бійку, небезпечну справу, суперечку і т. ін.). Приклади

Хотів сказать ще більше я, Та перебила доленька моя. Даремна, каже, річ, і рот тобі замажуть, Сиди собі, не лізь. (Л. Глібов)
Згинаючись від сміху, намагалася пояснити Мері ісправникові, але той, не розуміючи гаразд причини сміху й невдоволений, що в розмову лізуть молодші, сердито обірвав її. (Б. Антоненко-Давидович)
– Чого йому було у політику лізти? (Ірина Вільде)

Пробиватися вгору крізь яку-небудь масу (про рослини); вилазити (у 3 знач.). Приклади

– Стояв оце, діду Пилипе, на межі, так видно, як пшениця з землі лізе. (Остап Вишня)
Іде весна ланами .. Де не ступить – з-під землі лізуть паростки малі. (Н. Забіла)

Занурюватися в що-небудь під дією сили. Приклади

Руда здавалася м'якою і податливою: тільки постав бур куди треба – і він сам лізе в руду, як ніж у масло. (Д. Ткач)

Виповзати, проступати назовні. Приклади

Напік спершу такого хліба, що і в руках не вдержиш: рідкий, крізь пучки лізе, кислий. (Ганна Барвінок)
Воно [волосся] лізло з-під шапки та крізь дірки в шапці. (М. Коцюбинський)
Нагло зайшов [Дясмелик] у хату в коротенькій кавалерійській куртці .. і шапці-кубанці, з-під якої крученим прядивом ліз чуб. (Григорій Тютюнник)
Кайдан може налякати й самого дідька: .. великий ніс, товсті губи, витрішкуваті очі, кудлаті брови, ще й чорні патли лізуть з-під шапки. (Ю. Мушкетик)

Потрапляти куди-небудь, зумовлюючи неприємні відчуття. Приклади

Спереду аж у вічі йому волосся лізе, уха закриває, по потилиці шльопається. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Під ногами стріляють петарди, і дим лізе у рот. (М. Коцюбинський)
Він іноді стріпує довгим волоссям, яке лізе йому в очі, і весело поблискує своїми білими зубами. (В. Винниченко)
Пахуче сіно лізло з-під рядна в очі. (І. Багряний)
Повзли [бійці] далі .. Знову лоскотав щоки спориш, .. лізли в очі сухе бадилля будяків, гостролистий пирій.... (Ю. Бедзик)

Розпадатися на шматки (про тканину, хутро і т. ін.). Приклади

Смух у мене дуже добрий, – Лізе без ножа. (Я. Щоголів)

ЛІ́ЗТИ лі́зу, лі́зеш, недок.