ЗДОБУВАТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЗДОБУВА́ТИСЯ а́юся, а́єшся, недок., ЗДОБУ́ТИСЯ, у́дуся, у́дешся; мин. ч. здобу́вся, була́ся, ло́ся; наказ. сп. здобу́дься; док.

чого, розм. Діставати, отримувати, придбавати що-небудь. Приклади

на що, розм. Бути здатним досягати чого-небудь, спромагатися на щось. Приклади

Здобувається [Тихович] на рештку енергії, аби скінчити виноградник. (М. Коцюбинський)
– Ось так усе життя – перекотиполем по різних країнах, змінював професії, працював за угодами, здобувався на певні статки, а озираєшся тепер з цієї життєвої палуби і виявляєш, що довкола тебе – порожнеча. (О. Гончар)
Ішов [Ярослав] на Київ швидко й упевнено, в дорозі прилучалися до нього всі, хто здобувався на якусь зброю. (П. Загребельний)
Купив [Степан] плуг, борону, нарешті здобувся на пару сильних коней. (А. Крушельницький)
Я хочу, нехай і не здобувшись на щось значне, жити в злагоді з власною совістю і з Богом. (Ю. Мушкетик)

тільки недок. Пас. до здобува́ти 1, 3, 4. Приклади

Княжа Русь не знала якоїсь системи, якогось сталого й законного порядку передавання й наслідування княжих столів: столи не наслідувалися, а здобувалися. (з наук. літ.)
Я нишком дивувався, як усе ж таки легко здобувається популярність і як .. усе на світі влаштовано просто й приємно. (Б. Антоненко-Давидович)
[Кічунов:] На жаль, світ побудований так, що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань.... (О. Довженко)
На стінах – полиці з улюбленими книжками, а серед них на видноті стоять словники, з яких безперервно здобуваються самоцвіти й золото народної мови. (з наук. літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.