ЗДОБУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ЗДОБУВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ЗДОБУ́ТИ, у́ду, у́деш; мин. ч. здобу́в, була́, ло́; наказ. сп. здобу́дь; док.

кого, що. Діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-небудь. Приклади
  • О, не один нащадок Прометея Блискучу іскру з неба здобував. (Леся Українка)
  • В Черкаси їздив [Матвій], в Київ наїжджав, І де гвинтом іржавим розживався, А де старе магнето здобував. (Л. Первомайський)
  • Сказали нам: здобудьте заложників – ми здобули. (І. Муратов)
що. Заробляти, отримувати за свою працю. Приклади
  • – Я не хочу ваших грошей, вашого нічого... Я здобуватиму своєю працею.... (Л. Яновська)
  • Вже чотири роки Юрко живе самотній, як палець. Уже чотири роки, як сам здобуває кусник хліба, тяжко здобуває. (М. Томчаній)
  • Картопля кінчалася в Катранників, і господар никав околицями: чи не здобуде чого для сім'ї? (В. Барка)
кого, що. Брати, завойовувати кого-, що-небудь, оволодівати кимось, чимось у бою, зі зброєю в руках. Приклади
  • Небіжчик Ругвальд любив срібло і вмів здобувати його. (І. Білик)
  • Сьомого травня наші війська здобули Сапун-гору. (В. Кучер)
  • – Знаю все про намір лютий .. За звичаєм войовницьким починай же цю війну ти, – Я в руках меча тримаю, щоб мечем тебе здобути! (М. Бажан, пер. з тв. Ш. Руставелі)
що. Досягати чого-небудь у боротьбі, наполегливій праці, навчанні і т. ін. Приклади
  • Ісакій танцював. Кидав сухим, змореним тілом і наче нову силу здобував. (Валерій Шевчук)
  • Живуть і трудяться в поті чола солдати, сержанти, старшини та їхні наставники – офіцери, здобуваючи високу виучку, бойову майстерність. (О. Шугай)
  • Мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю. (М. Коцюбинський)
  • Цей маєточок старий Мартович здобув своєю солідною працею без нічиєї кривди. (В. Стефаник)
що, перен. Діставати, мати що-небудь (урок, користь і т. ін.) як результат чогось. Приклади
  • Спеціальні заборони для посадовців мають антикорупційну спрямованість і виключають можливість зловживати службовим становищем, здобуваючи з цього певну вигоду. (із журн.)
  • Україна – насамперед держава прикордонна між Заходом і Сходом так само, як і Литва. Із цього можна здобути користь. (із журн.)
що, чого. Виймати, витягувати звідки-небудь. Приклади
  • Ярема відчинив материну скриню, здобув штани, сорочку, пояс – поклав усе на лаві. (П. Кочура)
  • Подлубавшись у кишені, він здобув ще одного папірця. (Ю. Збанацький)
що. Добувати, виділяти, виробляти, одержувати що-небудь. Приклади
  • Без бджоли меду не здобудеш. (О. Донченко)
  • Всі спроби кінчалися невдачею. Та й що можна здобути з вакцини, од якої сам Великопольський відцурався давним-давно? (М. Дашкієв)
що. Те саме, що видобува́ти 2. Приклади
  • Я піду у Сибір, де здобувають золото, де тайга шелестить попід кручами. (В. Сосюра)
  • Розкопав [дід] на березі Сугаклею вихід граніту на поверхню й здобув каменю на підмурки до нового двоповерхового будинку. (Ю. Яновський)
  • Життя відшароване звуком і змістом..; долоні, пронизані сонячним вістрям, слова здобувають з-під шару пісків. (П. Мовчан)
що, рідко. Одержувати (перев. лист). Приклади
  • Родичі Павлові здобули від нього лист, що незабаром буде. (Ганна Барвінок)
що, чого, перен. Примушувати з'являтися, виникати; виклика́ти. Приклади
  • Чи можем ми, діти, веселими бути, Як ненька в недолі, в нужді побивається нами? Де ж тута веселого слова здобути? (Леся Українка)
  • Фаніон ледве здобула з себе: – Пан! Пан! Ми бачили Пана! (Н. Королева)
  • Який то жар заллє хлоп'ячі груди, Коли на очах в тисячі людей Він здійме скрипку й перший звук здобуде, Неначе з молодих своїх грудей! (Л. Первомайський)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.