ЗАГОВОРЮВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох

що, до кого, з ким і без дод. Починати розмову, бесіду, звертаючись до кого-небудь; вступати в розмову з ким-небудь. Приклади

Лошаков, видно, радий, граючи весело очима, ходив по хаті і заговорював то з тим, то з другим із дворян. (Панас Мирний)
Васько змінив свою тактику. Він почав заговорювати до дівчини. (Ю. Збанацький)
Коли він зайде, то все щось заговорить до тітки, зажартує. (Н. Кобринська)
Поперед ворота проходили люди, і ніхто з бабою слова не заговорив. (В. Стефаник)
Кирпань не сперечався, ще більше погорбився й заговорив улесливо: – Та й у самім ділі, заходь, куме! (М. Хвильовий)
Потім до жінки заговорив [Іван]: – А знайди лишень, Маріє, мішок. (А. Головко)

Робити натяк, говорити з натяком, умовляти на що-небудь. Приклади

Завіновський почав піддобрюватись до тещі та все заговорював, щоб вона оддала йому свою третину городу. (І. Нечуй-Левицький)
Марко кілька разів заговорював, щоб їхати далі, та Петро й думати про те не хотів. (А. Чайковський)

тільки док., про кого – що і без дод. Почати говорити про когось, щось, обговорювати кого-, що-небудь, роблячи широковідомим. Приклади

На другий же день трохи не все місто заговорило про Парасчину болість, – чого вона і від чого. (Панас Мирний)
Першого року про ланкову Олену Троян пішла чутка по району, другого року в області заговорили, а на третій – нагородили її орденом. (В. Кучер)
Уперше заговорили про можливість евакуації в суботу ввечері, годині об одинадцятій. (Ю. Щербак)

тільки док., перен. Почати видавати виразні звуки (про музичні інструменти, вогнепальну зброю). Приклади

Як музика тільки поведе смичком по струнах, і заговорять вони то зично-радісно, то журливо-плакучо. (Панас Мирний)
Потім заговорили кулемети віддалено і глухо. (І. Цюпа)
Звук басолі ніби розплився в скрипковій темі і тут же чітко виділився у самостійний мотив .. І зразу ж у такт басолі заговорив бубон. (Б. Левін)

у кому, перен. Виявлятися в певній поведінці, настроях, діяльності і т. ін. Приклади

Як жінка і мати двох дітей, Олена не могла залишатися спокійною та байдужою, в ній заговорили гордість і честь. (Григорій Тютюнник)
Заговорив у Толі старий, досвідчений розвідник, який не раз робив переполох в німецьких окопах. (В. Козаченко)
Професійна офіцерська гоноровитість раптом прокинулась, заговорила в ньому. (О. Гончар)

кого, що. Впливати на кого-, що-небудь; уміло говорячи, переконувати в чомусь кого-небудь. Приклади

Тільки тоді, коли голова комісії сказав: “Досить”, я пожалкував, що .. так мало дали говорити. А міг би, здавалось, заговорити всю комісію. (Ю. Збанацький)
– Щось ви сьогодні неговіркий. – Наговоривсь із слідчим. – А він такий, що заговорить будь-кого! (Василь Шевчук)

Відвертати увагу або втомлювати розмовою. Приклади

– Ви, діду, не заговорюйте нас, – сердито сказав Горовий. – Ми вас категорично запитуємо: чому не сповістили про хворобу? (О. Бердник)
Вони вже умовилися. Доктор Івановський заговорить пацієнтку, тим часом професор Трембовський напише записку до психіатричної і пошле її з таксі. (Ю. Смолич)
– Ну, пробач, Тарасе, що я тебе заговорила. Поїду я. Коні досі відпочили. (Ю. Збанацький)

Заворожувати, зачаровувати магічним словом. Приклади

Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор'ї були, від кулі теж заговорюють, по книгах чорноморських вичитали. (М. Хвильовий)
– Коли б же його заговорити або заворожити, щоб він каменем став. (І. Нечуй-Левицький)

док. і рідко недок. Починати говорити, користуватися мовою, промовляти слова. Приклади

Вважають, що молодша дитина в родині заговорює пізніше за інших. (з наук.-попул. літ.)
– Хто то? – спитала Марина. – Заговорила! Слава Богу, заговорила! – почула вона чийсь голос. (Панас Мирний)
– Ніхто ніколи не чув, щоб він засміявся або заговорив так, як людська дитина... Завжди сиділо то само десь в куточку і щось думало та й думало. (І. Керницький)

ЗАГОВО́РЮВАТИ юю, юєш, недок., ЗАГОВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док.