ВОРОХОБИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОРОХО́БИТИ блю, биш; мн. ворохо́блять; недок., розм.

що і без дод. Те саме, що воруши́ти 1, 4. Приклади

Суворий, посмикуючи борідку, ворохобив у пам'яті накопичений досвід. (Олесь Досвітній)
Мабуть, накликана смерть – щось хиже, безжальне, таке, що ворохобить навколо повiтря i темряву. (Р. Андріяшик)

кого, що. Те саме, що бунтува́ти. Приклади

І зачали оскаржати [звинувачувати] Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він Христос Цар. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
І як на вічах не раз велелюдних буває, коли там Заколот несамовитий повстане і чернь ворохобить, – Вже головешки летять і каміння, поблискує зброя. (М. Зеров)
Між ними прокинулась неприязнь і ворохобила тайком тут і там молоду, напівдику кров. (О. Кобилянська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.