БУНТУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
БУНТУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.
Чинити бунт, повстання; брати участь у бунті.
Приклади
- Не село бунтувало, а тільки привідці. (М. Коцюбинський)
- Стоять заводи та шахти німі (бунтує робітництво). (А. Головко)
розм.
Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування, протест.
Приклади
- [Одарка:] Та що скоїлося, скажи ти мені? Чого ти так бунтуєш та вбиваєшся? (Панас Мирний)
- Коні сердито іржуть. Вони десь бунтують у стайні, б'ють землю ногами, роздувають од гніву ніздрі. (М. Коцюбинський)
- Розумієш, мій інтелект буде бунтувати. (О. Бердник)
кого, що.
Підбурювати до бунту.
Приклади
- До міста доніс пан, що має в селі такого чоловіка, що громаду бунтує. (Б. Лепкий)
Підбурювати проти кого-небудь.
Приклади
- [Рябина:] Ти смієш іще мою дитину проти мене бунтувати? (І. Франко)
кого, що, перен.
Хвилювати, бентежити.
Приклади
- А тільки барва їх [розмов], мелодія раптова тепер, як і тоді, мені бунтує кров. (Леся Українка)
- Зелений плав, сон, дзвін... Бунтує душу... Скільки сонця, праці, втіхи! (К. Гордієнко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.