ЛИЧИТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: личити; підходити; припадати; бути до лиця

Правильніше: підходити (відповідати) кому; годитися кому; бути до пари кому; личити кому; пасувати кому

Слово личити найчастіше вживається в значенні «пасувати до зовнішності людини». «Вбрання було підібрано вибагливо, зі смаком і явно личило їй». (О. Гончар.)
Друге значення слова личити — «пристойно, відповідно до становища, характеру чинити». «…Ви така юна — бездушність вам просто не личить». «В такий час і генералові личило б повеселитися з усіма, пожартувати так, як він умів: незважаючи на ранги, з демократичним перцем. Але зараз це, видно, було не час…» (О. Гончар.) «Хто тут тебе поставив за пророка? Прилюдно жінці личило б мовчати». (Леся Українка.)
Часом слово личити вживають як безособове в застиглій формі 3-ї особи однини — у значенні «як повинно бути», «як належить». «Він ішов мовчки, не поспішаючи, спокійно і поважно, як і личить хазяїнові Дніпрового берега». (О. Донченко.) «А й те сказати: я вже дівка, мені вісімнадцятий пішов, а в мене ще нічогісінько немає, — ні рушників, ні спідниці такої, як личить, ні керсетки нової». (Панас Мирний.)
У значенні «як належить» літературна мова знає також слово годитися. «Най добрі люди розсудять, чи годиться кидати жінку, ламати те, що піп зв'язав…» (М. Коцюбинський.) «П е ч е р и ц я [до Храпка]: …Всю сім'ю вашу люблю… Чого ж мені, сторонньому, та поміж вас мішатись?.. Збивати бучу, сіяти розладдя… Не годиться! Не пристало… Ні — мовчатиму краще». (Панас Мирний.) «[М а к с и м]: Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! Буду їсти та пити, та хороше ходити, — звісно, так, як панові вельможному годиться». (Марко Вовчок.)
Чомусь останнім часом в усному мовленні слово личити почали вживати частіше, ніж слово годитися (в спільному значенні). Спостерігаємо це і в художній літературі, хоча в деяких контекстах, безперечно, краще було б ужити останнє. «Як і личить добрій господарці, Галя ще й курей та качок розвела…» (О. Гончар.) Замість дієслова личить тут, мабуть, доцільніше було вжити дієслово годиться.

Правильніше: тобі личить

Правильніше: одяг (одіж) личить (пасує) комусь

Правильніше: як корові сідло

Правильніше: як личить

Личити найбільше вживається в значенні «пасувати до зовнішності людини». Наприклад: «Вбрання... явно личило їй» (Олесь Гончар). Інше його значення – «пристойно, відповідно до становища, характеру чинити». «Хто тут тебе поставив за пророка? Прилюдно жінці личило б мовчати» (Леся Українка).
Іноді це слово використовують у застиглій формі 3-ї особи однини – у розумінні «як має бути», «як належить». «Він ішов мовчки, не поспішаючи, спокійно й поважно, як і личить хазяїнові Дніпрового берега» (Олесь Донченко). У значенні «як належить» літературна мова знає також слово годитися. «Буду їсти та пити, та хороше ходити – звісно, як панові вельможному годиться» (Марко Вовчок).
Останнім часом в усному мовленні й у художній літературі лексему личити стали використовувати частіше, аніж годитися (в спільному значенні), хоча в деяких контекстах краще було б ужити друге з них.

Правильніше: Як личить сусідам

Правильніше: Тобі личить ця сукня