СПУСКАТИ — СИНОНІМІЯ

спуска́ти (розм.) нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось

спуска́ти розв'язуючи, відокремлювати від прив'язі що-небудь прив'язане

відв'я́зувати розв'язуючи, відокремлювати від прив'язі що-небудь прив'язане.
віддава́ти (морськ.) відв'язувати, відпускати, послаблювати (якір, швартові, вітрила тощо).
відпина́ти відв'язувати прив'язане.

спуска́ти (розм.) робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь

вменша́ти (розм.)
зменша́ти (діал.)
знижа́ти (рідше)
обріза́ти (розм.)
обтина́ти (рідше)
переполови́нювати (розм.) наполовину або на велику частину.
притина́ти (рідко) розмір, обсяг, розмах.
скоро́чувати витрати, норми і т. ін.
уйма́ти (діал.)
ума́лювати (рідко)
умаля́ти (рідко)
уменша́ти (розм.)

спуска́ти (розм.) давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар

віддава́ти (розм.) продавати за певну ціну.
пуска́ти (розм.)
реалізува́ти (спец., розм.) те, що підлягає продажу, збуту.
спла́влювати (розм. рідше) перев. за низьку ціну.
сплавля́ти (розм.) перев. за низьку ціну.
спро́дуватися (розм.) усе, перев. частинами.

спускати на землю

Словник синонімів Караванського

спускати човен, на воду

Словник синонімів Караванського

спускати на берег, людей

Словник синонімів Караванського

спускати голову

Словник синонімів Караванського

спускати курок

натискати на
Словник синонімів Караванського

спускати з ланцюга

Словник синонімів Караванського

спускати хортів

Словник синонімів Караванського

спускати кров

Словник синонімів Караванського

спускати директиви

Словник синонімів Караванського

спускати плян, підлеглим

Словник синонімів Караванського

спускати вагу

Словник синонімів Караванського

спускати провину

Словник синонімів Караванського

спускати овець

Словник синонімів Караванського

спускати на лоба

Словник синонімів Караванського

спускати крила

Словник синонімів Караванського

спускати голову

Словник синонімів Караванського

спускати у воду

Словник синонімів Караванського

спускати тварин

Словник синонімів Караванського

спускати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)