БЛУКАТИ

блука́ти ходити або їздити без певної мети чи напрямку або в пошуках кого-, чого-небудь

броди́ти повільно ходити без певної мети й напрямку; блукати.

пле́нтати (розм. рідше) те саме, що пле́нтатися.

пле́нтатися (розм.) те саме, що блука́ти 1.

тиня́тися (розм.) ходити сюди-туди без певної мети й напрямку; бродити, блукати де-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови

блука́ти ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища

бродя́жити (розм.) бути бродягою.

волокти́ся (розм.) постійно змінювати місцеперебування; бурлакувати, мандрувати.

волочи́тися (розм.) постійно змінювати місцеперебування; мандрувати, бродяжити.

волікти́ся (розм. рідше) постійно змінювати місцеперебування; бурлакувати, мандрувати.

кочува́ти (розм.) мандрувати.

ма́ятися (рідше)

мандрува́ти здійснювати мандрівку.

мота́тися (розм.) їздити по світу, часто змінюючи місце перебування.

ника́ти (розм.) ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища; блукати.

пле́нтати (розм. рідше) те саме, що пле́нтатися.

пле́нтатися (розм.) те саме, що блука́ти 1: їздити по світу, часто змінюючи місце перебування.

таска́тися (розм.)

тиня́тися (розм.) переходити, переїздити з одного місця в інше; провадити мандрівний спосіб життя.

толочи́тися (рідше) вести бродяче життя; блукати по світу.

туля́тися (рідше) поневірятися.

тяга́тися (розм.)

хиля́тися (розм.)

шля́тися (фам.) переходити, переїздити з місця на місце, міняти місце проживання, перебування.

Цифрові лексикографічні системи української мови