ШАРА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, фо-нетичний варіант слова [ша́рга] «сира буряна погода» (див.);

запозичення з угорської мови;

уг. sárga «жовтий; блідий; (про масть) каштановий, буланий», sár (заст.) «тс.» запозичене з давньо-тюркської мови, пор. чув. шурӑ, шур «білий», сарӑ «жовтий», а також кирг. каз. ккалп. ног. аз. тат. сары, тур. ст. sarı, уйг. серик, дтюрк. sarїγ «тс.», у мовах монгольської родини – монг. шар, бур. шара «жовтий»;

у деяких тюркських мовах (булгарській, давньочуваській, хозарській) у давні часи, очевидно, мало значення «жовтий» і «білий»;

ч. šarga «гнідий віл», схв. ша́рга «перістий віл (часто як прізвисько)»;

п. szary «сірий» cпоріднене з укр. си́вий, cі́рий;

запозичення з польської мови;

бр. шэ́ры «сірий», ч. šerý, ч. ст. šĕrý, слц. šerý, вл. šĕry, нл. šery;

запозичене з німецької мови (можливо, за посередництвом польської);

нвн. Schar (свн. schar, двн. skara) «на-товп, сила, купа; зграя (птахів), косяк (риб), велика кількість (низка) однорід-них предметів або істот» пов’язане з дісл. skari «загін», що споріднене з умбр. karu «частина», лат. carō «шматок м’яса; тіло», а також із псл. kora, укр. кора́;

припущення про праслов’янське похо-дження слова (Brückner 540) не обґрун-товане ні формально, ні семантично;

р. [шар] «схил покрівлі», п. [szar] «ряд (в’язок соломи або ґонти на даху)», ч. šar, слц. šiar «тс.»;

очевидно, давнє запозичення з тюркських мов;

пор. чув. сарла «фарбувати», дтюрк. sїr «фарба», sїrčї «художник», алт. туркм. каз. ккалп. тат. сырла «фарбувати», кирг. сырда, уйг. сирла «тс.», які пов’язуються з чув. сӑр, сӑрӑ «фарба», алт. каз. ккалп. ног. туркм. тат. сыр, узб. сир «тс.», уйг. сир «лак, глазур», пор. і монг. калм. шир «фарба»;

існує також припущення (Arnim ZfSlPh 9, 406) про те, що безпосереднім джерелом запозичення є тюрк. saryγ «білий; жовтий» (пор. укр. [шарґа́] «білий бик»);

спроба пов’язання з си́зий (Petersson BSl. Wortst. 28) викликає сумнів;

р. [ша́рить] «фарбувати, розписувати», др. шаръ «фарба, колір», болг. ша́ря «фарбую», м. шари «розмальовує», схв. ша́рати «розмальовувати, фарбувати», слн. šára «строкатість», šárаst «строкатий», стсл. шаръ «фарба»;