РАДІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
раді́ти «дбати, піклуватися»
іє. *rē-dh-/rō-dh-, похідні від *ar-/(a)re- «припасовувати»;
споріднене з лит. rîdyti «показувати», лтс. ruodu, radu, rast «бути звиклим до чогось», ірл. imm-rā́dim «обдумувати», гот. rōdjan «говорити», garēdan «передбачати», двн. rātan «турбуватися», свн. rāt «рада», нвн. Rat «тс.»;
псл. raditi/roditi «турбуватися; бажати, намагатися»;
р. раде́ть «старатися, дбати, піклуватися», бр. [радзе́ць] «сприяти», др. радити «турбуватися», родити «тс.», ч. ст. neroditi «не бажати», вл. rodźeć (rodźić) «бажати, благоволити», нл. roźeś «бажати, прагнути», болг. раде́я «турбуюсь, прагну», схв. ра́дити «прагнути, працювати», слн. [rîditi] «турбуватися, дотримуватися», стсл. радити (нeрадити), родити «турбуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ради́вий
«сприятливий, доброзичливий»
ради́тельний
«ревний, старанний»
радітель
«той, що піклується, доглядач»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| радзе́ць «сприяти» | білоруська |
| раде́я «турбуюсь, прагну» | болгарська |
| rodźeć «бажати, благоволити» (rodźić) | верхньолужицька |
| rodźić | верхньолужицька |
| rōdjan «говорити» | готська |
| garēdan «передбачати» | готська |
| rātan «турбуватися» | давньоверхньонімецька |
| радити «турбуватися» | давньоруська |
| родити «тс.» | давньоруська |
| *rē-dh-/rō-dh- | індоєвропейська |
| *ar-/(a)re- «припасовувати» | індоєвропейська |
| imm-rā́dim «обдумувати» | ірландська |
| ruodu | латиська |
| radu | латиська |
| rast «бути звиклим до чогось» | латиська |
| ródyti «показувати» | литовська |
| roźeś «бажати, прагнути» | нижньолужицька |
| Rat «тс.» | нововерхньонімецька |
| raditi / roditi «турбуватися; бажати, намагатися» | праслов’янська |
| раде́ть «старатися, дбати, піклуватися» | російська |
| ра́дити «прагнути, працювати» | сербохорватська |
| rāt «рада» | середньоверхньнімецька |
| róditi «турбуватися, дотримуватися» | словенська |
| радити (нeрадити) | старослов’янська |
| родити «турбуватися» | старослов’янська |
| нeрадити | старослов’янська |
| neroditi «не бажати» | чеська |
рад
споріднене з дангл. rōt «радісний, радий», rø̄tu «радість», дісл. rø̄task «веселішати», можливо, також лит. rõds «радий, охочий»;
у такому разі може бути зіставлене з гр. ἔραμαι «кохаю», ἔρως «кохання»;
припускається також (КЭСРЯ 377; Brückner 452; AfSlPh 40, 12; Младенов 541) зв’язок з псл. *ārd- (пор. гр. Ἀρδάγαστος – ім’я одного з вождів слов’ян, що відповідає пізнішому слов’янському Radogostъ, гр. Ἀρδαμέρι – *Radoměrъ та ін.);
іє. *rēd- «підбадьорювати; радий»;
псл. radъ «радий» (raditi : roditi «турбуватися»);
р. бр. болг. м. рад, др. радъ, п. вл. нл. rad, ч. слц. rád, слн. rа̀d, стсл. радъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відра́да
відра́дісний
відра́дість
відра́дний
відра́дощі
зра́дищ
«з радощів»
необра́дливий
«безутішний»
неодра́досен
«тс.»
нера́дитися
«бути недбалим, недбайливим, неуважним»
нера́достен
«безутішний, безрадісний»
нерозра́дний
«безутішний»
обра́да
«відрада»
одра́досен
«відрадний, радісний»
порадні́ти
«порадіти»
пора́дощіти
«тс.»
прера́дий
«дуже радий»
ра́дий
ра́дісний
ра́дість
раді́ти
ра́дішний
«радісний»
ра́діщ
«радість, задоволення»
ра́дний
«радий»
радні́ше
радні́ший
ра́достиці
«радість, радіння»
ра́дощ
«радість»
ра́дощі
ра́дувати
ра́дше
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рад | білоруська |
| рад | болгарська |
| rad | верхньолужицька |
| ἔραμαι «кохаю» | грецька |
| ἔρως «кохання» | грецька |
| rōt «радісний, радий» | давньоанглійська |
| rø̄tu «радість» | давньоанглійська |
| rø̄task «веселішати» | давньоісландська |
| радъ | давньоруська |
| *rēd- «підбадьорювати; радий» | індоєвропейська |
| rõds «радий, охочий» | литовська |
| рад | македонська |
| rad | нижньолужицька |
| rad | польська |
| *ārd- (пор. гр. Ἀρδάγαστος -- ім’я одного з вождів слов’ян, що відповідає пізнішому слов’янському Radogostъ, гр. Ἀρδαμέρι -- *Radoměrъ та ін.) | праслов’янська |
| radъ «радий» (raditi : roditi «турбуватися») | праслов’янська |
| raditi | праслов’янська |
| roditi | праслов’янська |
| рад | російська |
| rád | словацька |
| rа̀d | словенська |
| радъ | старослов’янська |
| rád | чеська |
Радисла́в (чоловіче ім’я)
складне утворення з основ слів раді́ти і сла́ва;
р. болг. Радисла́в, бр. Радзісла́ў, п. Radosława (жіноче ім’я), вл. Radysław, слн. Radoslav;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Радзісла́ў | білоруська |
| Радисла́в | болгарська |
| Radysław | верхньолужицька |
| Radosława (жіноче ім’я) | польська |
| Радисла́в | російська |
| Radoslav | словенська |
| раді́ти | українська |
| сла́ва | українська |
Радоми́р (чоловіче ім’я)
можливо, результат видозміни давнішого (псл.) *Radomĕrъ з компонентом měrъ «великий», як у *Voldiměrъ «Володимир»;
складне утворення з основ слів ра́дий, раді́ти та мир;
р. Радоми́р, бр. Радамі́р, ч. слц. Radomír, болг. Ра́доми́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ради́м
Радомиръ
(1401)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Радамі́р | білоруська |
| Ра́доми́р | болгарська |
| měrъ «великий» | праслов’янська |
| *Voldiměrъ «Володимир» | праслов’янська |
| *Radomĕrъ | праслов’янська |
| Радоми́р | російська |
| Radomír | словацька |
| ра́дий | українська |
| раді́ти | українська |
| мир | українська |
| Radomír | чеська |
ра́дій «радіоактивний хімічний елемент»
назву дано П’єром і Марією Кюрі та Бемоном за незвичайну здатність елемента до випромінювання;
нлат. radium утворено від лат. radius «промінь»;
запозичення з новолатинської мови;
р. болг. ра́дий, бр. ра́дый, п. rad, ч. radium, rádium, слц. rádium, м. радиум, схв. ра̑дӣj, ра̑диjум, слн. rádij, rádium;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ра́дый | білоруська |
| ра́дий | болгарська |
| radius «промінь» | латинська |
| радиум | македонська |
| radium | новолатинська |
| rad | польська |
| ра́дий | російська |
| ра̑дӣj | сербохорватська |
| ра̑диjум | сербохорватська |
| rádium | словацька |
| rádij | словенська |
| rádium | словенська |
| radium | чеська |
| rádium | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України