МИЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́ля (міра довжини)

через посередництво середньоверхньонімецької мови (свн. mῑle) запозичено з латинської;
лат. mῑllia є формою множини від mille «тисяча», що виводиться від іє. *smi-ĝzhli «одна тисяча», перший компонент якого зберігається в гр. μἴα «одна», а другий – у гр. χίλιοι «тисяча»;
р. болг. ми́ля, бр. мі́ля, п. вл. нл. mila, ч. míle, слц. míl᾿a, м. милја, схв. мȕља, слн. mílja;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поми́льне «плата посланому від милі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мі́ля білоруська
ми́ля болгарська
mila верхньолужицька
μἴα «одна» грецька
χίλιοι «тисяча» грецька
*smi-ĝzhli «одна тисяча» індоєвропейська
mῑllia «тисяча» латинська
милја македонська
mila нижньолужицька
mila польська
ми́ля російська
мȕља сербохорватська
míl'a словацька
mílja словенська
míle чеська

ми́ло

псл. mydlo, похідне від myti «мити»;
р. мы́ло, бр. мы́ла, др. мыло, п. вл. mydło, ч. mýdlo, слц. mydlo, схв. [м́ило], слн. mílo, стсл. мылο;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зми́лини «змилки»
зми́лки «мильна вода після прання»
зми́лок «невеликий залишок мила»
мили́нє «мильна вода»
ми́ли́ни
ми́ли́ти
милі́ння
милки́й
милова́тий «милоподібний»
милови́ння «ТС.»
ми́льний
ми́льник
ми́ля «обрядове умивання молодих з річки або криниці»
ми́ляний
миля́р «виробник або продавець мила»
миля́рня «миловарня»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мы́ла білоруська
mydło верхньолужицька
мыло давньоруська
mydło польська
mydlo праслов’янська
мы́ло російська
м́ило сербохорватська
mydlo словацька
mílo словенська
мылο старослов’янська
mýdlo чеська
myti «мити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України