МИЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ми́ля (міра довжини)
через посередництво середньоверхньонімецької мови (свн. mῑle) запозичено з латинської;
лат. mῑllia є формою множини від mille «тисяча», що виводиться від іє. *smi-ĝzhli «одна тисяча», перший компонент якого зберігається в гр. μἴα «одна», а другий – у гр. χίλιοι «тисяча»;
р. болг. ми́ля, бр. мі́ля, п. вл. нл. mila, ч. míle, слц. míl᾿a, м. милја, схв. мȕља, слн. mílja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
поми́льне
«плата посланому від милі»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мі́ля | білоруська |
ми́ля | болгарська |
mila | верхньолужицька |
μἴα «одна» | грецька |
χίλιοι «тисяча» | грецька |
*smi-ĝzhli «одна тисяча» | індоєвропейська |
mῑllia «тисяча» | латинська |
милја | македонська |
mila | нижньолужицька |
mila | польська |
ми́ля | російська |
мȕља | сербохорватська |
míl'a | словацька |
mílja | словенська |
míle | чеська |
ми́ло
псл. mydlo, похідне від myti «мити»;
р. мы́ло, бр. мы́ла, др. мыло, п. вл. mydło, ч. mýdlo, слц. mydlo, схв. [м́ило], слн. mílo, стсл. мылο;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зми́лини
«змилки»
зми́лки
«мильна вода після прання»
зми́лок
«невеликий залишок мила»
мили́нє
«мильна вода»
ми́ли́ни
ми́ли́ти
милі́ння
милки́й
милова́тий
«милоподібний»
милови́ння
«ТС.»
ми́льний
ми́льник
ми́ля
«обрядове умивання молодих з річки або криниці»
ми́ляний
миля́р
«виробник або продавець мила»
миля́рня
«миловарня»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мы́ла | білоруська |
mydło | верхньолужицька |
мыло | давньоруська |
mydło | польська |
mydlo | праслов’янська |
мы́ло | російська |
м́ило | сербохорватська |
mydlo | словацька |
mílo | словенська |
мылο | старослов’янська |
mýdlo | чеська |
myti «мити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України