МЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ме (вигук для відтворення крику кози або вівці)
псл. me, mekati;
звуконаслідувальне утворення, паралельне до лит. mekénti «мекати», гр. μηκάομαι «тс.»;
р. ме, ме-ме́, ме́кать, бр. мэ́каць, п. me, ч. mé, méé, mekati, mečet, слц. mé, mé-é-é, mékat’, м. ме, мека, схв. ме, мȅка «мекання», мȅкати, мекèтати, слн. meketáti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме-e
ме́кати
«кричати, як коза або вівця; говорити нерозбірливо, розтягуючи слова і вставляючи звуки мм, ме»
меке́кати
«кричати, як коза або вівця»
мекеке́
«тс.»
мекеке́кати
ме́кіт
«мекання»
мекота́та
мекоті́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мэ́каць | білоруська |
| μηκάομαι «тс.» | грецька |
| mekénti «мекати» | литовська |
| ме | македонська |
| me | польська |
| me | праслов’янська |
| ме | російська |
| ме | сербохорватська |
| mé | словацька |
| mé-é-é | словацька |
| mékat' | словацька |
| meketáti | словенська |
| ме-ме́ | українська |
| ме́кать | українська |
| мека | українська |
| мȅка «мекання» | українська |
| мȅкати | українська |
| мекèтати | українська |
| mé | чеська |
| méé | чеська |
| mekati | чеська |
| mečet | чеська |
| mekati | ? |
мя «мене» (зн. в.)
псл. mę, me, давні форми знахідного відмінка, замінені пізніше в слов’янських мовах формою родового відмінка mene;
споріднені з прус. mien, дінд. mām, mā, гр. με, лат. mē «тс.»;
р. кн. заст. др. мя, п. mię, [mie], ч. вл. нл. mě, слц. mä, болг. м. схв. ме, слн. mе, стсл. MѦ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ме
«тс.»
мня
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ме | болгарська |
| mě | верхньолужицька |
| cлц. mä | верхньолужицька |
| με | грецька |
| mām | давньоіндійська |
| мя | давньоруська |
| mē «тс.» | латинська |
| ме | македонська |
| mě | нижньолужицька |
| cлц. mä | нижньолужицька |
| mię | польська |
| mę | праслов’янська |
| mien | прусська |
| мя | російська |
| ме | сербохорватська |
| mе | словенська |
| MѦ | старослов’янська |
| mie | українська |
| mě | чеська |
| cлц. mä | чеська |
| me | ? |
| mā | ? |
| мя | ? |
| мя | ? |
сі́м'я «насіння; конопляне зерно; сперма»
псл. sěmę;
споріднене з прус. semen «посів», лит. sėˊmens, sėˊmenys «лляне сім’я», лат. sēmen «сім’я», двн. sāmo «тс.»;
іє. *sēmen, похідне від *sē(i)- «сіяти»;
р. бр. се́мя, др. сѣмя, п. siemię, ч. símě, слц. semeno, вл. symjenc «конопляне сім’я», symjo «сім’я», нл. semje, полаб. semą, semenü, болг. м. се́ме, схв. се̏ме, sjе̏me, слн. séme, стсл. сѣмѧ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безсім'я́ний
безсім'я́нка
обсімени́тися
«дати насіння»
(про рослини)
осімені́ння
«запліднення»
посімени́ти
«посіяти»
семена́стий
«багатий на сім’я; крапчастий, перістий»
сім'яни́й
«тс.; стосовний сім’я»
сім'яни́к
сім'яни́стий
«який дає багато насіння»
сім'я́нка
сі́м'ячко
сі́м'ячковий
«насіннячковий, насінний, зернятковий»
сімена́стий
«тс.»
сімена́тий
«тс.; у сірих крапинках Нед»
сімене́ць
«конопляне сім’я»
сімени́стий
«плодовитий; [перістий ВеУг]»
сімени́тися
сімени́ть
«відкладати яєчка»
(про бджіл)
сі́менка
«тс.»
сіменкова́тий
«веснянкуватий»
сі́ме́нний
«з конопляного сім’я»
сіменни́к
(анат., бот. та ін.)
сі́ме́нник
«тс., (орн.) коноплянка, Carduelis (Acanthis) cannabina L.»
сімено́
«зерно для посіву»
сімену́ха
«каша з конопляним молоком»
сіме́ня
«ряба курка»
сіменя́стий
«багатий на сім’я; плодовитий; [крапчастий, перістий]»
сімєнки́
«веснянки»
сімня́ний
«з конопляного сім’я»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| се́мя | білоруська |
| се́ме | болгарська |
| symjenc «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| symjo «конопляне сім’я»«сім’я» | верхньолужицька |
| sāmo «тс.» | давньоверхньонімецька |
| сѣмя | давньоруська |
| *sēmen | індоєвропейська |
| sēmen «сім’я» | латинська |
| sėˊmens | литовська |
| се́ме | македонська |
| semje | нижньолужицька |
| semą | полабська |
| semenü | полабська |
| siemię | польська |
| sěmę | праслов’янська |
| semen «посів» | прусська |
| се́мя | російська |
| ме | сербохорватська |
| semeno | словацька |
| séme | словенська |
| сѣмѧ | старослов’янська |
| símě | чеська |
| sėˊmenys «лляне сім’я» | ? |
| *sē(i)- «сіяти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України