ЖУК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
жук
утворення від звуконаслідувальної основи жу- (‹*geu-);
можливо, споріднене з гук (Berneker IF 10, 156);
р. бр. жук, др. жукъ, п. żuk, ч. žukati «дзижчати, густи», вл. žūk, полаб. zeuk «гнойовик»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жука́н
«Scarabaeus»
жукове́ць
«Gamasus coleoptratorum»
жуко́вка
«Tetyra scarabaeoides»
жукува́тий
«дуже смаглявий»
жух
«жук-гнойовик, Geotrupes stercorarius L.»
жученя́
жучи́ха
жучки́
«гатунок намиста»
жучо́к
«ланка в ланцюгу»
пожу́чниця
«акар жучний, Асаrus coleoptratorum»
(ент.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жук | білоруська |
žuk | верхньолужицька |
жукъ | давньоруська |
zeuk «гнойовик» | полабська |
żuk | польська |
*geu- | праслов’янська |
жук | російська |
жу (‹*geu-) | українська |
гук | українська |
žukati «дзижчати, густи» | чеська |
гук «жук скарабей, Scarabaeus» (ент.)
не зовсім ясне;
можливо, звуконаслідувальне, але не виключена і можливість давнього звʼязку з основою жук (ранньо-псл. *gouk- : *geuk-, Berneker IF 10, 156; Iljinskij AfSlPh 29, 496–497);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жук (ранньо-псл. *gouk- : *geuk-, Berneker IF 10, 156; Iljinskij AfSlPh 29, 496--497) | ? |
жуко́вина «перстень з каменем»
можливо, пов’язане з жук;
неясне;
р. [жуко́вина] «блискучий камінь або скло в персні», [жикови́на] «перстень з печаткою», бр. [жуко́віна] «перстень», др. жуковина «перстень з каменем в оправі»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
жуко́віна «перстень» | білоруська |
жуковина «перстень з каменем в оправі» | давньоруська |
жуко́вина «блискучий камінь або скло в персні» | російська |
жикови́на «перстень з печаткою» | російська |
жук | українська |
Жу́чка (собача кличка)
очевидно, запозичення з російської мови;
р. Жу́чка «тс.» походить від жук (спочатку такі клички мали чорні собаки);
менш переконливе виведення (Фасмер II 64) від іншої собачої клички Жужу́, що походить від фр. joujou «цяцька»;
бр. Жучка;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Жучка | білоруська |
Жу́чка «тс.» | російська |
жук (спочатку такі клички мали чорні собаки) | російська |
Жужу́ | українська |
joujou «цяцька» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України