ЯРМА — ФРАЗЕОЛОГІЯ
ви́сунути ши́ю з ярма́ чийого.
Звільнитися з-під чиєї-небудь залежності, з якоїсь неволі.
Приклади
- Коли Остап… здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому, але далі спочуття діло не йшло (М. Коцюбинський)
як [чо́рний] віл [у ярмі́], зі сл. роби́ти і под.
Дуже важко, надмірно.
Приклади
- Сам робив як віл чорний і Мотрю запріг — аби здужала, без випрягу (А. Головко)
- Ладний був до господарства її Стефан.. Робив як чорний віл (С. Чорнобривець)
- Сливе дві неділі робила Олександра як віл у ярмі. Потому охота до праці щезла, а дедалі почала вона ходити й до корчми (М. Коцюбинський)
запрягти́ / запряга́ти в ярмо́ кого.
Поневолити, примусити тяжко працювати на себе.
Приклади
- Людей запрягають В тяжкі ярма, Орють лихо, лихом засівають, А що вродить, побачите, Які будуть жнива! (Т. Шевченко)
- Чи вже собі ми ради не дамо, що й Вишневецький, виродок Ярема, свій власний кат, запріг тебе [Україну] в ярмо?! (Л. Костенко)
- Трикляття королю, полигачеві дуків, Що нас запріг облудою в ярмо (П. Грабовський)
скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].
Визволятися від залежності, здобувати волю.
Приклади
- Далеко десь од станцій, З зірками на чолі, Живуть в горах повстанці, — й до них зібрався Лі, щоб відплатить за тата, за себе і за всіх, Хто ще ярмо прокляття не скинув з пліч своїх (В. Сосюра)
- Народи встають, скидають ярмо капіталу (В. Сосюра)
- Утомлені своїм довічним рабством, вони [раби] гадають розірвать пута і скинути ярмо з своєї шиї (Леся Українка)
ярмо́ на ши́ю кому.
Обтяжливі турботи, зайві ускладнення, клопіт.
Приклади
- Чудні люди. Голодних годуй, хворих лікуй, школи заводь, пам'ятники якісь став! Повигадують собі ярма на шию… (І. Карпенко-Карий)
- — Василино, ти як стара,— зітхнула мати. — Якби ж то стара! Не стара, ні, бо мати ще доглядає мене, А нащо їй, скажіть, отаке ярмо на шию? (Є. Гуцало)
- Аграри нам дадуть! Чекай, надійся, не перший раз обіцяють! Ярмо на шию, а не гаразд (І. Чендей)
накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.
Взятися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов'язків і т.ін.
Приклади
- — Чом же мені не вийти заміж? — сказала Маруся.— І не думай. Надінеш ярмо на шию, то й будеш каятись цілий вік (І. Нечуй-Левицький)
- Куди ж іти? В попи? Накласти на себе вічне ярмо, що його ні скинути, ні послабити? (Г. Хоткевич)
- Горпина з молодих літ була не гуляка, не хотілось їй і тепер сорому: одне те, що чоловіка боялась,.. а друге те, що не хотілось і ярма на свою шию накладати (Грицько Григоренко)
Ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі; поневолювати.
Приклади
- Життя наложило ярмо на карк і казало орати (Б. Лепкий)
- Люди дурні. Дали на себе ярмо накинути, а скинути нема кебети (Панас Мирний)
- Чув він, яке ярмо накладає йому Ґава на шию, але не бачив змоги обминути його і, недовго думавши, згодився на те, що виложив йому Ґава (І. Франко)
- — А це ж усе люди, яких власть на ноги землею поставила, то що за інтерес їм накидати петлю? (М. Стельмах)
у ярмі́ ходи́ти.
Тяжко працювати, зазнаючи утисків, гноблення від кого-небудь.
Приклади
- — Годі, годі, браття, у ярмі ходити! Годі, годі, браття, під неволею сидіти! (Марко Вовчок)
- [Неріса:] Я справді не вдалася до того, щоб весь день у ярмі ходити так, як твоя сестра (Леся Українка)
нести́ [своє́] ярмо́.
Покірно й терпляче витримувати життєві незгоди, випробування і т.ін.
Приклади
- Після цього Павло сказав Явдосі: Хай ти сказишся, більше і пальцем не торкну. І справді, більше не чіпав і покірно, без ремства ніс своє ярмо (Григорій Тютюнник)
- І коли що полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу, як руський народ, хоч він гноблений.., все-таки поволі підноситься, відчуває.. жадобу світла, правди та справедливості (І. Франко)
лі́зти у за́шморг (в ярмо́) до кого і без додатка.
Потрапляти в економічну залежність до когось.
Приклади
- вла́зити в ярмо́. — Не хочеться взимку в наймитське ярмо влазити. Страх як не хочеться (М. Стельмах)
- — Так, людоньки, так. Лізьте в ярмо, жніть за тринадцятий сніп. Послужіть панові (М. Коцюбинський)
- Мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля, а найголовніше — коня, яким міг ґрунт обробити, не лізучи у зашморг до глитаїв (І. Муратов)
су́нути свою́ го́лову в ярмо́.
Добровільно брати на себе важкі обов'язки; покладати на себе обтяжливу справу.
Приклади
- — Я не хочу сунути свою голову в газетярське ярмо (П. Колесник)
підставля́ти (дава́ти і т.ін.) / підста́вити (да́ти і т.ін. ) ши́ю [в ярмо́ (під ярмо́)].
Ставити себе у цілковиту залежність від кого-небудь.
Приклади
- А генерал… не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию (Панас Мирний)
Брати на себе чиїсь обов'язки, обтяжуючи себе.
Приклади
- З керівними кадрами треба постійно працювати, що називається, возитися. Коли треба, допомагати їм, підставляти шию, створюючи надійні резерви (З газети)
- — Уже тепер годі за вас підставляти шию, годі! (Марко Вовчок)
тягти́ (тягну́ти) ярмо́ чиє, яке.
Покірно миритися з виконанням тяжкої або невдячної роботи, одноманітних обов'язків.
Приклади
- Хилився, гнувся [Степан], тяг ярмо, Бо скинуть сили не було (І. Франко)
- — Є і третій [спосіб]: тягни своє ярмо, поки шия не трісне. Ти його добре знаєш (М. Стельмах)
- Він знав, що небагато стрічається по-справжньому щасливих родин. Навіть і ті, які побралися по коханню,.. через якийсь рік-два.. тягнули скрипуче родинне ярмо (М. Стельмах)
Дивіться також