ЯБЛУКО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

я́блуко ро́збрату (чвар), книжн.

Причина ворожнечі, суперечок, незгод між ким-небудь. Приклади
  • — Який же ви талісман на щастя, Марто? — посміхнувся Коваль, кинувши в бік обох Комаренків: — Ви справжнє яблуко розбрату, не встигли прийти, а вже викликали цілий бунт (В. Собко)
  • Дуже вже гарною родиться дівчина, коли стає яблуком розбрату (В. Минко)
  • Єдиним яблуком чвар, коли так можна висловитися в даному випадку, між Самусями й Щусями було глинище, зване Карповим яром (П. Загребельний)

Яблуко незгоди.

За грецьким міфом, богиня незгоди Еріда, ображена за те, що її не запросили на весілля Фетіди і Пелея, кинула в натовп гостей яблуко з написом «найпре-краснішій». Гера, Афіна і Афродіта посварилися за це яблуко і звернулися до троянського царевича Паріса з проханням розсудити їх. Паріс присудив яблуко богині кохання Афродіті, яка за це допомогла йому викрасти прекрасну Олену.
У переносному значенні «яблуко незгоди», «яблуко розбрату» — причина суперечок.
Приклади
  • Єдиним яблуком чвар, коли так можна висловитися в даному випадку, між Самусями й Щусями було глинище, зване Карповим яром. (П. Загребельний, Левине серце)
  • — Який же ви талісман на щастя, Марто? — посміхнувся Коваль, кивнувши в бік обох Комаренків. — Ви справжнє яблуко розбрату, не встигли прийти, а вже викликали цілий бунт. (В. Собко, Срібний корабель)

на вербі́ гру́ші, жарт.

Неправда, брехня. Приклади
  • А може то така правда, Як на вербі груші (Т. Шевченко)
зі сл. наговори́ти, набала́кати і т.ін. Нісенітниці, дурниці. Приклади
  • Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (М. Вовчок)
  • тако́го, що на ве́рбі гру́ші, а на сосні́ яблу́ка росту́ть. — Годі тобі, дівчино; Шпак нісенітницю таку тобі розкаже, Що й груші на вербі ростуть! (Л. Глібов)
  • що на вербі́ [й́] гру́ші росту́ть. Він набалакає, що на вербі груші ростуть! (Укр. присл.)
  • Наказав на вербі груш (Сл. Гр.)
  • на вербі́ гру́ші, а на оси́ці кисли́ці. — Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (І. Нечуй-Левицький)
  • — Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші..,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ївга:] Наговорить [писар] на вербі груші.. Та він… рад Левка живого з'їсти, бо хоче, щоб я замість Левка та пішла за нього! (Г. Квітка-Основ'яненко)
зі сл. обіця́ти і под. Щось нездійсненне, нереальне. Приклади
  • Нема ніде нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

го́лці (я́блуку, я́блукові) ні́де впа́сти.

Надзвичайно багато. Приклади
  • А там [на базарі] люду — яблукові ніде упасти! (А. Дімаров)
  • В клубі народу, що ніде голці впасти. Люди сиділи на лавах, стояли під стінами (М. Зарудний)
Дуже багато людей, надзвичайно людно. Приклади
  • ма́ковому зерну́ ні́де впа́сти. Призовники сиділи на сцені за довжелезним столом, а в залі маковому зерну ніде впасти (М. Тарновський)
  • не було́ де і я́блукові впа́сти. Стеценка викликали на сцену після кожного номера. Виходив на сцену, дивився в залу, а в ній не було де і яблукові впасти (А. Хорунжий)
  • На Трибратській галявині ніде яблукові впасти. На дерев'яному помості витинає духовик (М. Рудь)
  • — В дворі упасти голці ніде — Все нетутешні, всі чужі (М. Руденко)
Дуже тісно. Приклади
  • й го́лки нема́ де ки́нути. Стало в нашій хаті так тісно, що як зберуться всі докупи, то й голки нема де кинути (І. Муратов)
  • А на пероні яблуку ніде впасти від людей, усі прийшли проводжати перших добровольців (В. Собко)
  • Коли ж на столі за мисками й полумисками ніде було голці впасти, а вся хата запахла не то різдвом, не то великоднем, Сердючиха налила нам по чарці (М. Стельмах)