ЮШКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

зроби́ти ю́шку з кого.

Жорстоко розправитися з кимось, знищити когось. Приклади

І тепер Левко, більше, ніж будь-коли, крутився на людях, дослухався до всяких чуток про землю, обростав гуртком своїх однодумців і похмуро твердив своє: — Зробимо з панів юшку (М. Стельмах)

вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду з кого.

Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. Приклади

поповари́ти ю́шку (тривалий час). Дід знову забалакав, наче сам до себе: — Ще мало людей забили, на той світ позагонили?.. А з живих — трохи юшки поповарили? (Панас Мирний)
повива́рювати во́ду (тривалий час). — Грицьку, Бога ти побійся! — крізь сльози почала вона. — Ще трохи знущався ти з нас за життя покійного? Ще мало повиварював води, як жили у тебе? (Панас Мирний)
За день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила [Глафіра] ноги (С. Чорнобривець)
[Сидір Свиридович:] — А чи пам'ятаєш, як я тупцяв кругом тебе. Я до неї і звідтіль, і звідтіль, а вона тільки було спідню губу копилить. [Євдокія Корніївна:] Що копилила, то копилила, бо знала, навіщо. А правда, я тоді таки добре виварила тобі воду, аж був мокрий (І. Нечуй-Левицький)
— Підпара варив з челяді воду (М. Коцюбинський)
— Буде того, що над нашими дідами та батьками знущалися [пани] та з нас воду виварювали… (Панас Мирний)
Я зосталась при панії як і була. Ще гірш надо мною коверзує вона, ще гірш варить з мене воду (Марко Вовчок)

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на квас).

Бідувати, терпіти нестатки. Приклади

перебива́тися на чо́рному хлі́бі. Він неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежані, браковані товари (О. Ткачук)
перебива́тися з хлі́ба на сіль. Мусіла, значить, його дружина перебиватися з хліба на сіль та жити в неможливих злиднях (М. Хвильовий)
Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Г. Хоткевич)
Так і жили Гулущуки — з хліба на воду перебиваючись (С. Чорнобривець)
Не вірилося, що тут жили споконвічні наймити і бідарі, перебиваючись з юшки на воду (В. Кучер)
Коли батько так-таки і не розбагатів… Та, ну хіба воно зберешся, коли з хліба на воду перебиваєшся (Народні оповідання)

уми́тися ю́шкою.

Залитися кров'ю від сильного удару. Приклади

— Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький)
Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко)

набра́тися ю́шки (юхи́) від кого, чиєї.

Перейнятися чиїми-небудь поглядами, думками, ідеями і т.ін.; засвоїти чиїсь манери, звичаї і т.ін. Приклади

Школярської юхи набрався (М. Номис)
— Все одно не послухається. Все по-своєму зробить. А це вже і Ярина від нього юшки набралась, кирпу гне (І. Цюпа)

пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров) [з но́са] кому, рідко з кого.

Дуже побити кого-небудь, завдаючи побоїв, ран, або вбити когось. Приклади

— Що,— каже,— пожив по-людському, одмінив кров? От нехай пущу йому кров з носа, тоді побачу, яка вона в нього тепер (М. Коцюбинський)
— Як тебе, Левку, скалічили.— Не плач.. Пустили пани з мене юшку, ну та ще будем з них робити м'ясо (М. Стельмах)
Насамперед треба йому пару разів затопити в пику,— думав поручик,— потім пущу йому юшку з носа, відірву вуха, а далі — побачимо (Гашек, перекл. Масляка)
— Покиньмо кров врагам пускати. Пора нам відсіль уплітати,— Низ Евріалові сказав (І. Котляревський)

як (мов, ні́би і т.ін.) ши́лом ю́шки вхопи́ти.

Дуже мало. Приклади

— Та піді мною аж жижки затремтіли, коли я побачив, як всі читають цей Маніфест про війну, а радості мов шилом юшки вхопили (Переклад С. Масляка)