СІК — ФРАЗЕОЛОГІЯ
вари́тися у вла́сному соку́.
Не виходити за межі інтересів власного життя, своєї роботи; працювати, жити, не спілкуючись з іншими.
Приклади
- — А що таке Будинок творчості? Гурт людей, об'єднаних одною професією, які варяться у власному соку (І. Цюпа)
- Ідеологічні комісії часто-густо варяться у власному соку, багато часу витрачають на, так би мовити, ручну роботу: виготовлення плакатів, текстів привітань, щедрівок тощо (З газети)
сікти (посі́кти, поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого.
Нещадно винищувати, шматуючи і т.ін. кого-небудь.
Приклади
- Пополотнів і Бжеський. Він бачив, що коли справа дійде до його, півсотні дужих козаків порубають його з почтом на капусту (З. Тулуб)
- А за яким лихом нам поспішати? — одповів Нечай.— Ще вспіємо посікти ворогів на капусту! (А. Кащенко)
- Микола,.. як гримне… це б то на мене та на вельможну піні Наталю,— і вас посічу на капусту. А вона ж, моя перепеличка, стоїть біла, як полотно (М. Лазорський)
- Печеніги попхалися в ворота, вони вскакували у вузький і тісний прохід по кільканадцятеро, і їх.. сікли на локшину (П. Загребельний)
- — Вони [міномети] страшні? — Січуть німців на січку (О. Гончар)
як батого́м сі́кти / сікну́ти.
Сказати різко щось неприємне.
Приклади
- Управитель уже з докором звертається до Якубенка. — Лесю, хоч худобу пожалій. — А ви наших дітей, коли вони з голоду пухли, хоч раз пожаліли? — Як батогом сікнув [словами] Лесь (М. Стельмах)
цокоті́ти (цокота́ти, цо́кати) зуба́ми.
Тремтіти від холоду, страху і т.ін.
Приклади
- сікти́ зуба́ми. Їй нараз зробилося якось зимно-зимно, так що почала голосно сікти зубами (І. Франко)
- Вскочив [Пилипко] у хату, як пуп синій, зубами цокоче (Панас Мирний)
- дзвони́ти зуба́ми. Дзвоню зубами, бо мені зимно (М. Коцюбинський). ля́скати зуба́ми. Тимко, мокрий, посинілий, ляскаючи зубами, виліз на берег (Григорій Тютюнник)
- — Лишенько! Хоча б у двері не добивалося! — Знову цокочучи зубами, прошепотіла Килина (І. Сочивець)
- — Ой, дядьку, привид! — цокотимо зубами. — Де? — Ой на цвинтарі, там у кущах! (Народні оповідання)
- На зимового Миколая завжди було холодно, ми цокали зубами (В. Минко)
- — Ну, вже ж для гостей напалять! — відказав пан Турковський.— А завтра будемо зубами цокотіти — вкинула прикро Надя (Леся Українка)
вида́влювати (вижима́ти, витяга́ти і т.ін.) / ви́давити (ви́жати, ви́тягнути і т.ін.) [усі́] со́ки з кого.
Нещадно експлуатувати, визискувати кого-небудь.
Приклади
- Вижмуть підприємці з таких, як він, соки,.. награбують доларів, заюшених кров'ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (І. Цюпа)
- Витягав соки пан Кшивокольський і з своїх хлопів. Він хотів би, аби вони й не спали, і не їли, а все би робили, робили (Г. Хоткевич)
- Пришельці-колонізатори гидкі, а хіба менш гидкі вислужники їхні, холуї? Запроданці, що сіли на тих уранах і вичавлюють соки з своїх одноплемінців (О. Гончар)
- [Шкереберть:] Я пускав з торбою вдів і сиріт, я видавлював усі соки з робітників, робив їх рабами своїми (М. Кропивницький)
Дуже знесилювати, виснажувати кого-небудь важкою роботою.
Приклади
- виїда́ти усі со́ки. Старий Щербат із жури скоро зійшов у могилу, зосталася удова з дочкою. Ще погіршало! Василь переривався на роботі, але куракінська панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич)
- Колись за Франца-Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатину, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями (С. Чорнобривець)
в са́мому соку́; са́ме в соку́.
У розквіті фізичних сил.
Приклади
- — А то таку панянку десь підхопив, що не йому, старому б, залицятися.— Молоду, гожу? — скрикнув Місяць.— Саме в соку (Панас Мирний)
- Хлопець я був якраз в самому соку, важкуватий, щось вісімдесят з зайвиною кілограмів… (В. Логвиненко)
Дивіться також