СУТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади
  • Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

і га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́) у кого, рідше кому і без додатка..

Хто-небудь і не думає про когось, про щось, не має намірів, не збирається щось робити. Приклади
  • І Гризельда, і усі двірські панки ходили, як неприкаяні. Ні в кого й думки не було сісти за роботу (І. Нечуй-Левицький)
  • Про те, щоб пускатись в дорогу у таку пітьму в невідомій стороні, не було й гадки. Треба було дочекатися світу (М. Коцюбинський)
  • — В інших радгоспах чабанам уже газові плити збираються ставити, а нашому начальству про це й гадки нема (О. Гончар)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади
  • Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
  • — Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)
перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади
  • — Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
  • — Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
  • А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю (одбо́ю) від кого.

Не можна позбутися кого-небудь. Приклади
  • — Сам заїду послухати, як співає товариш Горобець.— Та й заїжджав? — Одбою не було. Приїдуть із старшиною, принесуть ящичок розморожених яєць, щоб я, значить, із голосу не звихнувся (Григорій Тютюнник)
  • — Ти бачив у нас дівку Марину?.. І — лиха її година знає: — підвернулася, брат, п'яному під руку..— А тепер одбою немає (Панас Мирний)
Надто багато тих, хто чимсь цікавиться, чогось домагається. Приклади
  • — Хорошіємо, Таню? Від наречених, мабуть, вже й одбою немає? (А. Дімаров)
  • — Ми не можемо його [вино] тут держати. Он, бачите, вже ходять, посвистують. Коли в підвалах стояло, то й тоді відбою від них [матросів] не було. А тепер і поготів (В. Кучер)
  • Старші [школярі], ті стояли осторонь, а від малюків не було відбою. Вони, як бджоли, обліплювали автогенний апарат, почервонілими очима дивилися на сліпучі спалахи електрозварки (М. Зарудний)

що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).

За будь-яких умов і обставин; неодмінно. Приклади
  • — Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все що б там не було (О. Довженко)
  • Ми вирішили, що б то не було, виконати своє завдання (З журналу)
  • Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
  • Пам'ятав я: треба дійти до своїх [в штаб], що б то не коштувало (Ю. Яновський)
  • Цей завзятий хлопець що б то не стало хоче здобути вищу освіту (З газети)

[нема́ (не було́ і т.ін.)] ані́ (ні, і) крови́нки в чому.

Що-небудь дуже бліде ( перев. про обличчя, губи і т.ін.). Приклади
  • Двір наповнився дітьми з блідими лицями, в яких не було й кровинки (С. Чорнобривець)
  • ні крови́ночки. Голівка спущена додолу, у лиці ні кровиночки, замість уст лиш чорна смужечка якась (Г. Хоткевич)
  • Виснажлива хвороба зробила його якимось крихким, тендітним — в обличчі ні кровинки (О. Гончар)
  • В губах не було ані кровинки, і вони тремтіли (І. Франко)

бу́ти на бо́ці чиєму, кого.

Стати прибічником кого-небудь, підтримувати когось в чомусь, поділяти чиїсь думки, дії. Приклади
  • Він знав, на чиєму боці має бути. Але йому шкода Тищенка, хотів порятувати його і не знав як (Ю. Мушкетик)
  • Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський)

та й буде ре́шта!

Уживається на означення остаточного розв'язання якоїсь справи. Приклади
  • Як мати лежать [лежати] у пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать, куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде решта! (Леся Українка)

голова́ є у кого і без додатка.

Хто-небудь розумно, розсудливо міркує. Приклади
  • — Каєшся тепер, плачеш. А раніше що думала, а раніше голова була? (Панас Мирний)

ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися.

Дуже багато. Приклади
  • Кругом їх набилося народу — повернутися ніяк (Панас Мирний)
Дуже тісно. Приклади
  • За ними прийшли ще люди, так що в хаті ніде було повернутися (Григорій Тютюнник)
  • Коли вперше з Петром Здором зайшов [Тиміш] до гуртожитку в призначену для них кімнату, Шпак накинувся на новачків: — Самим повернутися ніде (М. Колесник)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади
  • — Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
  • Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
  • Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
  • Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

як там [і] був.

Ніби так і треба, звично. Приклади
  • І перекинулась [фурія] клубочком, Кіть-кіть з Олімпа, як стріла; Як йшла черідка вечорочком, К Аматі шусть — як там була! (І. Котляревський)

[хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м) кому.

Уживається як добра згадка про небіжчика. Приклади
  • Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний)
  • Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко)
  • — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький)
Усталена формула прощання з покійним при похованні. Приклади
  • Нехай йому земля легка! (Укр. присл.)
  • неха́й земля́ бу́де пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники… хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник)
  • — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін)

щоб ноги́ [бі́льше] не було́ чиєї, де.

Уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь бувати десь. Приклади
  • — Ви вже вільні,— перебив його Зарічний.— Як? — А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарновський)

нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т.ін.) [одніє́ї (тре́тьої і т.ін.) кле́пки у голові́ у кого, кому, зневажл.

Хто-небудь розумово обмежений, ненормальний. Приклади
  • деся́тої кле́пки не вистача́є. — Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило (О. Гончар)
  • Немає третьої клепки в голові (Укр. присл.)
  • — Я ходив скаржитись на Лисицю, а сказали, що в мене нема клепки в голові (З газети)
  • Він і справді трохи якийсь чудний, неначе в його [нього] нема однієї клепки в голові (І. Нечуй-Левицький)

і на (у) ду́мці не було́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не мав намірів робити щось, не припускав чогось. Приклади
  • — Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось. Приклади
  • — Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? — У мене і в думці не було, що це така глибока справа. А тепер… (Ю. Яновський)

ку́ри засмію́ть кого.

Хто-небудь своїми діями, вчинками і т.ін. викликає засудження, обурення, зневагу тощо. Приклади
  • — Чого це ти вирядилась, як… на великодню неділю? — запитав. — Бо вирядилась, — відказала Василинка. — Та можна… Тільки ж і кури сміятимуться, що з добро дива (Є. Гуцало)
  • ку́ри бу́дуть смія́тися. — Соромно, баде Петру, потурати брехням. Не раджу — кури будуть сміятися (М. Чабанівський)
  • — Треба відступати геть. .— Та краще втопитися в Дністрі, ніж відступати з такою перемогою… Нас же кури засміють (С. Добровольський)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади
  • Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
  • Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало (Т. Шевченко)
  • На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає (М. Коцюбинський)
  • І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)
кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади
  • Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
  • В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
  • Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

за царя́ Горо́ха (Панька́, Тимка́, Хме́ля).

Дуже давно, у дуже давні часи. Приклади
  • За царя Томка, як земля була тонка (М. Номис)
  • — У Ганки й льоду на Водохреща не вициганиш… Хіба що за царя Тимка, як стане земля тонка (Є. Гуцало)
  • За царя Тимка, як була земля тонка,— пальцем проткни — та й води напийсь (Укр. присл.)
  • за царя́ Панька́ (Тимка́), як була́ земля́ тонка́. Колись, ще за царя Панька, як була земля тонка, приходили до лиманів бердянських люди.., заривалися в калюжу, лежали під сонцем у тій густій багнюці й вилазили з неї дужими та кріпкими (Остап Вишня)
  • за царя́ Горо́шка, коли́ люде́й було́ тро́шки. — Певно, не впізнав, га? Хіба не пам'ятаєш, як ми зустрічалися за царя Горошка, коли людей було трошки? (Ю. Збанацький)
  • За царя Митрохи, коли людей було трохи (Укр. присл.)
  • [Іван:] Тай давно то, мабуть, було, ще за царя Гороха, як було людей трохи (М. Кропивницький)
  • за царя Горо́ха (Митро́хи), як (коли́) люде́й було́ тро́хи. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (І. Нечуй-Левицький )
  • Се килим-самольот чудесний, За Хмеля виткався царя, літа під облака небесні, До місяця і де зоря (І. Котляревський)
  • Хтось, колись, очевидно, ще за царя Гороха, вирішив, що підручник неодмінно має бути нудним (З газети)
  • За царя Гороха, значить? — чухаючись, одказав Сидір (Панас Мирний)

будь ла́ска.

Усталена форма вираження згоди, чемної відповіді на слова вдячності і т.ін.; про́шу. Приклади
  • — Трусити, так усіх трусити, підряд.— О, будь ласка! (А. Головко)
  • — Облиште ваші жарти.— Будь ласка (В. Шевчук)
  • [Співбесідник (до Карташова):]. Киньмо цю розмову. [Карташов:] Будь ласка (О. Довженко)
Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін; прошу́. Приклади
  • — Ластівка своїх малят… доглядає, поки крила їм відростуть, а коли крила є, тоді, будь ласка: дарую вам небо, дарую вам простір (О. Гончар)
  • — Якщо ви хочете йти зі мною,— будь ласка (Григорій Тютюнник)
  • — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Л. Дмитерко)
  • — Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? — зупинив її Підіпригора (М. Стельмах)

нема́ (нема́є, не було́) зно́су чому.

Що-небудь довго не порветься, не зіпсується, не поламається і т.ін. Приклади
  • Витираючи руки, Максим казав: — Машину любити треба! Обходься з нею, як з конем, їй зносу не буде (П. Автомонов)
  • Хай усі знають, що у нього тепер є такий добрий кожух, що йому й зносу не буде! (М. Чабанівський)

не я бу́ду.

Уживається для вираження рішучого наміру та запевнення зробити що-небудь. Приклади
  • — Кляті кури не несуться. Гніздо порожнє й порожнє. Чи, мо' [може], тхір який унадився? — Ну нічого,— заспокоїв її дідусь,— не я буду, а вистежу того тхора (З газети)
  • Такий звичай по смаку мені! І вже хіба не я буду, щоб я не доказав такого ж (П. Куліш)
  • Борошенця, не я буду, Як у тиждень не добуду (І. Манжура)

нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де) чия.

Хто-небудь більше не прийде до когось або кудись (уживається перев. при погрозі). Приклади
  • Він того [насмішок] не дозволить, він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Ю. Збанацький)
  • Віддавши ті гроші, що старий зоставив Йосипові, заклявся [Яків], що його нога ніколи не буде у невістчиному дворі! (Панас Мирний)
  • — Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (М. Стельмах)

є де розверну́тися.

Вільно, просторо, розлого. Приклади
  • Будинок вийшов красивий, добротний. Дві кімнати, веранда, кухня, є де розвернутися (З журналу)

от (оце́) [так] шту́ка (штуко́вина)!

Уживається для вираження здивування або захоплення чим-небудь, радості з приводу чогось і т.ін. Приклади
  • от так штуке́рія бу́де. [Василь:] От так штукерія буде! [Антон:] Ой, не радій заздалегідь! (М. Кропивницький)
  • Чуров відхилився від гама-телескопа, з яким працював, повільно підплив до Юрія.. Зиркнув на схвильоване обличчя Гука і похитав головою.— Оце так штука! — Підтверджується найпарадоксальніші припущення (О. Бердник)
  • [Павло:] От так штука! Леонід Петрович приїхали, я зразу їх пізнав (М. Кропивницький)
  • Сава Андрійович очунює. Оглядається: де він? Оце штука!.. (О. Довженко)

[і] кри́хти (рі́ски, роси́нки і т.ін.) в ро́ті не було́ у кого.

Хто-небудь дуже голодний; зовсім нічого не їв. Приклади
  • — Я не маю часу. Бійтеся бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було (Г. Хоткевич)
  • й кри́хти в рот не бра́ти. — Може, гарячого чого з'їси?.. Ти ж учора й крихти в рот не брала (С. Руданський)
  • — В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті,— сказала Галина Андріївна (Є. Кротевич)
  • [Старшина (дивиться у вікно):] Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було (М. Кропивницький)
  • Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому (А. Головко)

хто б там (то) не був.

Кожний, всякий з цього ряду. Приклади
  • Врангелівські корпуси з'єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України назустріч західним союзникам — Пілсудському, Петлюрі чи кому б нам не було (О. Гончар)

факт [є (лиша́ється)] фа́ктом.

Незаперечна річ, звичайно. Приклади
  • Кому-кому, а мені то се навіть непростимо: адже я, очевидно, на ідеолога не вдався, бо я не публіцист (тут уже нічого не поробиш, факт фактом!) (Леся Українка)

щоб [і] ду́ху не було́ чийого.

Уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти звідкись. Приклади
  • — Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині (М. Коцюбинський)
  • Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі, а за ним і Катря потягнула руку (В. Кучер)
Назавжди, безповоротно. Приклади
  • Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист та глянув на мишенят, зараз-таки звелів… царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було (О. Стороженко)

бу́ти на побіге́ньках.

Виконувати нескладну роботу. Приклади
  • [Кирило:] Спершу крамницю мив [Храпко] та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Панас Мирний)
у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Приклади
  • служи́ти на побіге́ньках. Тут доведеться довгих шість років працювати фельдшером в околодку, служити на побігеньках у лікаря, виконувати всі його примхи (С. Скляренко)
  • Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб)

як не є, перев. з наступним протиставленням.

За будь-яких умов, незважаючи ні на що. Приклади
  • — Он посіяли дві десятини кукурудзи, роботи багато, а невістка, як не є, все-таки поміч (С. Олійник)
  • Як там не є, одначе я тут справді відроджуюсь,— мовила Тамара.— Цей ваш степ, Заболотний, він має дивовижну властивість повертати людині щось втрачене, напівзабуте (О. Гончар)
Враховуючи що-небудь, зважаючи на щось; все ж таки. Приклади
  • — Виходить, Василю, тут найнявся?.. — Мірошникуєш? — Ні, даю лад снастям. Як не є, а три вітряки (М. Стельмах)

скі́льки о́ком ки́неш (кинь, захо́пиш і т.ін.).

На просторі, який можна побачити; скрізь до самого обрію. Приклади
  • Понад потоком зеленіли густі очерети, скільки можна було осягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах, скільки можна було засягти оком (І. Нечуй-Левицький)
  • скі́льки [мо́жна було́] ски́нути (засягти́, осягти́ і т.ін.) о́ком. Кругом, скілько [скільки] оком скинути, гоготіла пожежа (Панас Мирний)
  • І дивись: скинув [Мирон] рушницю на плече та й потяг подовж поля, скільки оком зглянеш (Панас Мирний)
  • Справа і зліва, скільки оком захопиш, чорніли свіжою ріллею зорані на зяблю гори (М. Коцюбинський)
  • Округи, скільки оком докинеш, рівний, білий степ (Л. Яновська)
  • Скільки оком скинеш — леліє Дніпро (М. Коцюбинський)
  • Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями (О. Довженко)
  • Навколо них [переселенців], скільки оком кинеш, підіймаються засніжені поля (М. Стельмах)

була́ не була́.

Уживається для вираження рішучості при ризикованих діях ( перев. після певного сумніву або вагання). Приклади
  • Смагляве лице змигнуло йому назустріч,.. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була! (О. Гончар)

не мо́же бу́ти [й] мо́ви про що.

Уживається для вираження неможливості здійснення, досягнення і т.ін. чогось; не варто говорити і навіть думати про щось; не можна. Приклади
  • Про те, щоб взяти перевал в лоб, не могло бути й мови (О. Гончар)
  • Здіймали [комарі] такий дзвін,.. що ні про який сон не могло бути й мови (Ю. Збанацький)
  • — Про марш до первопрестольної [першопрестольної] поки що не може бути й мови. Ждіть (О. Гончар)

ноги́ не бу́де чиєї, де.

Уживається для вираження погрозливого запевнення у тому, що хто-небудь ніколи не прийде до когось або кудись. Приклади
  • Максим із жалем одірвав погляд від обрію, глянув на хату: — А чим вона тобі погана? Побілимо, приберем — буде не гірша ніж у людей. Зате оно криниця внизу! Вода як мед. — Пий її сам, оту воду! Ноги моєї у дворі цьому не буде (А. Дімаров)
  • — Ось заява.. Ноги моєї більше у вашому цеху не буде (В. Собко)

як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою, перев. зі сл. тоді і под.

Дуже давно. Приклади
  • Тоді то було, як баба була дівкою (Укр. присл.)

іти́ (бу́ти, ходи́ти і т.ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т.ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму.

Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Приклади
  • іти́ на поворо́зці. — Про Данилка не йде мова, — перебив секретар. — Можливо, він іде на поворозці в когось, іншого, який прикривається маскою нейтральності (Р. Іваничук)
  • Палко засуджуючи в присутності Маринки гризотівський спосіб життя, нечесне обивательське животіння своїх батьків, ти [Дмитро Гризота] продовжував іти в них на прив'язі (В. Речмедін)
  • Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Ю. Смолич)
  • — Я теж винен у цьому, товариші, коли хочете знати. Так, винен, бо ходив за Перегудою на поводку, потурав йому всі ці роки (В. Кучер)
  • — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (М. Зарудний)

що не є.

Уживається для підсилення якості, ознаки чого-небудь. Приклади
  • Треба, щоб Степан найкращих яблук та груш дав до столу завтра. Самих що не є найкращих! (М. Рильський)

є де розгорну́тися.

Наявні відповідні умови для якої-небудь діяльності. Приклади
  • ні́де розгорну́тися. — Тісно нам стало в ланках. Ніде розгорнутися на тій землі, що для ланки відміряно (В. Кучер)
  • Клуб абиякий, зате є де розгорнутися (В. Логвиненко)

облягти́ (бу́ти і т.ін.) на сме́ртній посте́лі, заст.

Тяжко захворіти без надії на одужання; помирати. Приклади
  • У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка)

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо).

Легко, без труднощів можна знайти, підтвердити, довести і т.ін. Приклади
  • Тепер ми [в'язні] знали, що фашисти тримали нас тут [у тюрмі] як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький)

[і (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю у кого і без додатка.

Хто-небудь не має грошей, дуже бідний. Приклади
  • — Не клясти я тебе прийшла, я за своїм прийшла. Зглянься ти на Бога… Празник святий іде… Ти ж будеш і їсти, і пити, а тут за душею шеляга немає (Панас Мирний)
  • Навіть у 1921 році, коли в нас люди орудували мільйонами, в дядька Володимира, як він казав, не було за душею і щербатої копійки (М. Стельмах)
  • — Віддай хоч попереду те, що винні зосталися.— Копійки мідної за душею немає, батюшка (Панас Мирний)
  • — Та що ж ви візьмете, коли в мене й копійки зламаної нема за душею! (М. Коцюбинський)
  • — Куди я піду, коли в мене копійки нема за душею,— сказала Василина (І. Нечуй-Левицький)

нема́ (нема́є, не було́) ра́ди на що і без додатка.

Відсутня будь-яка можливість виправити становище. Приклади
  • До життя треба ідеалів, інакше чоловік худобіє. На те нема ради (Б. Лепкий)
  • З переляку Вмерла Катерина. А Максим на пожарище, Та на попелище Подивився. Нема ради! Тілько вітер свище. У димарі та в комині. Що на світі діять? (Т. Шевченко)

скі́льки [є ] ду́ху; що є ду́ху, з дієсл.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади
  • Дві баби… лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні… голоси (Г. Хоткевич)
  • Тікай, що.. є духу! (І. Нечуй-Левицький)
  • Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ'яненко)
Дуже швидко, з максимальною швидкістю. Приклади
  • Марина що є духу біжить левадами (Г. Епік)
  • Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу (О. Ковінька)

не во гнів будь ска́зано.

Уживається для вираження застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовникові говорять щось неприємне. Приклади
  • не во гнів сеє сло́во кому. — Тут і спереду брехня, і ззаду брехня, та ще брехня брехнею й покрита. Ось що! Не во гнів сеє слово вам, панове (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Панько:] Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу? [Копистка:] Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш… (М. Куліш)

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади
  • Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
  • І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
  • Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

з усіє́ї (що є, скі́льки [є] і т.ін.) мо́чі, з дієсл.

тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Приклади
  • Випивали скілько [скільки] мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура)
Наскільки можливо; дуже, сильно, дуже сильно. Приклади
  • — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний)
  • Одбиває й мене хвиля І зо всеї [з усієї] мочі (Пісні та романси..)

нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому.

Хто-небудь позволений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Приклади
  • Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко)
  • [Параска:] Нехай же тілько [тільки] Роман жениться на Пузирні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий)
без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. Приклади
  • Думка її билася, ніби спійманий птах, і годі було знайти вихід, і здавалося, що просвітку немає (В. Собко)
  • [Молодший лікар:] Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема (О. Левада)
Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Приклади
  • Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура)
  • Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко)

мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т.ін.) на кому, в чому.

Хто-небудь весь побитий, поранений. Приклади
  • Коли листоношу роздягли — на ньому не було живого місця, і п'явки купами поприсмоктувалися до тіла (Ю. Яновський)
  • — А хто ж лічив, скільки панських стріл попало в серце діда Дуная? Надійсь, в тому серці живого місця нема (М. Стельмах)
  • — Аж сусіди позбігались на мій вереск. .. геть мене потовк, місця живого нема,— скрізь синяки… гляньте… (М. Коцюбинський)
Що-небудь вщерть заповнене. Приклади
  • В камері стало трохи видніше, і, оглянувшись, я побачив, що тут місця не було живого — вся підлога, попритрушена перетертою чорною соломою, покрита людським тілами (Ю. Збанацький)

є лій у голові́ чиїй, у кого і без додатка., жарт.

Хтось розумний, здібний, кмітливий і т.ін. Приклади
  • не було́ ло́ю під чупри́ною. І в них [дорослих] теж чогось вискакували клепки, розсихались обручі,.. не було лою під чуприною (М. Стельмах)
  • — Були нагнали його з школи, так він подав начальству трактат. І так написав, що архімандрит змінив свою постанову. Є лій в голові хлопця (М. Стельмах)

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій і т.ін.] приго́ді кому.

Прислужитися кому-небудь. Приклади
  • Дощик-дощику, іди На левади, на сади,.. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська)
  • [Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький)
Виявлятися потрібним, необхідним. Приклади
  • [Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький)
  • Коли розлучалися, дівчина дала Миркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.)
  • — Поживеш, — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький)
Допомагати кому-небудь, виручаючи когось. Приклади
  • — Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко)
  • — Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко)
  • Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко)

неха́й (ха́й) бу́де гре́чка, жарт.

Уживається для вираження згоди, згодний хтось з ким-, чим-небудь; гаразд, добре. Приклади
  • Він не став заперечувати… Хай буде гречка, виконає завдання (З газети)
  • — Тільки не треба про смерть.— Хай буде гречка! Не будемо про смерть (П. Автомонов)
  • Нехай буде гречка, аби не суперечка (М. Номис)

є спи́чка в но́сі у кого.

Хто-небудь тямущий, кмітливий. Приклади
  • У хлопця цього є таки спичка в носі (З газети)

бу́ти на ти з ким.

Добре розумітися на чомусь, досконало знати якусь справу. Приклади
  • Поїхали хлопці в армію служити… Василь Гончар ніс вахту на Чорному морі, Іван Денисюк був на ти з неспокійним ефіром (З журналу)
  • [Був] Лісничий Іван Іванович Савон з флорою і фауною Кончі-Заспи на ти (З газети)
  • Знання, уміння, навики, набуті в процесі навчання, допоможуть бути з трактором, комбайном, а чи ще з якимось реманентом на ти (З журналу)

яки́й не є.

Хоч і поганий; який-небудь. Приклади
  • — Буде тут, буде ділов [діла]! — покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків.— Які не є, а діждемось свого менту [моменту]! (О. Гончар)
  • яки́й є. Аж тепер згадала Олександра Гната, згадала й свою хату. Яка є, то є, а все-таки свій куток (М. Коцюбинський)

бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого.

Хтось виросте порядним, гідним і т.ін., досягне певного становища в суспільстві. Приклади
  • лю́ди буваю́ть. — З цього будуть люди. З таких завжди люди бувають (І. Сенченко)
  • — Треба ж, голубко,— каже стара,— її на розум навчити. Я скажу те, а ти що друге, то й вийде з неї людина (Марко Вовчок)
  • лю́де бу́дуть. З його люде будуть (М. Номис)
  • ви́йде люди́на. З його вийде людина (Сл. Б. Грінченка)
  • — Ну, вже гаразд… Може, з мене й справді вийдуть люди (П. Загребельний)
  • — Дружба, брате, велике діло… А як же інакше? Вся рота хоче, щоб із тебе люди були (О. Гончар)
  • —Дивись, із тебе ще й люди вийдуть (П. Панч)
  • — Та нічого, обітреться — люди з нього будуть (О. Сизоненко)
  • З нього вже не будуть люди (Укр. присл.)
  • — Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Васильченко)

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х).

з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Приклади
  • Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба)
що. Пам'ятати, не забувати, знати. Приклади
  • Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко)
кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось. Приклади
  • — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко)
  • [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський)
  • Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс)
що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т.ін. Приклади
  • — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський)
кого, що. Думати говорити про кого-, що-небудь, не висловлюючись прямо. Приклади
  • ма́ється на о́ці. Подібних пам'яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев'ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу)
  • Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський)
  • — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало)
кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Приклади
  • є на оці… —Вже, певно, є на оці якась чернявка? (В. Шевчук)
  • Я його давно маю на оці, най і то знає (І. Франко)
  • [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький)

нема́ (нема́є, не було́) рі́вного кому.

Хто-небудь найкращий своїми якостями, властивостями і т.ін. Приклади
  • Серед однолітків не було йому рівного в силі, спритності і відвазі, а найперше — в розумі (З журналу)
  • Кожен козак обертався в… думах на лицаря, визволителя бідних невільників, ставав героєм, якому нема рівного в світі (З. Тулуб)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади
  • Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
  • Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
  • На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
  • Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
  • Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому.

Хто-небудь (або що-небудь) дуже цінний (цінне) своїми якостями, властивостями, особливостями. Приклади
  • Коли б… коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр. присл.)
  • Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник)
  • В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний)
  • Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта… пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (П. Куліш)

[і] ду́ху не бу́де чийого, де.

Уживається для вираження запевнення в тому, що хто-небудь більше ніколи не прийде кудись. Приклади
  • А він, виявляється, з тих, що тільки й уміють конфліктувати, озлоблювати проти нас… Духу ж тепер його не буде в нашому закладі! (О. Гончар)

є ще по́рох у порохівни́цях.

Ще не витрачені енергія, сили, творчі можливості і т.ін. Приклади
  • — За господарську лінію я не боюся,— вів далі батько.— Хоч мені вже й шістдесят, а є ще порох у порохівницях (В. Минко)
  • Куліш примовк, нахмурився. Його щось гризло, мучило, й Тарас прийшов на поміч: — Ну, як тут, брате, є ще порох в порохівницях? (В. Шевчук)
  • — П'ятдесят з лишком.. Щоправда, вважати себе старим, мабуть, ранувато, є ще порох у порохівницях, однак хода вже, відомо, не та (М. Олійник)
  • Квасолею годують, а м'язи ще грають, значить, не так просто висмоктати з мене силу мою, є ще, думаю, порох у порохівницях (І. Муратов)

був та загу́в (попли́в і т.ін.).

Десь подівся, пропав. Приклади
  • Одумався гуляка, вийшов з хати. Туди-сюди — було та загуло… Купець заметушивсь… Рятуйте! — став кричати (Л. Глібов)
Зник, не стало когось, чогось. Приклади
  • — Та в тебе і кишені чортма.— Еге! була та попливла… у штанях зосталась (З. Мороз)
  • — О, між ними [запорожцями] єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі: зерно висіялось за війну, а в кашу осталась сама полова (П. Куліш)
Перестав жити. Приклади
  • Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому (А. Головко)
Не змогти здійснитися (про задум, мрію і т.ін.). Приклади
  • Була [в Заруби] мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула (В. Кучер)
Минув, пройшов. Приклади
  • — Що там старе згадувать! Було та спливло (І. Рябокляч)
  • Та й хвацька ж то колись була Козацька мати [Січ]!.. Еге! була та поплила (П. Гулак-Артемовський)

стоя́ти (бу́ти) на розпу́тті.

Вагатися, сумніватися. Приклади
  • Наступного дня криничани найнялися. Аж полегшало одразу на душі: вже не стоятимуть на розпутті (О. Гончар)

бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем.

Користуватися одночасно усіма вигодами. Приклади
  • — Він взагалі парубок справний… Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?..— Може, хоче бути дома й замужем? (А. Хорунжий)

у чо́му (у чім, як) був.

Роздягнений або вдягнений. Приклади
  • Аж ось заторохтів на дворі візок… Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його (Марко Вовчок)

нема́ (нема́є, не було́, не залиши́лося і т.ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) на кому.

Хто-небудь наскрізь промок. Приклади
  • Поки Антон переніс через ріку свою дружину, на ній не залишилося й сухого рубця (С. Чорнобривець)
  • На ньому вже не було сухої нитки,.. ниючі плечі опали, розкисла шапка припала до чола й затуляла очі (А. Хорунжий)
  • Лихо та й годі нашій Марусі! Нитки сухої на ній нема, а нігде [ніде] обсушитись (Г. Квітка-Основ'яненко)

нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.

Не можна спинити, стримати, угамувати і т.ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Приклади
  • Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра)
  • Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький)
  • [Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (С. Васильченко)
  • Нема впину вдовиному сину (М. Номис)
  • Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак)

будь ласка́вий (рідше ласка́в).

Усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т.ін.; прошу. Приклади
  • — Пустіть, будьте ласкаві (Т. Шевченко)
  • — Допишеш, пришли мені, ласкав будь (В. Шевчук)
  • — Скажіть Василині, будьте ласкаві, нехай вона вертається додому (І. Нечуй-Левицький)
  • — То встань, будь ласкав, пане свату (І. Котляревський)
  • Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй [стріляй] моїх утят, як полетять на став (П. Чубинський)
  • Він до друга Рогози: — Будь ласкавий, підвези! (С. Олійник)

Будьмо народом!

У 1848 p., під час «весни народів» по Європі прокотилася хвиля національно-визвольних революцій. Головна Рада Руська, яка зібралася у Львові, видала Маніфест до народу, де було сказано: «Вставайте ж, браття, вставайте з довгого сну вашого, бо вже час!.. Будьмо тим, чим бути можемо і повинні-сьмо. Будьмо народом!». Приклади
  • Оце прекрасне — «будьмо народом» — показує, до якого пафосу знеслася була національна думка галицьких українців у момент визволення. (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Будь гарячий або холодний, але не теплий.

Вислів походить з Нового Заповіту: «Якби то холодний чи гарячий ти був! А що ти літеплий, і ні гарячий, ані холодний, то виплюну тебе з Своїх уст» (Апокаліпсис, 3,15-16).
Вживається як образна характеристика людини, яка не має стійких і виразних моральних засад чи політичних переконань.
Приклади
  • Автор «Апокаліпсиса» дав добру науку не так людям взагалі, як власне поетам та артистам: будь гарячий або холодний, але не теплий. (Леся Українка, Лист до І. Франка, 13-14.І.1903 р.)

Будьте як діти.

Цитата з Євангелія, з Нагірної проповіді Ісуса Христа: «Істинно кажу вам: коли не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне» (Матв., 18, 3).
Вислів згодом зазнав численних переосмислень, у тому числі й гумористичних, — на означення крайньої наївності, а часом і тупості.
Приклади
  • Біля «Правди» (львівського журналу) все-таки гурток чималий, якось вона на людей досі туман напускає, — далебі, не знаю чим! — та весь той гурток певне увійде в царство небесне, бо все-таки там або діти, або такі, що сталися дітьми навіки. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, квітень-травень 1893 р.)

Бути чи не бути?

Слова з монологу Гамлета у 1-й яві 3-ї дії однойменної трагедії (1601) В. Шекспіра:
Чи бути, чи не бути — ось питання.
Що благородніше? Коритись долі
І біль від гострих стріл її терпіти,
А чи, зітнувшись в герці з морем лиха,
Покласти край йому?
У переносному вживанні — найважливіші проблеми, питання життя й смерті.
Приклади
  • Сучасність більше, ніж інші часи, дає підстави думати про Росію як про бич і кару провидіння над цілим людством. За які гріхи? І хто є грішним?.. Над цими питаннями вже давно б'ється думка найвидатніших умів, а сьогодні ці питання є вже проблемою бути чи не бути для всього людства і його цивілізації. (П. Голубенко, Україна і Росія)
  • Людство прагне всесвіт осягнути
    І себе у ньому зрозуміть,
    А тривожне «бути чи не бути»
    Грізно над планетою висить.
    (М. Луків, Біль і пам'ять)

Є ще порох у порохівницях.

Цитата з повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» (1842): «»Що, панове?», перегукнувся отаман Тарас, проїхавши всіх: «Є ще порох у порохівницях? Чи не ослабла козацька сила? Чи не гнуться козаки?» — «Є ще, батьку, порох у порохівницях. Не ослабла ще козацька сила; ще не гнуться козаки!»»
Вислів уживається у значенні: не зламана труднощами здатність до боротьби; невикористані резерви.
Приклади
  • Отже, до Коряка:
    — Дорогий товаришу Володимире, порох є ще в романтичних порохівницях… «Жив Курилка!»
    (М. Хвильовий, Камо грядеши)
  • Не втечеш, отруйний ворог,
    Від розплати і прокляття.
    Є в порохівницях порох,
    У народу є завзяття.
    (М. Сингаївський, Мечі і струни)

Земля єси і одійдеш у землю.

За біблійною оповіддю, Бог, виганяючи Адама з раю, сказав: «У поті чола свого їстимеш хліб твій, поки не повернешся в землю, що з неї й узято тебе; земля-бо єси і одійдеш у землю» (Буття, з, 19).
У сучасній мові вислів іноді набуває іронічного відтінку.
Приклади
  • Це земля, із якої ми вийшли, в яку перейдем,
    Це земля, без якої ми в світі нічого не варті.
    (М. Луків, Отча земля)
  • Мовляв: униз дивись, пригноблений чоловіче. Земля єсть і одійдеш у землю. (О. Довженко, Матеріали до «Поеми про море»)

З Назарета чи може бути щось добре?

За Євангелієм — Іван, 1, 45—46 — Натанаїл, один з майбутніх апостолів, цими словами зустрів звістку про появу Месії — Ісуса, сина Йосифа з Назарета.
У сучасній мові вислів уживається у значенні: незаслужена іронічна характеристика людини.
Приклади
  • Диво дивне, але вище писані слова т. Пилипенка, по суті, становлять не що інше, як слабеньку модернізацію давнього, 1900 років тому сформульованого упередження: що може бути доброго з Назарету? (М. Зеров, Ad fontes)
  • В тій буденній обстанові
    Раз побачивши поета,
    Дехто й думає:
    «Чи вийде
    Що путяще з Назарета?»
    (А. Кримський, Пальмове гілля)

Карфаген мусить бути зруйнований.

Вислів належить римському державному діячеві Катону Старшому (234—149 до н. е.), який кожну свою промову в сенаті закінчував фразою: «А втім, я гадаю, що Карфаген мусить бути зруйнований!». Карфаген — місто-держава на півночі Африки, політичний і торговельний ворог Риму.
Сучасне значення вислову: наполеглива вимога знищити ворога або подолати перешкоду. Наводиться також латинською мовою: «Carthaginem esse delendam».
Приклади
  • Картагена нашої провінційносте мусить бути зруйнована. Шлях до майбутнього лежить через уміння мислити й розуміти, не через начотництво, сліпу віру і завжди обмежений фанатизм. (Юрій Шерех, Наша сучасність — наше мистецтво)
  • Від рефрену Катона Старшого — «Carthagine esse delendam» ми не одмовляємось, і наш соціальний фанатизм ніколи не погасне. (М. Хвильовий, Україна чи Малоросія?)
  • Без війська хочете весь світ зажерти, всіх варварів в кормигу запрягти, всі Карфагени зруйнувать без зброї. (Леся Українка, Руфін і Прісцілла)

Що є істина?

Цитата з Євангелія. Коли Христос на допиті в Пілата сказав, що прийшов у світ, «щоб свідчити про істину», Пілат спитав: «Що є істина?». Але Ісус Христос нічого не відповів йому.
Вислів став формулою скептицизму.
Приклади
  • Незвичним постає й саме обличчя зла. Його носієм є організатор та керівник руху мафії… Сьогодні для нього питання «що є істина?» не існує: він володіє нею, як повністю володіє ситуацією. (Т. Свербілова, Момент істини в драматургії)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання