СТАВ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

як на папе́рі спи́саний (став і т.ін.).

Дуже швидко. Приклади

[Самрось:] От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… В мент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М. Кропивницький)

во́лос (воло́сся) ди́бом (ду́бом, ду́ба) стає́ / став (ста́ло) у кого, рідко кому.

Кого-небудь охоплює великий страх, гнів, подив і т.ін. Приклади

— Густа балка [Кучерява] і чималенька балка. Ох, і вовка там! Як завиють, — волосся дротом! (Остап Вишня)
Та й розповів мені таке, що аж волосся сторч стало (Ю. Збанацький)
воло́сся дро́том [стає́]. Сидиш часом не фастівському вокзалі, а дівиця як ударить з репродуктора басом-профундо.., — так волосся на голові дротом і стає (Ф. Маківчук)
воло́сся сторч ста́ло. Вони дивились через труп синички на свого капітана з такою ненавистю, що волосся б стало сторч у найхоробрішої людини (О. Довженко)
Волосся на голові дибом стало, а уста страшно та грізно кривилися (Панас Мирний)
А ось Іван Рило має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, слухаючи про неї (Л. Мартович)
Все, що налипло на йому [велеті], одразу стане руба… Хлоп'я спинилось. Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
Все волосся у пані Іванни стає дубом (О. Кобилянська)
Ми часто забуваємо про дуже важливі речі, не бачимо їх, і потім, коли вони нагадують про себе, у нас волосся стає дибом: куди ж ми досі дивилися? (О. Довженко)

ЯЗИ́К СТАЄ́ / СТАВ РУ́БА (ко́лом) [у ро́ті] кому, у кого, без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність говорити, вимовляти слова. Приклади

[Передерій:] І язик їм руба у роті стане, коли такого батька почнуть ганити! [Храпко:] Хіба тепер четверту заповідь почитають? (Панас Мирний)
— Хочу поспитати — де вона [Марія], що з нею, а язик як став руба, так і не ворухнеш ним (М. Коцюбинський)
Люблять у Січовому поляскати. І ляскають, доки язик не стане колом (М. Рудь)

стоя́ти на платфо́рмі якій.

Займати певну сторону, бути прибічником, захисником чогось (напряму, учення і т.ін.). Приклади

ста́ти на платфо́рму. Дівчина ніяк не могла примиритися з тим, що старші подруги стали на платформу, яка нічого спільного з її поглядами не має, і постоявши трохи, тихенько вийшла (З газети)

нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т.ін.) життя́ перев. кому.

через кого, від кого. Хто-небудь дуже докучає, завдає великих неприємностей комусь. Приклади

Він сердито жалівся: і так од голоти життя не стало, а тут ще Гущу пустили (М. Коцюбинський)
— Собаки й вівчарі твої, Усі ви — вороги мої, Од вас мені життя немає (Л. Глібов)

перев. без кого--чого. Хто-небудь позбавлений душевного спокою; комусь дуже погано. Приклади

— Дотягну до осені, а там подамся на шахти або на заводи. Все рівно дома життя не буде (Григір Тютюнник)
— Так-так,— підхопили двораки,— без землі що?.. Без землі життя нема! (Панас Мирний)
А тепер я ходжу, світом нуджу, нема мені життя без Насті… Як не буду з нею жити, то буду в сирій землі гнити (М. Коцюбинський)

става́ти / ста́ти до сті́нки.

Йти на розстріл, на страту. Приклади

Я до стінки знову стану — обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра)

ста́ти люди́ною.

Зрости духовно, виробити кращі риси характеру і поведінки. Приклади

Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став, маму свою не соромив… (О. Гончар)

що б там (то) не було́ (не ко́штувало, не ста́ло і т.ін.).

За будь-яких умов і обставин; неодмінно. Приклади

— Пронести ось це наше почуття, це розуміння життя через все, все що б там не було… (О. Довженко)
Ми вирішили, що б то не було, виконати своє завдання (З журналу)
— Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,— говорила Мотря (І. Нечуй-Левицький)
Пам'ятав я: треба дійти до своїх [в штаб], що б то не коштувало (Ю. Яновський)
Цей завзятий хлопець що б то не стало хоче здобути вищу освіту (З газети)

става́ти / ста́ти ду́бала.

Підніматися догори ногами; займати вертикальне положення. Приклади

Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подригав ногами (С. Васильченко)
Тормознув той коник вороної масті Так, що аж оглоблі стали дубала (С. Олійник)

ста́ти / става́ти до ла́ду.

Розпочати діяти, працювати (про підприємства, механізми і т.ін.). Приклади

У Бухарі став до ладу унікальний завод по виробництву геліоенергетичних установок (З журналу)

стоя́ти / ста́ти лу́бом.

Втрачати еластичність, ставати цупким (про одяг, взуття і т.ін.). Приклади

Брови йому падають на очі двома очіпками, свита стоїть лубом,— він приїхав з холодної негоди (І. Микитенко)

Заклякати, втрачаючи рухливість (про язик). Приклади

Беруся я до люльки. Ти ба! Язик задубів, став лубом, у горлі пече (Л. Мартович)

ного́ю ступи́ти (ста́ти) ні́де.

Немає вільного місця, все заповнено чимось. Приклади

ступну́ти ні́де. А квітник біля хати — це вже Гаїнчине діло. Стільки квіток, що й ступнути скоро ніде буде (Б. Грінченко)
Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар)

става́ти / ста́ти грудьми́.

Самовіддано захищати, обороняти кого-, що-небудь; мужньо битися, заступатися за кого-, що-небудь. Приклади

Ховатись безглуздо, треба ставати грудьми. Роман ощадливо перелічує в кишенях патрони (О. Гончар)
Розумів [Сеспель] — він напередодні відповідальних подій, знав — доведеться і йому стати грудьми проти ворога (Ю. Збанацький)
А сурма до бою кличе, за край свій ми станемо грудьми (В. Сосюра)
З почуттям глибокої поваги ми думаємо сьогодні про тих, хто грудьми став на захист країни у перші місяці війни (З журналу)
Син коханий, господар молоденький, між тими, що грудьми стали за матір Вітчизну (Ірина Вільде)

[аж (і)] не́бу (не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко.

Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т.ін. вже не може бути. Приклади

— Бігли, мабуть, так, що небу жарко стало! (О. Довженко)
Пили — аж небові жарко! (Панас Мирний)
Захар… зрадів: оце школярка! Якщо і подруги такі, то буде й небу жарко (П. Дорошко)
Знов пост [охорона] біжить, клене, аж небу жарко (І. Франко)

ста́ти / стоя́ти над душе́ю у кого і без додатка.

Невідступно, набридливо перебувати біля когось. Приклади

Став над душею… Того не розуміє, що людина мусить бути вільною і думкою, і всіма інстинктами тіла… (Т. Осьмачка)
— Ось вона, свобода! Гуляй — скільки хачеш —. .ніякий Саламур не стоїть над душею (О. Гончар)

ста́ти (вста́ти) / става́ти [на] ди́би.

Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Приклади

Навіщо ждать, щоб хтось мене Почав критикувати? Я краще встану гнівно сам Супроти себе дибки (С. Олійник)
ста́ти (вста́ти┌20856) [на] ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але.. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький)
— Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство [шахрайство]? (О. Кониський)
Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину подружку Оксани (Ірина Вільде)

[аж] о́чі ро́гом лі́зуть / полі́зли, перев. у кого, кому, чиї.

Хтось виявляє здивування, дуже вражений чим-небудь. Приклади

й о́чі ро́гом ста́ли. — У розпал веселощів дістає томик Гегеля.., примощується в кутку, читає. У мене й очі рогом стали (В. Дрозд)
В мене аж очі рогом полізли від несподіванки, аж дух перехопило, коли я вдихнув незрівнянний запах лісових полуниць (Ю. Збанацький)
Очі їй полізли рогом від здивування: Куди ти, молодице? Що ти надумала? (О. Гончар)
У дядька Барака очі лізуть рогом.— Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли? (Ю. Збанацький)

Стає погано, неприємно, моторошно і т.ін. комусь. Приклади

о́чі почина́ють лі́зти ро́гом. — Тільки-но розмова з нею наблизиться до висновків,— і своїм, і стороннім очі починають лізти рогом (Ю. Шовкопляс)
— А сльози так і заливають! Аж очі рогом лізуть!.. Ох, лишенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Вона так наїдалася того незносного чаду, що очі рогом лізли. Але зате, як привчилася трохи, дивувала усіх своїми писанками (Г. Хоткевич)

Комусь дуже подобається хто-, що-небудь. Приклади

Тут, братця, такого треба на тую виставку приставити, щоб у всіх очі рогом полізли (Остап Вишня)
Як глянув на неї [дівчину] дід, аж очі йому рогом лізуть — така гарна (О. Стороженко)

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь; дуже важко комусь. Приклади

Грабарювали, аж очі рогом лізли, возили землю, за три роки й завод виріс (А. Хижняк)
— Кермо кріпше! Кріпше!? Коли воно [море] вириває, вибиває, висмикує?! Держу, аж очі рогом лізуть! (Остап Вишня)
Дерево ломиться, все, що йде-їде дорогою, стає осторонь: то значить Харук з Якіб'юком женуть! Але як!.. Очі рогом у коней лізуть (Г. Хоткевич)

ста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́рший план) що.

Надавати чому-небудь особливо важливого значення, вважати щось основним. Приклади

Сам Довженко на перший план ставив письменницьку працю, вважав її своїм покликанням (З газети)

ста́ти / стоя́ти стовпо́м.

Зависнути в повітрі (про пил, кіптяву, дим тощо). Приклади

Курява на дорозі стояла стовпом (З усн. мови)
Писарі у війську… сидять, скриплять перами, коли тихо і коли дим стовпом стоїть, — їм однакова робота (Нар. опов..)

тільки ста́ти стовпо́м. Застигнути нерухомо. Приклади

Мелашка ввійшла в свою убогу хату й стовпом стала (І. Нечуй-Левицький)
Клим стовпом став з дива (І. Нечуй-Левицький)

за чим ді́ло ста́ло?

У чому причина затримки, що заважає. Приклади

Неодмінно треба звільнити [заарештованого]. І — негайно.— Ну, то за чим же діло стало,— перший озвався вусатий солдат (А. Головко)
[Любов:] Мені власне сі діти подобаються. Я б навіть готова взяти їх до себе. [Орест:] За чим же діло стало? (Леся Українка)

перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого.

Змінювати певний спосіб життя, напрям діяльності і т.ін. Приклади

перехі́д на ре́йки. Усім… треба пам'ятати, що від зусиль кожного залежатиме надійність фундаменту, на якому зараз відбувається перехід всього народного господарства країни на інтенсивні рейки (З журналу)
Країна перейшла на мирні рейки будівництва нового життя (Вісник НАНУ)
Ви заявляєте, що хочете стати на рейки трудового життя? Хочете працювати на користь державі? Прекрасно (І. Микитенко)
— Як там у вас діла на фермі? — На нові рейки переходимо, діду (С. Добровольський)

стоя́ти / ста́ти сті́ною (му́ром) за кого--що і без додатка.

Виступати одностайно, згуртовано на захист кого-, чого-небудь. Приклади

[Яків:] За Кубу переживаю,.. щоб народ вистояв.. Вистоять.. Тільки щоб піднялися всі, як один, стіною стали (М. Зарудний)
Трудящі Києва, стіною стали на захист Вітчизни (З газети)
Взяти сокири і муром стати біля своєї землі (М. Стельмах)

нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т.ін.) і слі́ду

від кого--чого, рідше з кого--чого і без додатка. Хтось (щось) перестав (перестало) існувати, зник (зникло), пропав (пропало). Приклади

Під горою стояла ще друга хата, але вона була засипана глиною тоді, як обвалився бік гори. Тепер не видно і сліду того провалля (І. Нечуй-Левицький)
Оглянувся — Галайди немає…— Де Галайда? — Максим кличе. І сліду не стало… (Т. Шевченко)
На другий день рано діти кинулись до пиріжків…— пиріжків і сліду немає… (М. Коцюбинський)
І сліду вже нема з тої столярні на бориславськім тракті в Дрогобичі, де мені довелось пробути перші три роки міського життя (І. Франко)

кого, чого. Хтось (щось) абсолютно відсутній (відсутнє). Приклади

Пес виполохував лише із трави птахів і зайців, але людей ніде не було й сліду (О. Маковей)
В тих віршах нема й сліду поезії (І. Франко)
Вже в душі зростає до нього [батька] недобре почуття, а вдячності нема й сліду (Моє життя в мист.)

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) [рідше на] ру́ба (ребро́м).

Заявляти про щось відверто, прямо, принципово, категорично, з усією рішучістю. Приклади

Зокрема, після визволення Польщі від фашизму питання стояло руба: якою повинна бути ця держава? (З газети)
Біля банку знов повно люду. Знов сварня, знов гармидер. А попа все нема. Аж пополудні прийшла вість, що вже є. Народ заворушився. Ніщо їх тепер не стримає, всі ставлять справу на руба.. хоч ти їм кіл на голові теши (У. Самчук)
[Бережний:] Я ставлю питання руба: хто має право цей авторитет відняти в мене? (І. Микитенко)
[Яків:] І став питання ребром. [Семен:] Та я ж ребром. Матері вже сказав, що женитись хочу. [Назар:] А Лесі? (М. Зарудний)

ста́вити / поста́вити під уда́р кого, що.

Своїми діями доводити кого-небудь до загрозливого, критичного становища; підводити когось. Приклади

Відсутність коштів ставило під удар усю їх роботу, всі їх надії на завершення її (З газети)

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого--що.

Прирівнювати кого-, що-небудь до когось, чогось у певному відношенні. Приклади

От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів, і літератів [літераторів] і літераток [літераторок] (Леся Українка)

става́ти / ста́ти сторчака́ (ца́па).

Чинити опір, протидіяти чому-небудь; заперечувати проти чогось. Приклади

[Нартал:] Кубло гадюче! Перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка)

ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого.

Одружувати. Приклади

Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз'єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська)

ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким.

Взяти шлюб, одружитися. Приклади

— Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш… — Привітної усмішки,— шепотів козак, не випускаючи плечей удови.. — І ходімо до церкви, станемо на рушники… — А в тебе багато грошей? (М. Лазорський)
на рушники́ ста́ти. Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов)
Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов)
на рушничку́ ста́ти. Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр. пісні..)
[Химка:] Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали… (Панас Мирний)
Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко)
— Ми дякували, а він: Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашею кралею стану (П. Куліш)

ста́ти / става́ти пе́ред я́сні о́чі чиї, кого, перев. жарт.

З'явитися раптово, прийти кудись. Приклади

— Ну що мені робити, як не стати перед ясні очі начальства, а там буде видно (З газети)
Коли покличуть до вельмож… та князів, а найпаче коли скажуть стати перед ясні очі її величності, тоді для сміливості вихилиш,— шкода не тернівки, її там не роблять, не вміють,— а простої сивухи (М. Лазорський)

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким.

Зійтися, порозумітися, зріднитися з ким-небудь. Приклади

З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (О. Гончар)
*Образно. Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило. А його друг з першого знайомства відчув себе з цією музою за панібрата (Ю. Шовкопляс)

стоя́ти / ста́ти горо́ю за кого--що.

Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь. Приклади

— За народом горою стоїть [Тарас Дніпровець] І, видно, не простий собі чоловік (Д. Бедзик)
— Вислужується, — буркнув Ґалаґан, — а ми за нього горою стояли (А. Крижанівський)
— Євгене Панасовичу! — полум'яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо… (В. Речмедін)

ста́вити / поста́вити кра́пку (всі крапки́) над і.

Завершувати, закінчувати що-небудь, остаточно вирішувати щось. Приклади

розста́вити крапки́ і зна́ки о́клику. Данило розповідав про агрегат, а Василь Васильович думав своє.. .Несподівано для себе скрізь швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик)
Поставити крапку над і — то неабияке мистецтво у житті (Н. Рибак)

З'ясовувати все остаточно, до кінця. Приклади

Поговорити було про що. І то негайно, зараз, щоб поставити всі крапки над і (В. Кучер)

та́нути як (мов, ні́би і т.ін.) сві́чка (віск [на со́нці]).

Швидко втрачати сили, здоров'я через хворобу, горе; марніти, худнути. Приклади

Мама весь час заплакана, їй жалко тата, що тане як свічка (А. Дімаров)
Втративши майже всю кров, він [Орлюк] якось немовби втратив злість, засумував і, танучи як віск на сонці, упав (О. Довженко)
та́нути як сві́чечка. Танула вона [Настя], як свічечка. Нікого не пізнає, дивиться страшно і все за голову себе хапає (Марко Вовчок)
ста́нути як віск. Скільки вона [Настя] сліз вилила, Боже мій, світе мій! Станула як віск (Марко Вовчок)

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т.ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т.ін.) на [свої (вла́сні, рі́вні)] но́ги.

перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Приклади

Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу)
Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук)
Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук)

Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Приклади

Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко)
Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний)
Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко)
Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах)
Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко)
Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський)

Підрости, зробитися дужим, самостійним. Приклади

Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко)
Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний)
Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко)
Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук)
— Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук)
Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін)

Видужати, поправитися після хвороби. Приклади

— А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш)
Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде)
— І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа)
— Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш… (О. Гончар)

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу).

Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Приклади

Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний)
[Ярошенко:] Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. [Віктор:] Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада)

ста́ти на ножі́ з ким.

Загострити взаємини з ким-небудь. Приклади

Заради Надії він готовий стати на ножі з начальством (Я. Баш)
З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору… став [учитель] на ножі, примусивши його поводитись чемно (С. Васильченко)

перево́дити (ста́вити і т.ін.) / перевести́ (поста́вити і т.ін.) на ре́йки які, чого.

Надавати чому-небудь певного спрямування; організовувати, спрямовувати, перетворювати і т.ін. що-небудь певним чином. Приклади

— Це кустарщина, а не сад,— сказав Рябов.— Що? — Ви не іритуйте. Це кустарщина. Це треба ставити на державні рейки (О. Довженко)
Ми з Адаменком дві ночі сиділи в соляній шахті, радилися, сперечалися й вираховували,.. план того бою цілком постав у його голові, я лише коригував і переводив на практичні рейки (Ю. Яновський)

ста́вити / поста́вити пе́ред фа́ктом кого.

Повідомляти про те, що вже відбулося, сталося. Приклади

— Гай будемо садити. В Тихій долині.. Я поставлю товариша Грицюту. .. перед фактом (В. Речмедін)

ста́вити / поста́вити на ка́рту що.

Ризикувати чим-небудь заради мети, успіху. Приклади

Тепер він горів бажанням будь-що врятувати вітчизну, поставити все на карту, але добути її волю (М. Старицький)
— Я — що? Адже до замаху залишилося всього кілька днів. — І що ж? — Та ми ж все ставимо на карту! (Канівець)
— І я не розчарувавсь, генерале: край вартий того, щоб ради нього ставити на карту наш капітал (О. Гончар)

стоя́ти (става́ти) / ста́ти клубко́м в го́рлі.

Не давати можливості вільно дихати; душити (про біль, образу і т.ін.). Приклади

Сльози безсилого розпачу й образи палили груби, ставали в горлі клубком (З. Тулуб)

ставити / поста́вити на одну́ до́шку кого, що, з ким--чим.

Прирівнювати кого-, що-небудь у певному відношенні до когось, чогось. Приклади

Їх [секту самаритян] ставили на одну дошку з язичниками, а ненавиділи ще більше (Людина..)
Турбая на одну дошку з Вишиваним поставила… А Турбай — то зовсім інша стаття! (С. Рудько)
Галицькі народовольці ставили на одну дошку чесного великоруського хлопомана Ів. Аксакова з бюрократом п. Катковим, а то й з обскурантом п. Гаворським (М. Драгоманов)

стоя́ти / ста́ти кілко́м (коло́м) в го́рлі.

Дуже набридати, остогидіти. Приклади

— Вже мені ті його вірші кілком в горлі стоять! (І. Франко)

Не проходити, застрявати (про несмачну, важку, суху їжу). Приклади

— А криницю під вербою хто почистив од муляки, вода вже встоялась, чиста й студена, хай би та чиста й студена вода кілком у горлі твоєму стала! (Є. Гуцало)

стоя́ти / ста́ти більмо́м в о́ці перев. кому.

Заважати, дратувати. Приклади

більмо́м стоя́ти. — Більше не говори про них [спекулянтів], Павлику.. — Хай їм грець.., вони ж більмом стоять на всю Ковалівку… Назад нас тянуть… (В. Кучер)
Гола гора Мар'янові більмом стала в оці (С. Чорнобривець)

ста́вити / поста́вити знак рі́вності між ким--чим.

Визнавати кого-, що-небудь рівноцінним іншому; ототожнювати. Приклади

Франко дорікає Нечую-Левицькому за те, що він ставить знак рівності між передовою російською літературою і російською державою з її чиновниками і жандармами, які придушували всяку вільну думку (З журналу)
Між ученим і письменником-фантастом не можна поставити знак рівності. Якщо вчений живе сумою позитивних доведених істин, то письменник-фантаст будує свої твори на науково обґрунтованій мрії (З журналу)

става́ти / ста́ти в по́зу (в пози́цію).

Удавати з себе кого-небудь; приймати який-небудь вигляд, тон, щоб справити певне враження на когось. Приклади

Я не беру на себе роль судді чи обвинувачувача — тепер, через багато місяців після аварії [на ЧАЕС], легко розмахувати кулаками. Не хочу ставати в позу всевідаючого прокурора. Але хочеться все-таки зрозуміти — що сталося? (Ю. Щерабак)
Вірші Василя Глотова — прості, задушевні, щирі… Читаючи їх, поет не стає в позу (З газети)
Бунчук-Балаба розгнівався й став у позу ображеного генія (Л. Дмитерко)
[Степан Демидович:] Так вам прочитати [вірші]? [Писар:] Кажу ж вам, що горю. Ставайте в позицію та зразу й смаліть (В. Самійленко)
Йон крутнувсь по льохові, витяг з кутка мітлу з довгим держалом, став у позицію, підняв кумедно догори плечі, так що голова сховалась межи ними (М. Коцюбинський)

на порі́ ста́ти.

Досягти, дійти зрілого, заміжнього віку ( перев. про дівчину). Приклади

— Інші дівчата в твоєму віці як? Стала на порі — шукає пару, виходить заміж, народжує дітей. Бо того життя не так і багато… (Є. Гуцало)
Їй чогось було сумно, як і завше матері, що схилилась над сином, котрий став на порі (О. Ільченко)
Видавши одну, незчулася Яресьчиха, як і друга стала на порі, треба було і Вусті приданого дати (О. Гончар)
Я стала дівка на порі, хоть боязка, похила й тиха, мій ґазда приглядівсь мені (І. Франко)
Тепер Килина давно вже на порі стала, давно дівує (Панас Мирний)
Отож небога Уже чимала піднялась, Росла собі та виростала І на порі Марія стала… (Т. Шевченко)

става́ти (станови́тися) / ста́ти ру́ба.

Рішуче протестувати, не погоджуватися з ким-, чим-небудь. Приклади

Настала осінь. Почали загадувати до школи. Наум гадав віддати Семена, але Наумиха стала руба і затялась, що не пустить (М. Коцюбинський)

ста́ти / става́ти го́пки.

Не погодитися з ким-, чим-небудь, запротестувати. Приклади

Балабуха знав, що його жінка стане гопки, як углядить цю всю компанію в своїй світлиці (І. Нечуй-Левицький)
— Як стане було отой Гонченко гопки, то вже не зіб'єш його нічим, — хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав!.. (Ю. Яновський)

в голові́ кебе́та догори́ дри́гом ста́ла у кого.

Хто-небудь збожеволів, утратив здатність чітко мислити. Приклади

Одного разу серед ночі. .він будить тих, що поснули, і наказує хутко вдягатись. Коли б він не підморгнув до кожного, можна було б подумати, що в нього в голові кебета догори дригом стала (Олесь Досвітній)

душі́ не ста́ло у кого.

Хтось дуже злякався. Приклади

— Чого ж,— каже [Кирило Тур],— ви поторопіли? Батько пошутковав [пошуткував], а в їх уже й душі не стало (П. Куліш)

ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому.

Бути перешкодою комусь у досягненні якоїсь мети. Приклади

Чи стати мені синові на дорозі, чи ні? Шкода й сина, шкода й себе… Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія (М. Коцюбинський)
[Батура:] Я випадково став їм на дорозі… Треба зійти… (О. Корнійчук)
— То, може, ти хочеш задля своєї шкури їм [страйкарям] поперек дороги стати? (І. Муратов)
— Ні, слухай, Трохиме, — спираючи ложку на край листка, заговорив.. Андрій. —. .Ти раз у раз чіпляєшся до мене. Чи я тобі поперек дороги став?.. (В. Винниченко)
Вона була активна й наполеглива, настирлива й нещадна до тих, хто ставав їй на дорозі (Ю. Яновський)

ста́вити (кла́сти) на карб кому.

Зауважувати комусь, звинувачувати кого-небудь у чомусь. Приклади

кла́стися на карб, пас. Все, що трапилося в місті, клалося нам на карб (Ю. Яновський)
Можна б і не ставити авторові на карб ті чи інші стилістичні невправності, коли знаходиш у його першій збірці свіжі думки, яскраві образи (З журналу)
Найперше самій собі ставила на карб, що хлопець напівсиротою росте, без батьківської ласки та догляду (О. Гончар)
— А я не примирюсь! Не можу! — скрикнула Марія Миколаївна, згадавши синів, яких загибель вона призвичаїлась ставити на карб більшовизмові (В. Підмогильний)

ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру).

Вести на розстріл; розстрілювати. Приклади

Ми тим, хто нас гнобив віками.. Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали… (В. Сосюра)
Таких словом не діймеш, таких до стінки ставити… (Ю. Збанацький)
— Так ти додому й дійдеш! Та тебе ж іще по дорозі гапеушники упіймають — відразу до стінки приставлять (А. Дімаров)

ста́вити / поста́вити на кін що.

Ризикувати чим-небудь. Приклади

Він поставить на кін усе. Воля або смерть… (В. Козаченко)
Так було не раз: розчулений її сльозами, він беззастережно ставив на кін власні авторитет, ім'я, використовував знайомства, а потім розплачувався за те гірким каяттям (М. Олійник)

ста́ти на ге́рці з ким--чим.

Мужньо виступити на боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади

Винісши на своїх плечах неймовірно важкий тридцять сьомий, молоді не зламалися і, коли грянула Велика Вітчизняна, пліч-о-пліч стали на герць з фашистською нечистю (З журналу)

ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого.

Уявляти себе в тих обставинах, ситуації, в яких перебуває хто-небудь інший. Приклади

Балабушиха зачиталася і в думці все ставила себе на місце героїні романа [роману] (І. Нечуй-Левицький)

стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м).

Дотримуючись певних поглядів, думок, уперто відстоювати їх. Приклади

Вони стояли на своєму: їх ніхто не присилує жити вкупі (М. Коцюбинський)
Що хочете кажіть, шановні друзі, А я уперто на своїм стою (М. Рильський)
— Ну що ви! — червоніє мій професор.. .Але ми — я й Юлія Шпол — стоїмо на свойому [своєму]: ..мовляв, він не знає, що в цьому році ми таки зуміли провести кількох своїх кандидатів (М. Хвильовий)

на чім би не ста́ло.

За будь-яких умов, незважаючи ні на які перепони, труднощі; обов'язково. Приклади

— Задача наша бойова така — розшукати партизанів на чім би не стало (А. Головко)

ста́ти (бу́ти) у [вели́кій і т.ін.] приго́ді кому.

Прислужитися кому-небудь. Приклади

Дощик-дощику, іди На левади, на сади,.. Ще пройдися й по городі, Стань нам, любий, у пригоді (М. Познанська)
[Риндичка (до старшини):] Ой, розсудіть же мене; а я батечку, вам завжди у пригоді стану (М. Кропивницький)

Виявлятися потрібним, необхідним. Приклади

[Олексій:] А зайвий розум не завжди бува в пригоді людині (М. Кропивницький)
Коли розлучалися, дівчина дала Миркові пляшечку із живлющою водою: — Бережи сю пляшечку. Вона буде тобі у пригоді (Три золоті сл.)
— Поживеш, — побачиш, як стануть у пригоді гроші (І. Нечуй-Левицький)

Допомагати кому-небудь, виручаючи когось. Приклади

— Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану (О. Стороженко)
— Рости, моя дитино, — було їй каже вона, — рости, та хоч у якій-небудь пригоді будеш мені біля печі хоч (А. Тесленко)
Цього вечора у Василя і Наталки, може, ще й не вистачило б сміливості обнятись, але тут у пригоді їм став споконвічний дівочий помічник — страх (О. Довженко)

ста́вити / поста́вити хрест на кому--чому, рідко над ким--чим.

Переставати покладати надії на когось, щось; зневіритися у комусь, чомусь. Приклади

— І сей туди ж, докоряє! Я ж йому писала: поставте наді мною хрест! Чого ж йому ще треба? (Леся Українка)
Бо знай: народ ніколи не умре. Іди туди, де люди творять світло І ставлять хрест на темне і старе (В. Симоненко)

Переставати займатися чим-небудь, робити щось. Приклади

Порфирові стало тоскно на душі. Піти б у школу та сказати: — Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! (О. Гончар)

ста́вити до ла́ду.

Налагоджувати, відновлювати що-небудь. Приклади

З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Івженко ставить до ладу вже п'яту лобогрійку (І. Волошин)

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого--чого і без додатка, книжн.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади

Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Вороний)
На прю ми стали проти царства тьми, Що оскверняє море й суходоли (М. Рильський)
Чому тепер боюся смерті? Мабуть, тому, що вона невидима, що неможливо стати з нею віч-на-віч на прю (О. Іваничук)
— Колись, як Байрон гордий оповів, в такій же хаті Манфред відпочив. Щоб знов на прю із фатумом устати (М. Рильський)
* Образно. На прю стає холодний ранок: ще схід дрімає в сизій млі, а голубий як льон, серпанок затлівсь над скибами ріллі (М. Драй-Хмара)

душа́ ста́ла на мі́сце чия.

Хто-небудь заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади

Тільки тепер, коли він [Єгипта] повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (О. Гончар)

ста́ти / стоя́ти кі́сткою в го́рлі (попере́к го́рла).

Бути остогидним, ненависним кому-небудь. Приклади

— Твій хліб давно мені кісткою в горлі став, бо не тільки вдень, а навіть вночі, крізь сон, чую паскудства свого рідного брата (М. Стельмах)
— Тарасе Овсійовичу, а що мені казати,— тоном скривдженої людини озвався Корж.— Коли вже вам Давид Онопрійович став поперек горла, то що ж я маю робити? (С. Добровольський)
Слухаю я ваші слова, все чернь та чернь. Поперек горла кісткою стала чернь… А де були б ви, шановні райці й лавники, коли б не та чернь, котру клянете і гудите? (Н. Рибак)

Заважати кому-небудь, дуже непокоїти когось, викликати заздрість у когось. Приклади

Бідні люди любили Івана. А дукачам його язик і характер кісткою в горлі стояли (І. Муратов)
— І тут поперек горла став панові людський шматок хліба,— краєчком хустки провела дівчина по очах (М. Стельмах)
Крищук слухав, занотував у щоденнику, а думками витав у полі, біля того злощасного клину. Кому стали поперек горла оті кілька гектарів? (М. Олійник)

Стати на перешкоді кому-, чому-небудь. Приклади

[Бурлака:] Ти думаєш, що так собі пройде? Ні, я тобі кісткою в горлі стану, подавишся! (І. Карпенко-Карий)
— А ви ж їм що… кісткою в горлі стали? — прогунявив Юхим, знов виймаючи люльку з своїх латаних і перелатаних бруків, як він називав свої штани (В. Винниченко)
ста́ти го́стрим ноже́м впо́перек го́рла. Кожного з своїх перебирали та перетирали пани на зубах і всякий раз верталися вони до тієї проклятої волі, котра гострим ножем стала впоперек їх горла (Панас Мирний)

ста́ти на одну́ лі́нію з ким.

Уподібнитися кому-небудь, зрівнятися з кимсь. Приклади

[Степан:] А дітей треба поженити, Невірно робиш, Часник… В цьому ділі ти на одну лінію став з Галушкою (О. Корнійчук)
ста́ти на платфо́рму яку. Дівчина ніяк не могла примиритися з тим, що старші подруги стали на платформу, яка нічого спільного з її поглядами не має, і постоявши трохи, тихенько вийшла (З газети)
— Хто вони, оті ваші знайомі? — Воєнком, видно, ждав цього запитання. — Та то ж усе наші українські ліві,— відповів ніби жартома.— Різних партій, різних течій були, а тепер на єдину платформу Раувлади стали (О. Гончар)

як на пню ста́ти.

Упертися, настійно вимагаючи чого-небудь. Приклади

От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок)

лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло на кому.

Хто-небудь змінюється на виду, стає дуже блідим від раптового сильного хвилювання, приступу хвороби і т.ін. Приклади

Як почула таке Мотря, то й лиця на їй не стало: поблідла, як крейда, затряслась, як лист на осині (Панас Мирний)
Уляна стояла по один бік хати,.. лиця на ній не знати! (Панас Мирний)
На скуйовдженому завгоспові лиця не було: — Біжіть до медпункту! Там… (В. Бабляк)
Одімкнула скриню Марія. Яків порився в ній і… щось на ходу сказав Марії. А на ній лиця немає, як із воску виліплене (А. Головко)
Глянула мати на сина — жахнулася! Глянув батько — розгубився! — Що сталося, сину? На тобі лиця нема! (З газети)

става́ти / ста́ти (перехо́дити / перейти і т.ін.) на сто́рону кого, чого.

Поділяти чиїсь думки, одстоювати інтереси, підтримувати когось, бути чиїмсь прибічником. Приклади

Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Л. Мартович)

става́ти / ста́ти в [оди́н] ряд з ким--чим.

Досягати певного рівня, дорівнювати чомусь. Приклади

Творчість цього письменника [Яна Костри] стає в ряд з кращими досягненнями… передової поезії (З журналу)
Пимоненко.. став в один ряд з видатними майстрами, творчість яких визначала характер українського мистецтва другої половини ХІХ — початку ХХ ст. (З журналу)

става́ти / ста́ти ду́ба (ду́бом).

Підніматися догори, сторч. Приклади

Нам обом волосся стало дуба (Леся Українка)
Воднораз за валами, ліворуч, гупнуло так, що вози в тому місці підскочили і стали дуба (М. Лазорський)
А ось Іван… має одну таку прикмету, що вам волос дубом стане, Слухаючи про неї (Л. Мартович)

нема́ (нема́є, браку́є, не ста́ло) кебе́ти кому і без додатка.

У кого-небудь недостатні розумові здібності. Приклади

[Маруся:] І на се, мабуть, кебети не стало! І самі не знають, чого прийшли (М. Костомаров)
Де ж пак! Такі очевидні речі, а витлумачити людям нема кебети (А. Головко)
[Тірца:] Справді, коли бракує ватагам кебети, хай встане жінка, як нова Дебора, і скрикне: встань, Ізраїлю, повстань (Леся Українка)

ста́вити / поста́вити кра́пку.

на чому, в чому і без додатка. Закінчувати, рішуче припиняти що-небудь. Приклади

Гулька перехопив його погляд, збагнув, що перегнув палку, посміхнувся:. . — Давай на цьому поставимо крапку (М. Тарновський)
З Марсом, справді, пов'язано чимало загадок.. .Все це свідчить, що в дослідженнях планети рано ставити крапку (З журналу)
Необхідні об'єктивні наукові дослідження документів. Тут ще крапку ставити рано (З журналу)

на кому. Розчаруватися, знивіритися в комусь. Приклади

Колектив групи давно на цьому студентові поставив крапку (З газети)

ко́зубом ста́ти.

Дуже зашкарубнути, задубіти (про одяг, покривало тощо). Приклади

Поки до санок дійшов [о. Гервасій], підрясник козубом став, аж до шкури прикипів (А. Свидницький)

става́ти / ста́ти на колі́на перед ким.

Підкорятися. Приклади

Незважаючи на нестерпний соціальний і національний гніт, український народ не став на коліна перед поневолювачами і протягом віків вів героїчну боротьбу за своє визволення (З газети)
— Павло добре знає матір, і своїх односельчан. Вони не стануть перед ворогом на коліна (В. Кучер)

Просити кого-небудь, принижуючись. Приклади

[Марійка:] А може, ти попросив би пана Шльому.. [Василь:] Я перед юхманом ставати на коліна не буду! (І. Чендей)

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка.

Обвінчатися, одружитися. Приклади

— Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця… тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський)
Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник)

Вінчатися. Приклади

стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під кого, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок)

ста́вити / поста́вити стіну́ між ким--чим.

Відчужуватися від кого-небудь, поривати близькі стосунки з ким-небудь; ізолювати кого-, що-небудь від кого-, чого-небудь. Приклади

стоя́ти стіно́ю. Штатні функціонери впродовж десятиліть стояли стіною між читачем.
В тюрмі один признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Яновський)

ді́ло не ста́не за ким--чим.

Затримки не буде. Приклади

— За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григорій Тютюнник)
— За платою діло не стане,— сказав Юрій (Ф. Бурлака)
— Який же в нас батюшка розумний.. Хоч в архиреї висвячуй його.— Прийде час — і висвятять, за цим діло не стане,— байдуже говорить господар (М. Стельмах)

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого--чого.

Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Приклади

Сам Пепусовський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах)
Тим відрадніше пам'ятати, що скрізь у світі є.. вірні трудящим люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський)

ста́вити / поста́вити на колі́на кого.

Примушувати когось підкоритися. Приклади

— І таки треба ставити бісових панів на коліна, щоб мужики панами ставали (М. Стельмах)
Поставивши на коліна мирних вербічан, вони [карателі] безпечно заходили в двори (А. Іщук)

става́ти / ста́ти між (помі́ж) ким.

Ускладнювати взаємини між ким-небудь, не допускаючи щирості, безпосередності, простоти і т.ін. Приклади

Дні минали безрадісно, в'яло і без того тепла, якого я так прагнув зазнати в родині. Щось стало між нами. Я не смів притулитись до материних грудей, обняти сестру (М. Коцюбинський)

Увійшовши в які-небудь стосунки з однією з двох близьких осіб, призводити до втрати їх дружби, єдності, злагоди і т.ін. Приклади

[Милевський:] Я не раз пробував остерігати і вас, і Ореста Михайловича, але стрівав завжди таку різку відсіч.. [Любов:] Ідіть від мене краще, не ставайте між нами (Леся Українка)
[Сестра Мархва:] Через його вона і в черниці захотіла. Там третя якась замішалася, що стала між ними (Панас Мирний)

свічки́ в оча́х засві́чуються (стаю́ть) / засвіти́лися (ста́ли), перев. чиїх.

У кого-небудь від сильного удару або болю з'являється зорове відчуття мерехтіння, ряботіння. Приклади

сто свічо́к в оча́х засвіти́лось. Тієї ж хвилини переразливо свиснув дріт, і в Матвійових очах сто свічок засвітилось (М. Ірчан)
— Ну й вперіщила, Фросинко, мене халявою!.. Єй-бо, в очах свічки стали (В. Бабляк)
В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічки, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (І. Микитенко)

става́ти / ста́ти на я́кір.

Зупинятися, розташовуватися де-небудь. Приклади

Тепер не було ні тієї кімнатки, ні хазяйки. А саме в неї й збирався тимчасово стати на якір його брат (З газети)

на стану́ ста́ти, заст.

Набратися сил, поліпшити здоров'я, відновити колишнє самопочуття. Приклади

Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став (Сл. Б. Грінченка)

Дівувати, думати про заміжжя. Приклади

на стано́чку ста́ти. А коли я вже велика на станочку стала, Тепер же я та до серця каждому [кожному] припала (Коломийки)

Вирости, змужніти. Приклади

Став на стану — ні в лавці, ні к столу (Укр. присл.)

(а́ні́) ні сі́сти, ні ста́ти де.

Скупчення кого-, чого-небудь; обмаль вільного місця, простору де-небудь. Приклади

А як випав сніг школи не можна було впізнати. Навалило стільки дітвори, що ані сісти, ані стати, ніби у церкві на велике свято (У. Самчук)

ста́ти / става́ти під пра́пор чий, кого, чого.

Виступати на чиємусь боці. Приклади

Я нікого не силую, ми всі добровольці, але коли хто вже став під наш прапор, то… виконуй свій революційний обов'язок до кінця (О. Гончар)

Таємне стане явним.

Вислів походить з Євангелія: «Нема нічого таємного, що не стало б явним» (Марк, 4, 22; Лука, 8,17). Приклади

— Ось бачиш, — вів далі печатник Остафій. — Нема нічого тайного, котре не стало б явним. Та не в цьому річ. (Р. Федорів, Отчий світильник)
Досить скромний і в усіх відношеннях статечний керівник почав нишком стрибати в гречку, аж поки «тайное не стало явным». (М. Тарновський, Незримий горизонт)