СПИНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

спина́ не розгина́ється у кого і без додатка.

Хто-небудь багато і без відпочинку працює. Приклади
  • По наших селах українських багато і таких господарів,.. котрі цілий вік свій у роботі та роботі, руки та ноги спочинку не мають, спина не розгинається ніколи (Панас Мирний)

чужа́ спина́.

Той, на кого можна перекласти свою роботу, обов'язок, відповідальність і т.ін. Приклади
  • — Бач,— докоряє батько,— як прийшло до діла, то він за чужі спини! (Д. Прилюк)
  • — Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник)

гла́дити / погла́дити по спи́ні кого і без додатка.

Бити, карати кого-небудь. Приклади
  • — От ми й відішлемо його назад, у нас своїх шибеників доволі, хай там погладять його по спині (М. Коцюбинський)

грі́ти / погрі́ти спи́ну кому.

Бити, карати когось. Приклади
  • Члени одного і того ж синонімічного ряду можуть мати різну сполучуваність:. .поїдати очима кого, що — захоплюватися ким, чим; намилити шию кому — висварити кого; гріти спину кому — бити, карати кого тощо (Культура слова)
  • Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський)

[аж] моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т.ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т.ін.) кого, у кого і без додатка.

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • моро́зе́ць дере́ по́між лопа́тками. Виїхав у поле — і війнуло на мене духом землі,.. й раптом весь я набубнявів свіжою радістю, такою прохолодною втіхою, од якої морозець дер поміж лопатками (Є. Гуцало)
  • Мороз подрав Христю поза спиною, серце так трудно заколотилося… (Панас Мирний)
  • Калинович перший раз почув у оцій канцелярії, як мороз подер його за плечі (І. Франко)
  • У Чіпки аж мороз подрав по спині: він ніколи не чув такого дідового голосу… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори стає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. від чогось. Приклади
  • аж холодо́к подра́в по спи́ні. Соломію аж холодок подрав по спині від того погляду (В. Кучер)
  • аж холодо́к дере́ за шкі́ру. Аж холодок дере за шкіру, коли подумає, що доведеться завтра сказати Атанасу (М. Стельмах)
  • Одійшов я подалі від мерців, від жаху мороз по шкірі пробирає, швидше б утекти звідсіль (В. Собко)
  • моро́зе́ць дере́ по спи́ні. Дивишся на Музичука,..й морозець дере тебе по спині, бо жартує не хто-небудь, а дядько, що звідав смерть (Є. Гуцало)
  • Подирає мороз поза шкурою веселих гуляк, як глянуть вони на хрест, що геть-геть здалека чорніє над Ромоданом (Панас Мирний)
  • У неї мороз поза спиною драв від тих злиднів та убожества, яке вона тут стріла (Панас Мирний)
  • Що се за страхіття балакаєш? У мене аж мороз По шкурі дре [дере]! (І. Франко)

пока́зувати / показа́ти спи́ну (поти́лицю) кому.

Відвертатися або іти геть, виявляючи зневагу до кого-небудь. Приклади
  • — От народжує типів епоха,— сказав Баглай до архітектора і з неприхованою, якоюсь навіть бридливою зневагою відвернувся від Лободи. І військкоменко теж одразу спину показав на знак презирства (О. Гончар)
Відступати, тікати, виявляючи своє боягузтво. Приклади
  • Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (С. Добровольський)
  • Мав [Савка] святе правило — ніколи не показувати ворогові спини (Д. Бедзик)
  • Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче і безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (С. Скляренко)

не розгина́ти спи́ни.

Дуже важко, багато, без перепочинку працювати. Приклади
  • — Може, погуляєш з Ганнусею? Бо вона цілий день примочки всілякі мені робила, то й натомилася… Спини не розгинала (З газети)
  • Від ночі до ночі чарував [Данило] на господарстві багача. Спини не розгинав (Казки Буковини..)

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т.ін.) хо́дить (бі́гає і т.ін.) у кого і без додатка.

Комусь холодно, хтось мерзне. Приклади
  • За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський)
  • Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе [ходить] (Панас Мирний)
Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т.ін. Приклади
  • аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар)
  • Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний)
Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою (В. Собко)
  • Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник)
  • — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети)
  • Як… стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе [ходить] за спиною (С. Васильченко)

поверну́тися / рідко поверта́тися спи́ною (плечи́ма і т.ін.) до кого--чого.

Виявити зневагу, байдужість і т.ін. до кого-, чого-небудь, знехтувати ким-, чим-небудь. Приклади
  • Раніше, щоб не допустити втрат урожаю, залучали шефів. З переходом на самофінансування і самоокупність шефи повернулися до нас спиною (З газети)
  • — Люди повернулися до них спинами.. А оті запроданці нічого не бачать із своїх нір і гадають, що вони мають на людей вплив… (М. Ю. Тарновський)

списа́ти / спи́сувати спи́ну (шку́ру, шкі́ру) кому, чию.

Шмагати, залишаючи сліди ударів. Приклади
  • [Гордій:] Прийшов, а хазяїн як почав мене ретязем катувать… Ось як списав спину (Підніма сорочку, показує┌97185) (М. Кропивницький)
  • Взяв гарапника, відшмагав Івана і пригрозив: — Як не будуть вилискувати [коні], мов люстерко, то я спишу тобі шкіру, що посинієш (Казки..)
  • — Чи бач, як пан Рябка почастовав [почастував]… Що так з його юшить і пасьока тече! Та тож-то так звелів всю шкуру скрізь списати, що тобі нема і курці де клювати (П. Гулак-Артемовський)
  • списа́ти шку́ру вздовж і впо́перек.— Але я колись таки спишу твою шкуру вздовж і впоперек! — у жовтих очах [Терентія] густішає злоба (М. Стельмах)

живі́т присо́х до спи́ни (до хребта́) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже худий. Приклади
  • — Оце знайшли пузатого. Живіт до спини присох! Ходить як з хреста знятий… (О. Гончар)
  • — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться… (М. Коцюбинський)
Хто-небудь дуже голодний. Приклади
  • — А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба. Вже живіт до хребта присох (Ю. Збанацький)
  • Бач, зголоднів! — з співчуттям обізвалась Соломія.— А я!.. а я… ще й не такої заспіваєш, як живіт присохне до спини (М. Коцюбинський)

на свої́й спи́ні, зі сл. зві́дати і под.

Сам, на власному досвіді. Приклади
  • Та що мені Вам про це розказувати, як Ви самі добре знаєте, на своїй спині усе про це звідали (Панас Мирний)

уда́р у спи́ну кому, чому.

Підступний вчинок, зрадницька поведінка когось у ставленні до кого-небудь. Приклади
  • Врангелівський удар у спину революції, загроза Донецькому басейнові заставили всіх по-новому оцінити кримську небезпеку (О. Гончар)

обтира́ти / пообтира́ти спи́ною сті́ни (кре́йду і т.ін.), несхв.

Стояти або сидіти без діла в приміщенні чи біля нього; гуляти. Приклади
  • Ще трохи — і всі рушать до клубу.. пообтирають спинами стіни і розбредуться по колодках (Ю. Мушкетик)
  • Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик)

мудре́ць за чужо́ю спи́ною, жарт. , ірон.

Той, хто вважає себе розумнішим за інших, повчає всіх. Приклади
  • — Посіяли на піщаниках пшеницю, вона там зроду не родила. Посадили б кавунів..— Ви, я бачу, також мудрець за чужою спиною (Григорій Тютюнник)

не розгина́ючи спи́ни, зі сл. працюва́ти, роби́ти.

Дуже важко, багато, без відпочинку. Приклади
  • не розгина́ючись. Сама [жінка] працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер)
  • Завжди було важко дивитися [Тарасові], як від зорі до зорі, не розгинаючи спини, працюють люди на ланах (О. Іваненко)
  • Приведено її малою до дядька Максима та дядини Софії, і з того часу працює вона, не спочиваючи, не розгинаючи спини (Л. Яновська)

обсипа́є (осипа́є, си́пле) / обси́пало (оси́пало) моро́зом (дрижака́ми і т.ін.) кого, рідше що, по чому, перев. безос.

Хтось відчуває озноб від хвилювання, несподіванки і т.ін.; хтось хвилюється, дуже вражений чимсь. Приклади
  • по плеча́х так і си́пле моро́зом. Добре співав! Як було заспіває Нечая… По плечах так і сипле морозом (Марко Вовчок)
  • моро́зом обси́пало всю спи́ну чию, кому. Друзеві [лікарю] всю спину морозом обсипало: так одверто визирала з очей хворого раптова віра в його всемогутність (Ю. Шовкопляс)
  • аж моро́зцем обси́пало. Чоловіка аж морозцем обсипало від наглої радості (Є. Гуцало)
  • Остовпіла [Катря] й завмерла від несподіванки, злякано притулившись до чийогось тину. Так і обсипало всю дрижаками (В. Кучер)
  • — Знаєш: як розказала мені твоя мати, яку ви нужду, яке лишенько замолоду терпіли, то мене то в огонь укине, то морозом обсипле (Панас Мирний)
  • — Примарилося, наче хтось у вікно стукає… Мене морозом усю обсипало — думаю, батько (Є. Гуцало)
Когось проймає дрож ( перев. від хвороби). Приклади
  • То морозом її осипає, вона біліє, то у жар укине (Панас Мирний)
  • Чи не напосіла на мене ота пропасниця, що голову приском пече, а по тілу морозом сипле, аж зуби цокотять (Панас Мирний)

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т.ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т.ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т.ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.

Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади
  • аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч)
  • хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, — у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький)
  • — Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко)
  • моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий)
  • Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний)
  • Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі піде (С. Васильченко)
  • Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський)
  • У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш)
  • І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький)
  • Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький)
  • Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, образки з життя робочого люду, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський)
  • Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський)
  • А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш)
  • З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий)
  • Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети)
  • Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко)
  • У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний)
  • Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан)
  • [Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний)
  • — Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною (С. Васильченко)
  • — А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський)
  • Від того сміху [дівчат]… аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко)
  • Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку… в крові (П. Куліш)
  • Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський)
  • — Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний)
  • Від цього погляду у хлопців мороз пішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
  • Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній)
  • І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут)
  • Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський)
  • — Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (В. Шевчук)

оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого--чого.

перен. Переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвернутися від когось, від чогось. Приклади
  • Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети,.. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик)
Зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь. Приклади
  • —Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець)

ніж у спи́ну.

Зрадницька підступна поведінка стосовно кого-, чого-небудь. Приклади
  • У тому світі, де вона живе, людина може розраховувати тільки на саму себе, а від інших має чекати лиш підступності, отрути, ножа в спину (З газети)

дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять і т.ін.) / пробі́гли (пішли́ і т.ін.) по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т.ін.) чиїсь, у кого і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хворобливого стану, нервового напруження і т.ін. Приклади
  • ходи́ли дрижаки́. У Маріки теж уже сині від холоду губи, під благою сорочиною хвилями ходили дрижаки (С. Васильченко)
  • Тіні насправді ворушаться. Вони хутко перебігають від одного стовбура до другого. В цей час щось зашкряботіло під вікном. По його тілу пробігли дрижаки (П. Панч)
  • — Зачепіть-но тільки,— не відступив Савка, хоч від Кузьменкової загрози пішли по його спині дрижаки (З. Тулуб)
  • Несподівана туга за чимось невимовно дорогим струшувала діда, аж дрижаки пробігали по шкірі (Є. Гуцало)

стоя́ти за спи́ною чиєю, в кого.

Таємно опікати когось, надаючи підтримку, скеровуючи на певні дії. Приклади
  • — Чого ти мене страхаєш тими, хто за твоєю гендлярською спиною стоїть? (М. Стельмах)

почеса́ти спи́ну (ре́бра і т.ін.) кому, яку.

Побити когось, нанести удари комусь. Приклади
  • Життя вам дарують, за вашу ж вину Почешуть лиш гречно подлячу [підлого] спину (М. Старицький)
  • Коли сверблять із вас у кого Чи спина, ребра, чи боки, Нащо просити вам чужого? Мої великі кулаки Почешуть ребра вам і спину (І. Котляревський)

за плечи́ма (за спи́ною) не носи́ти чого, що і без додатка.

Згодиться в житті, не буде зайвим. Приклади
  • не за собо́ю носи́ти. Ремесло не за собою носити (М. Номис)
  • — Механізація — то знання, а його, як відомо, за спиною не носять (З газети)
  • — Що знати, то за плечима не носити,— казав старий [батько] (Панас Мирний)
  • — Де ви це слово [бізнес] перейняли? — Воно давно при мені… Науку за плечима не носити… Тільки й досі не дуже второпаю, що воно має визначати? (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) кома́шки полі́зли (поповзли́ і т.ін.) по спи́ні у кого.

Хто-небудь відчув страх, переляк і т.ін. Приклади
  • Мати тихо застогнала, розплющила очі, ледь чутно вимовила: — Сирітки мої… У Гриші немов комашки холодні поповзли по спині (В. Большак)
  • кома́шки забі́гали під шкі́рою. Нараз він відчув на своїй спині чийсь пильний погляд. Неприємні холодні комашки забігали під шкірою. Але Джавадов не поворухнувся (О. Донченко)
  • Крик Соломії пронизав його.. В Романа ніби полізли по спині комашки (І. Нечуй-Левицький)

дрож пробіга́є / пробі́г по спи́ні (по ті́лу, по́за спи́ною і т.ін.) у кого, чиїй і без додатка.

Хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т.ін. Приклади
  • Школа шикувалась на урочисту лінійку. Заспівала сурма, вдарив дрібно барабан. В Миколи дрож пробіг поза спиною (Ю. Збанацький)
  • — Офіцери,— сказав головнокомандуючий, і холодний дрож пробіг по офіцерських спинах, до того невпізнанний був голос генерала і вся його пригнічена фігура.— Офіцери… імператора немає (О. Довженко)
  • Владек чекав і хвилювався. Намагався бути спокійним, але по тілу пробігав дрож (Р. Іваничук)

без упи́ну (рідше без спи́ну).

Весь час, не перестаючи; безперестанку. Приклади
  • Блідий панотчик балакав без упину (Л. Мартович)
  • Серед чудових картин та виглядів у дорозі пливуть мої думи одна за однією.. без спину, пливуть самохіть не по моїй волі (І. Нечуй-Левицький)
Не роблячи зупинок під час руху. Приклади
  • То йдуть вагони без упину з вантажем бойових речей — гармат, і танків, і мечей (П. Тичина)

підпира́ти [спи́ною (плечи́ма і т.ін.)] сті́ни (стовпи́, одві́рок і т.ін.).

Не мати певного заняття; стояти, намагаючись не заважати комусь, не привертати чиєїсь уваги, перев. з певною метою. Приклади
  • — Слухай, хлопче,— звернувся він до Данилка,— надінь шапку та погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (П. Панч)

[аж] моро́зом сипну́ло (сипону́ло) [за (по́за) спи́ною (шкі́рою), по спи́ні] в кого, безос.

У кого-небудь з'явилося неприємне відчуття холоду від страху, переляку. Приклади
  • Недокус посміхався, а в мене морозом сипнуло поза шкірою (Ю. Збанацький)
  • сипну́ло моро́зцем по спи́ні. І раптом почувся сплеск, наче скинулась велика риба, і в Журила по спині морозцем сипнуло (Є. Гуцало)
  • Страшно Петрові стало… Він зупинився, став прислухатись. За спиною аж морозом сипнуло (Б. Грінченко)
  • У Грицька морозом сипнуло від того Христининого крику (Панас Мирний)

[аж] мура́шки бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т.ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли і т.ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма і т.ін.) чиїй (чиєму, чиїми), у кого, кому і без додатка.

Хтось тремтить, здригається від холоду, хвилювання, радості, впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади
  • Вони співали так гарно, що у Терезки мурашки пішли спиною (М. Томчаній)
  • — Я пишу, а він [Ауер] підходить і зеленими очима дивиться, дивиться, аж мурашки по спині поповзли (А. Хижняк)
  • Синявін… від тих мажорних, сильних акордів здригнувся, відчув, як мурашки полізли по тілу (Іван Ле)
  • В Жежері поза плечі забігали мурашки. Ще не вистачало, щоб за наймита був вішальник! (В. Речмедін)
  • Гриць побачив вперті в нього гадючі очі генерала і знову почув, як мурашки забігали у нього за плечима (І. Франко)
  • Аж мурашки забігали по Даниловій спині. Він не міг усидіти спокійно в сідлі від обурення (А. Хижняк)
  • Іван… ще раз проказав ці рядки з таким жаром, з таким піднесенням, що по спині його пробігли мурашки (П. Колесник)
  • Вовк [пес] одійшов убік, але не втих,— він жалібно й тривожно повискував, аж мурашки в людей нишпорили по спинах (Є. Гуцало)
  • Слухаєш — і трепетливі мурашки по спині бігають (О. Ковінька)
  • Єлька і слів його не чула, їй аж мурашки бігали по тілу від його фальшивих нот, все боялась, що він таки на півня зірветься (О. Гончар)
зі сл. стра́шно, мо́торошно і т.ін. Уживається для підсилення зазначених слів; дуже, надзвичайно страшно. Приклади
  • аж холо́дні мура́шки ла́зили по спи́нах. Навкруги було темно, моторошно, аж холодні мурашки лазили хлопцям по спинах (П. Козланюк)
Комусь стає моторошно, страшно, неспокійно і т.ін. Приклади
  • за плечи́ма — мура́хи. Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима — мурахи. Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)
  • мурашва́ побі́гла спи́ною. Юрко глянув на сестру такими очима, що в неї мурашва побігла спиною (М. Томчаній)
  • — Ні, Сашко, мені здалося, що хтось тихенько, нишком пройшов на горищі недалеко від нас. В мене знову по спині сипнули мурашки (Л. Смілянський)
  • Коли Маруся підходила до цього місця, їй стало моторошно, по тілу забігали мурашки (Ф. Бурлака)
  • Глянув з високості вниз, і голова йому пішла обертом, а по тілу пробігли мурашки. Він схопився за граніт (П. Панч)
  • Темінь дихнула глибоко, безнадійно. Порожнеча стисла серце, аж мурашки побігли по спині (Ю. Мушкетик)
  • Коли ці сталеві громади [танки] з'явились зі степу перед лінією укріплень, не одному з бійців мурашки пробігли по тілу (О. Гончар)
  • Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (О. Маковей)
  • При одній думці про те, що на його шиї може зненацька затягнутися зашморг, по спині Паршецького пробігають мурашки (М. Ю. Тарновський)
  • Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (В. Гжицький)

за спи́ною у кого, чиєю, кого і без додатка.

Позаду кого-небудь. Приклади
  • — Полк швидко просувався вперед, залишаючи за спиною окремі вогневі точки противника (З журналу)
  • Покойові їй проходу не дають: пройде вона — очима так і проводять, за спиною регочуть (Панас Мирний)
В минулому. Приклади
  • За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями… (О. Гончар)
зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін. Під чиєю-небудь опікою, чиїмсь захистом; за підтримкою або на утриманні кого-небудь. Приклади
  • за широ́кою спи́ною. Дмитрові здавалося, Гайченко не на своєму місці, що він живе собі за широкою спиною Боровика, як у Бога за пазухою (Ю. Збанацький)
  • У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде)
Таємно від кого-небудь. Приклади
  • Шаную ворога свого І хитрого і злого. Остерігаюся його І жду всього від нього. Та забуваю в суєті. Що в мене за спиною Мені готують пастку ті, Хто їсть і п'є зі мною (І. Низовий)

за ши́ю (за спи́ну і т.ін.) не ллє кому і без додатка.

Нема потреби поспішати щось робити; ніщо не турбує, не хвилює і т.ін. когось. Приклади
  • — Ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (С. Васильченко)
  • Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє (С. Васильченко)

гну́ти (згина́ти) / зігну́ти спи́ну (ши́ю, карк, хребе́т і т.ін.).

перев. перед чим. Пасувати. Приклади
  • Але ніколи я не гнув спину перед бідою і лихоліттям і ніколи не задирав голову, коли приходила радість (О. Довженко)
Важко працювати. Приклади
  • згина́ти хребта́. Винороби, що згинати В полі мусили хребти, На щорічне графське свято Хоч-не-хоч, а мали йти (Л. Первомайський)
  • Грішні душі, просте бидло Гнуло в праці карк свавільний, А канчук гуляв свобідно, Лад піддержував суспільний (І. Франко)
  • — Не можна далі жити отак! — говорила літня селянка-біднячка, яка все життя гнула спину на поміщицькій землі (З газети)
перев. перед ким--чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися. Приклади
  • Невже так і треба шию перед боярами гнути, хіба ми не люди? (А. Хижняк)
  • Нема чого їй гнути ні перед ким спину (Остап Вишня)
  • А хто жадав собі за смак Згинати спину перед сильним (Я. Щоголів)
  • Бувало Микита, мій дід, кожум'яка, Столітня дідівська нерадісна путь! Ніколи, розказують люди, не плакав І другим заказував спину не гнуть (А. Малишко)
  • — Не люблю я покорятись та гнути перед усяким дідьком спину (І. Нечуй-Левицький)

встроми́ти (да́ти і т.ін.) ніж (ножа́) в спи́ну кому, несхв.

Вчинити, зробити щось підступне стосовно кого-небудь. Приклади
  • встроми́ти ножа́ в се́рце. — Оце ж ти мені ножа встромив у серце! — заплакала Пріся. — Ти ж воював уже десять років, а чого досягнув? (А. Кащенко)
  • Взяла [Катря] наше ковалівське прізвище і на таку ганьбу його кинула? Ножа мені в спину дала (В. Кучер)
  • Ні, вбивця нашої дочки, ви хочете сховатися серед нас! Щоб слушної для вас хвилини встромити ніж нам у спину… Не вийде! (Ю. Яновський)

хова́тися / схова́тися за чужІ́ спи́ни (за чужу́ спи́ну).

Намагатися не робити чого-небудь, ухилятися від якого-небудь обов'язку, від відповідальності за щось, перекладаючи все це на інших. Приклади
  • — А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся, — засвітив на нього оком Латочка (Григорій Тютюнник)
  • Звичайно, я не раджу тобі бути поганим воїном або ховатися за чужі спини. Я знаю, що ти на це не здатний (О. Гончар)
  • хова́тися / схова́тися за спи́ни (за спи́ну) кого, чию (чиї). Лаяв себе часто Судислав за боягузтво, а коли треба було до діла, наче ненароком ховався за спини інших (А. Хижняк)
  • — Батура допустив аварію, — сказав Анісімов. — Зірвав нам добовий графік. Але найгірше те, що він хотів сховатися за спину товариша (С. Журахович)
  • хова́тися за спи́ною чиєю. — Чому ж ти його [пана] хоч на повозку не підсадив? — жартує хтось ізсередини. — Тому, що за твоєю спиною не ховався! — одказав з обидою крайній (Панас Мирний)

ма́ти за плечи́ма (за спи́ною) що.

зі сл. до́свід і под. Набути, здобути і т.ін. Приклади
  • Тритузний, мабуть, теж мав за спиною неабиякий досвід цієї складної ходьби, бо почувався аж надто впевнено (О. Гончар)
  • Молоді наводчики Бойко і Шестаков уже мали за плечима досвід форсування Дунаю (О. Гончар)
із сл. роки́ і под. Прожити якусь частину життя. Приклади
  • В цей час [1903 р.] Марія Костянтинівна вже мала за плечима понад 40 років, але на сцені здавалася ще зовсім юною (Минуле укр. театру)

нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (упи́ну, спи́ну і т.ін.) кому, чому і без додатка.

Не можна спинити, стримати, угамувати і т.ін. кого-, що-небудь у діях, вчинках, вияві чогось. Приклади
  • Летять огні у чорну путь, немає тим огням упину (В. Сосюра)
  • Усі знали, що Єремії нема впину, нема закону.., коли він розлютується (І. Нечуй-Левицький)
  • [Мар'яна:] Козаки не так люблять! Козак коли побачить, то нема йому спину на світі, на все готов для тієї, котору [котру] покохав (С. Васильченко)
  • Нема впину вдовиному сину (М. Номис)
  • Біжать воркуючи струмки До повноводної ріки І там збивають жовту піну, — З гори струмкам нема зупину (М. Шпак)

виїжджа́ти на чужі́й спи́ні несхв.

Користуватися наслідками чиєїсь праці. Приклади
  • [Федора:] Цілу весну ніжилась, наче пані, а тепер хочеш на чужій спині виїжджати (М. Зарудний)

обдава́ти / обда́ти жа́ром (моро́зом, хо́лодом і т.ін.) кого.

Викликати у когось стан сильного хвилювання, збентеження, переляку і т.ін. Приклади
  • І ця посмішка морозом обдає все тіло Марії (М. Стельмах)
  • На редуті зробилося тихо. І ця зловісна тиша холодом обдала Назара (П. Кочура)
  • обдава́ти моро́зом спи́ни (все ті́ло) чиї (чиє). І тільки думка про те, що знайдуть їх [утікачів] і силоміць повернуть до колишніх панів, обдавала морозом їх спини (З. Тулуб)
  • Мене острах бере, морозом обдає (Ганна Барвінок)
  • Настя вдячно глянула на хлопця, і Омелько знітився від погляду темнокарих очей, що обдали його жаром (І. Цюпа)

притя́гує / притягло́ живі́т (живота́) до спи́ни в кого, кому і без додатка, безос.

Дуже хочеться їсти комусь; хтось зголоднів. Приклади
  • Хіба ж і не щастя після пісної дороги, після сухарів та цибулі, від яких йому вже до спини притягло живота, натьопатись нарешті смачного гарячого борщу (О. Гончар)
  • Хтось помішує ложечкою в склянці чай. Скло дзвенить тонко, знайомо, і від того ще більше притягує живіт до спини (Ю. Збанацький)