СЛІВЦЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[а́ні] ні сло́ва.

Нічого не сказати, не промовити. Приклади
  • ні слівця́, ні півслівця́. — Живе собі жінка тихо, нікому ні слівця, ні півслівця (Г. Тютюнник)
  • а́ні слове́чка. — Ну, добре. Ти знаєш, Сузя, мені не вільно про се говорити. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ша! ані словечка нікому (М. Коцюбинський)
  • ні сло́ва, ні півсло́ва. Уже Хома раз виніс, удруге, а Павло сидить курить і ні слова, ні півслова (Г. Тютюнник)
  • Хотілося їй [мачусі] криків болю, лайки; оправдання своїх знущань, а дівка, мов на злість,— ні слова ніколи (Г. Хоткевич)
  • Потім зібгав мокру хусточку і загорнув її в газету. — Навіщо? Пошепки спитала Наталка. — А щоб дехто не бачив,— моргнув він і насварив пальцем.— Дивись мені, ані слова (С. Журахович)

для (за́для і т.ін.) кра́сного сло́ва.

Щоб справити враження, ви́кликати певний ефект. Приклади
  • Тільки деяких не пустим. Обіцяльника отого, Що… клянеться без кінця Задля красного слівця! (С. Олійник)
  • для (за́для) кра́сного слівця́. Тим часом автор цієї розповіді був між життям і смертю. Сказано це не для красного слівця (П. Загребельний)
  • Не ради красного слова вона тепер приводила в примір братової синів (Панас Мирний)

КРА́СНЕ СЛІВЦЕ́, ірон.

Зауваження, розраховане на сильне враження, на створення ефекту. Приклади
  • — Дехто зібрався довшу цигарку прикурювати, знаючи, що Чубарів попередник Бабак полюбив артистичну позу, красне слівце, штовхав промови, де треба й не треба, з прицілом на нагальну чи уповільнену дію.. (М. Рудь)

те́пле слівце́, ірон.

Груба, дошкульна лайка. Приклади
  • Гауптман з неприхованою досадою обвів поглядом гостей. Гаразд, він теж скаже їм тепле слівце (Ю. Бедзик)

го́стре (заго́стре) сло́во.

Висловлена ким-небудь образа; щось дуже неприємне. Приклади
  • Дідок повертається на другий бік, а баба не вгаває: — Що — гостре словечко коле сердечко?.. (В. Большак)
  • го́стре слівце́ (слове́чко). Запальна Варя Кочубей насурмилась, ладна вже була кольнути Сою якимсь гострим слівцем (Д. Ткач)
  • Він любить сказати гостре слово (В. Гжицький)

замо́вити (заки́нути) [до́бре (прихи́льне і т.ін.)] сло́во кому, за кого.

Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь. Приклади
  • замо́вити слове́чко. Перед виконробом та кухарками замовив [батько] за неї словечко, Ліні аж незручно було за цю його непотрібну протекцію (О. Гончар)
  • заки́нути слівце́. — Хочеш, я за тебе [матері] слівце закину? — Не треба. Хочу бути вдома (Ю. Збанацький)
  • Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М. Коцюбинський)