ПРЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[аж] з душі́ пре, у кого і без додатка, безос., грубо.

Комусь стає неприємно, гидко і т.ін. Приклади
  • Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре (Укр. присл.)
зі сл. наї́стися і под. Вволю, досита і т.ін. Приклади
  • — Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

іти́ / піти́ на прю з ким--чим.

Вступати в боротьбу в бій з ким-, чим-небудь. Приклади
  • ви́ступити на прю.Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них.. Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує.. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко)
Суперечити. Приклади
  • — Та хіба ж це качки?. .Одно воображеніє… Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник Сидора… тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь)

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого--чого і без додатка, книжн.

Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь. Приклади
  • Кров кипить… Ставай на прю! Хто відважний? Згинь же, вороже проклятий! (М. Вороний)
  • На прю ми стали проти царства тьми, Що оскверняє море й суходоли (М. Рильський)
  • Чому тепер боюся смерті? Мабуть, тому, що вона невидима, що неможливо стати з нею віч-на-віч на прю (О. Іваничук)
  • — Колись, як Байрон гордий оповів, в такій же хаті Манфред відпочив. Щоб знов на прю із фатумом устати (М. Рильський)
  • * Образно. На прю стає холодний ранок: ще схід дрімає в сизій млі, а голубий як льон, серпанок затлівсь над скибами ріллі (М. Драй-Хмара)

з горла пре у кого і без додатка, безос., грубо.

Усього вистачає у когось, хтось дуже багатий, заможній. Приклади
  • — Наче крохмаль картопля. Біла-біла всередині. Казала Уляна, що на сушню виміняє. У кого з горла пре, тому і Бог дає. — Гниль хтознаколишню — на сушню? (В. Дрозд)
  • Тепер не проживеш, як не вкрадеш.. .Подумаєш, на якийсь там маторжаник украде. На зуба покласти. Так не від того, що з горла пре, а голод диктує (В. Дрозд)