ПОВІД — ФРАЗЕОЛОГІЯ

держа́ти (трима́ти) в рука́х (в шо́рах, в повода́х).

кого, що. Мати владу над ким-, чим-небудь; повелівати. Приклади
  • трима́ти в залі́зних рука́х. Але зараз, як ніколи треба тримати всіх в залізних руках (П. Автомонов)
  • В своїх дужих руках тримав [Юра] сили небесні й земні, смерть і життя, здоров'я маржини й людини (М. Коцюбинський)
що. Контролювати що-небудь, керувати чимсь. Приклади
  • — Ах, те, се все мрії, чуття легкокрилі, барвистії діти. — Але тверда їх рука в поводах цупко держить (І. Франко)
  • Він [Снігур] ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величезне заводське діло (М. Рильський)
кого. Утримувати кого-небудь в залежності, в покорі, позбавляти волі, свободи дій; підкоряти. Приклади
  • Начальник зміни [на фабриці] був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (З журналу)
  • Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський)
  • Старий Бородавкін держав у руках село і сім'ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький)

попуска́ти / попусти́ти ві́жки (поводи́ і т.ін.) кому і без додатка.

Послаблювати вимоги до когось, нагляд за кимсь, керівництво ким-небудь. Приклади
  • — Передерій розгнівався: Я,— каже,— начальник територіального виробничого управління. Я за весь район… відповідаю. А ви раді, що вам віжки попустили (І. Цюпа)
  • Мати все переказала синові й радила, щоб він таки держав Олесю в руках і не попускав віжок (І. Нечуй-Левицький)
Послаблювати гніт, визискування когось, покращувати чиїсь умови праці, життя комусь і т.ін. Приклади
  • — Не можна терпіти, щоб князь довше точив зуби на опришків, клював на їх вимоги попустити узду селянам (В. Гжицький)
  • Піщанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім'ю по дню поля (Панас Мирний)

іти́ (бу́ти, ходи́ти і т.ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т.ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму.

Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Приклади
  • іти́ на поворо́зці. — Про Данилка не йде мова, — перебив секретар. — Можливо, він іде на поворозці в когось, іншого, який прикривається маскою нейтральності (Р. Іваничук)
  • Палко засуджуючи в присутності Маринки гризотівський спосіб життя, нечесне обивательське животіння своїх батьків, ти [Дмитро Гризота] продовжував іти в них на прив'язі (В. Речмедін)
  • Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Ю. Смолич)
  • — Я теж винен у цьому, товариші, коли хочете знати. Так, винен, бо ходив за Перегудою на поводку, потурав йому всі ці роки (В. Кучер)
  • — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (М. Зарудний)