ПЕРСОНА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

Персона ґрата.

Латинською мовою — «бажана особа». У практиці міжнародних відносин — особа, призначення якої на посаду дипломатичного представника схвалюється урядом країни, де вона має бути акредитована.
У мові художньої літератури вислів часом вживається з іронічним забарвленням.
Приклади
  • Закинуто мені було згадки в програмі про М. Грушевського, що був уже тоді persona non grata, але формально закид був безпідставний, бо на праці Грушевського ще були посилання в офіційних програмах Наркомосу. (І. Кошелівець, Розмови в дорозі до себе)
  • Пливуть різні доноси, анонімки в усякі місця, і кожне дає їм хід, думаючи, що стає на захист правди. Отак і сходиться правда і кривда. Людина терпить, мучиться, а донощикові що? Не вигоріло в одному місці — строчить у друге. За донос у нас не карають, донощик почуває себе майже недоторканною особою — персона грота. (М. Стельмах, Правда і Кривда)
  • Хто зна, можливо, я хочу перетворитись із persona grata в людину елементарну, яка живе й бореться за своє існування, радіє, коли їй радісно, і сумує, коли б'ють її невдачі. (Вал. Шевчук, Три листки за вікном)

вла́сною персо́ною.

Сам, особисто. Приклади
  • З'явився на порозі власною персоною Костя Степашко… підтягнутий, сухолиций, в доброму гуморі (О. Гончар)
  • А той перший зліва — не хто інший, як мій батько власною персоною (З газети)