ОБІЗВАТИСЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

[і] сло́вом не обзива́тися (не озива́тися) / не обізва́тися (не озва́тися) до кого і без додатка.

Не розмовляти, не говорити з ким-небудь; мовчати. Приклади
  • За цілий день або вечір ні до кого й словом не обзивався (Панас Мирний)
  • — Чого се ти усе думаєш?.. Він [Павло] і словом не озветься, а наче од сну прокинеться (Марко Вовчок)

обзива́тися (озива́тися) / обізва́тися (озва́тися) сло́вом до кого і без додатка, перев. чиїм, яким.

Вступати в розмову, говорити з кимсь. Приклади
  • Старий Супрун весело зустрів удову, обізвався привітним словом (О. Донченко)
  • Софія не зважилась, а може, й не схотіла озватися до баронеси словом (Леся Українка)
  • Ніхто не смів обізватися до нього словом у тій страшній хвилі (І. Франко)
Вступати в якісь стосунки з кимсь, бути чиїмсь однодумцем, побратимом і т.ін. Приклади
  • Ти [Україна] ішла на пана, на магната, І з татранських синіх полонин Озивавсь до тебе словом брата Непокірний польський селянин (М. Рильський)

кров заговори́ла (обізва́лася і т.ін.) чия.

У кого-небудь виявляються натура, звички, характер, погляди і т.ін., притаманні комусь. Приклади
  • А наймолодший [син] — мій вогник,. .як він востаннє спалахнув! вся батьківська кров обізвалась! (Леся Українка)
  • Аркадій Петрович уже сміявся над собою: Ха-ха! Заговорила дворянська кров (М. Коцюбинський)