НАГОСТРИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т.ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т.ін.) ву́ха (у́ха).
Напружено, уважно прислухатися до чогось.
Приклади
- Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха (Т. Шевченко)
- При цих словах Бичковський насторочив вуха і покрутив вуса. (І. Нечуй-Левицький)
- В цей момент Консул [пес], нагостривши вуха, став передніми лапами на стіл (О. Гончар)
- Він притаїв дух; насторожив уха, слуха… (Панас Мирний)
- Простягають [селяни] шиї, вирячують очі і насторожують вуха, щоб хоч трохи почути з того, що говориться в коршмі [корчмі] (І. Франко)
З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чогось.
Приклади
- Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Г. Епік)
- — Молодице, нашорошуйте вуха, бо новина буде (Б. Грінченко)
гостри́ти / нагостри́ти язи́к (язи́ка), несхв.
на кого і без додатка. Збиратися влучно і дошкульно сказати щось, готуватися до неприємної для когось розмови.
Приклади
- остри́ти язички́ діал. Таким, як я, ви [жінки] повинні би ще заплатити, щоби прийшли на ваше віче,. .щоб ви мали на кім свої язички острити (І. Франко)
- Нагострить добре язика Й на перших зборах у промові Розпушить вщент керівника (С. Воскрекасенко)
- Язики на мене гострять (Сл. Гр.)
- Баба, кленучи тих, що злобу в серці замишляють і гострять язик.., сипала прокльони і на його голову (Ю. Бедзик)
Дотепно, дошкульно висловлюватися, а також говорити взагалі.
Приклади
- Шахтарі (щоб не дрімать!) все язики гострили, ось на старого вже летять колючі їхні стріли (П. Дорошко)
гостри́ти / нагостри́ти пе́ро, жарт.
Готуватися до писання, до роботи, пов'язаної з писанням, а також писати взагалі.
Приклади
- Хтось пише тепер чимало всякого,.. хтось жалує, що не має стільки сили, як нормальні люди, а то б хтось так нагострив перо, що аж! (Леся Українка)
- — Пропонуватиму тебе одним з редакторів,. .пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник)
Дивіться також