МЕДОВІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

медо́ві (медо́вії) та моло́чні (моло́чнії) рі́ки, нар.-поет.

Повний достаток, благополуччя. Приклади

Україна — це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С. Васильченко)

медо́ві дні чиї, жарт.

Щасливий час, найкраща пора у чиємусь житті. Приклади

Хлопці саме переживали свої медові три дні, три дні розгульної волі, що їх діставали від хазяїна кожного разу після того, як приводили важливого язика (О. Гончар)

медо́ві ре́чі.

Улеслива розмова, обіцяння. Приклади

[Чалий:] Ти солодко говориш так, що вірить хочеться тобі, і боязко стає, щоб ти медовими речами не отруїв душі (І. Карпенко-Карий)
[Полковник:] Медові твої речі, та, мабуть, не нашим губам ними ласуватись… (М. Кропивницький)

ли́ти медо́ві ре́чі.

Говорити облесливо, нещиро і т.ін.; підлещуватися до когось. Приклади

Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, безупину лив медові речі (З журналу)

як мед пи́ти, зі сл. жи́ти.

Дуже добре, в достатках, заможно. Приклади

Землю оре [Іван], добро складає. Мотря порядкує з свекрухою в хаті. Живуть як мед п'ють (Панас Мирний)

передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду.

Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Приклади

— Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва)
Дядько Іван, очевидно, догадався, що передав куті меду (М. Стельмах)
Узяв [Микита Павлович] у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м'якшою (П. Інгульський)
Лукавий бісик під'юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Тарновський)
Правда, ліпше, що ти не їхала нікуди на свята, тільки не треба ж і в Петербурзі передавати куті меду з роботою (Леся Українка)

вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю.

Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. Приклади

— Тарасенко наприкінці влив у бочку з меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети)

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед.

Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т.ін. Приклади

Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети)
Летять, як мухи на мед (Укр. присл.)

як му́сі в меду́ кому, жарт.

Дуже добре комусь. Приклади

От їй, голубочці, як мусі в меду! (Г. Квітка-Основ'яненко)

не мед.

Тяжкий, суворий і т.ін. Приклади

— Служба в сина не мед (З газети)
Та й часи пішли не мед.

кому і без додатка. Тяжко, погано і т.ін. комусь. Приклади

Ось і цієї весни. Усім не мед, але ж не всі надголодь (В. Дрозд)
Озлобилась шляхта, бачить, що не мед, офіцеру в п'ятки проситься душа (А. Малишко)

ма́зати ме́дом по губа́х кого.

Говорити комусь що-небудь приємне ( перев. з корисливою метою). Приклади

Краще говорити людині гірку правду, ніж мазати медом по губах. мазну́ти ме́дом по губі́. — Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (В. Самійленко)

Викликати в кого-небудь почуття задоволення, радості, втіхи ( перев. похвалою, лестощами і т.ін.); бути приємним комусь. Приклади

ме́дом ма́зати. Він осаджує біля мене лошат і киває на них бровами й вусищами.— Ну, як?! — Змії! — кажу лише одне слово. Моя відповідь медом маже дядька Миколу (М. Стельмах)

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду).

Зазнати невдачі. Приклади

[Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще.. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко)
— Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (В. Шевчук)
Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах)
— Поїдемо, хлопці, далі, — сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський)
— А братчики тоді: А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами (П. Куліш)

з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т.ін.

Облесливо, нещиро і т.ін. Приклади

— І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький)

ли́пнути, як (мов, ні́би ́і т.ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого--чого.

Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об'єкта своєї уваги. Приклади

На вечорниці почала ходити [Оленка]. Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук)
Дівчата липли до його [нього], як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький)
Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок)

да́ти ме́ду кому, жарт.

Ужалити, укусити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). Приклади

— Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) ме́дом по губа́х кому.

Дуже подобається, приємне що-небудь комусь; приємно. Приклади

— Яке ж тут кепкування? Хіба я неправду говорив? Тим більше, що Якиму Івановичу все це мов медом по губах. Для чого ж позбавляти людину того, що її так тішить? (Ю. Збанацький)
— Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (С. Добровольський)

медо́вий мі́сяць.

перев. у кого, чий. Початок подружнього життя. Приклади

— Як не кажіть, а місяць у вас [Катрі та Павла] медовий… (В. Кучер)
Пан Купа з Роксоланою побралися недавно,— тривав іще.. медовий місяць (О. Ільченко)
— Медовий місяць нашого щасливого подружнього життя, і я… в такому настрої (Г. Квітка-Основ'яненко)
Сказано: медовий місяць — солодше від усього на світі, — пояснив Пацюк (Панас Мирний)

Приємний, радісний і т.ін. період у житті кого-небудь. Приклади

Настав тоді Нокентієві медовий місяць. Як вечір, так він і в хату [до вдови] (Ю. Збанацький)
— Ти дуже радів,.. що життя твоє родинне — суцільний медовий місяць (П. Колесник)

чого. Найкраща пора чого-небудь; період розквіту. Приклади

Веселиться Гуляйполе, справляє медовий місяць своєї свободи (О. Гончар)
Газет і журналів у медові місяці гетьманського захоплення владою було, мабуть, не менш, ніж у столиці світу — Парижі (Грицько Григоренко)
— Маємо медовий місяць українства, панно Софіє, га? — Грушевський молодецьки підморгнув до секретарки (Ю. Смолич)

[і] калаче́м (ме́дом і т.ін.) не замани́ти кого і без додатка.

Не можна вмовити, спонукати кого-небудь до чогось ніякими принадами, обіцянками і т.ін. Приклади

Знелюднів торг,.. покупців тепер і медом не заманиш (А. Хижняк)
— А я думав, що скаржишся й просишся до райцентру…— Калачем не заманиш, товаришу начальник! (Ю. Яновський)
Тепер мене на такий обід ніхто й калачем не заманить! — думав Леонід Семенович, годуючись димом папіроски (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, на́че і т.ін.) ме́дом по губа́х мазну́ли кого.

Від почутого у когось виникає почуття задоволення, радості і т.ін.; приємно комусь. Приклади

— Знайте, що жінки не терплять неуваги до себе. Кіндрата наче медом по губах мазнули (А. Іщук)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти і под.

Без почуття міри; жадібно, дуже і т.ін. Приклади

Припав до води, як муха до меду (Укр. присл.)

додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду.

Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. Приклади

— А здирливий [о. Артемій], а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький)

як (коли́) мед, то й ло́жкою.

Уживається для вираження надмірного прагнення до чогось, як вияв надмірності в чому-небудь; занадто. Приклади

Що се виходить, коли мед, то й ложкою, але я не маю до кого вдатись і сподіваюсь, що ви мені вибачите мою напасність (Леся Українка)
— Не все разом. На перший раз буде й цього. Як мед, то й ложкою,— промовив отець Харитін (І. Нечуй-Левицький)

облива́ти / обли́ти соло́дким ме́дом кого.

Говорити щось дуже приємне кому-небудь; улещувати когось. Приклади

Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона знов облила Мелашку солодким медом, а полин неначе сховала десь у комору для Мотрі (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у меду́, перев. зі сл. бу́ти, жи́ти.

У достатках, в розкошах. Приклади

Ой, багато злота в Царгороді! Козаки були там, мов в меду… (В. Сосюра)

як (мов, нена́че і т.ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх.

зі сл. каза́ти, говори́ти і т.ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Приклади

як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало)
Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов)

Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т.ін. Приклади

— Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало)

скуштува́ти ме́ду, якого.

Зазнати чого-небудь (звичайно неприємного) на власному досвіді; відчути щось самому. Приклади

— По правді сказати, умирати я не вмирав.. Ну, та це пусте — спробувати можна. — Тим паче, — додав сивий дід, що доведеться тільки раз на віку скуштувати того меду! (М. Старицький)

хоч ме́дом масти́ кого.

Як не догоджай комусь, усе безрезультатно; не задобрити. Приклади

Масти хлопа хоч медом, він вкусить, наче гадюка (М. Коцюбинський)
— Покривав декого, думав покаються, та мужика хоч медом масти, а він вкусить (М. Стельмах)

з ме́дом на вуста́х.

Який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий. Приклади

Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко)

уку́сить і ме́ду да́сть.

Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах. Приклади

— Та й та гарна! То єхида-лисиця, укусе й меду дасть,— призро, гидливо якось одказала Параска (Панас Мирний)

ні мед ні кутя́ кому і без додатка.

Тяжко, погано і т.ін. комусь. Приклади

— Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький)

ма́зати ме́дом ре́чі (слова́ і т.ін.), зневажл.

Говорити облесливо, нещиро; підлещуватися до когось. Приклади

Там пан-гаман по сто рублів дає Пройдисвіту, що речі медом маже (Л. Глібов)

вли́пнути як му́ха в мед.

Потрапити в надзвичайно скрутне становище. Приклади

Ну що ж, стріляй! — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко)

ло́жка дьо́гтю [в бо́чці ме́ду].

Те невелике, що псує якусь справу, вигляд чого-небудь і т.ін. Приклади

Отой огріх дійсно виявився ложкою дьогтю, бо прокинулась вона наступного дня з думкою про латку з бур'янів і докір Ніки (З газети)

не з ме́дом.

Щось неприємне, нехороше і т.ін. Приклади

Не забувайте, що життя — найкращий вчитель. Якби вам щось трапилося не з медом, не бійтеся і не падайте духом (Р. Іваничук)

кому і без додатка. Нелегко, погано і т.ін. живеться комусь. Приклади

— Чесній людині скрізь не з медом (В. Шевчук)
— Йому не з медом, але й нам — це правда — дорога не килимами була вистелена (О. Гончар)
Ой, видно, там їй [Варці] не з медом у того Манжоса, та хіба признається тепер? (Є. Гуцало)
— Погано там? — Не з медом (М. Стельмах)
Поневіряється [Марія] десь бідна, у наймах, і їй не з медом… (М. Коцюбинський)

з дієсл. живе́ться, дово́диться і т.ін. Скрутно, тяжко і т.ін. Приклади

— Нащо вже дідові Йосьці було не з медом і під дев'ятий десяток підбиралося, а не хотів із цього світу іти, ой, не хотів! (В. Дрозд)
— Синові не з медом доводиться, оно й сюди не гуляти приїхав (Дніпрова Чайка)
— Прогнали мене, старий став. Не з медом було мені (А. Хижняк)
[Ларивон:] Скрізь, виходить, бідноті не з медом живеться? (М. Кропивницький)

Текти молоком і медом.

За Біблією, Бог пообіцяв Мойсееві вивести юдеїв з Єгипту в обітовану землю, «що тече молоком і медом» (Вихід, 3, 7-8). Римський поет Овідій у «Метаморфозах» передає міф про золотий вік людства, коли ріки текли молоком і нектаром, а мед капав з дубів. У переносному значенні вислів характеризує найвищий ступінь добробуту, достатку. Приклади

Та гей, бики! Зерно поспіє,
Обіллє золотом поля,
І потече ізнову медом
І молоком свята земля.
(С. Руданський, Гей,бики!)
Тірца: І зацвіте Сіон весняним крином, і знов поллється молоком і медом земля обітована, ся земля, де ми тепер блукаєм, мов вигнанці, мов стадо згублене на бездоріжжі. (Леся Українка, На руїнах)
Доки молоком і медом
Ти пливеш, наш рідний краю,
Доки весело, в достатку
Череди твої гуляють —
Доти й ми усі при тобі,
Невідступні патріоти,
Аж дійдемо — ми до панства,
Ти — до голої голоти.
(І. Франко, Ботокуди)